Правова суть
Перше запитання, яке зазвичай виникає у суб’єкта господарювання, що накопичує здачу покупців: а чи не буде така діяльність вважатися фінансовою послугою? Адже звичайні підприємства (не фінустанови) надавати фінпослуги не мають права.
Поспішаємо заспокоїти. Жодної фінансової діяльності тут немає.
Грошові кошти, звичайно, є фінансовими активами (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664). Але ж не всі операції з фінактивами вважаються фінансовою послугою.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2664 фінансова послуга — операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, — і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. Фінансовою також є послуга із залучення фінансових активів із зобов’язанням їх повернути в майбутньому (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2664).
У нашому ж випадку ні прибутку від залучених від покупців дрібних грошей, ні зобов’язання повернути їх у майбутньому немає. Тому фінансовою послугою така операція не є. Накопиченою у вигляді балів здачею покупець може розраховуватися за товар/послуги при наступних купівлях, тобто погашати ними заборгованість за товар, що придбавається. Тому
для торговця накопичена здача — це не що інше, як передоплата (аванс) за товар/послугу, які будуть реалізовані в майбутньому
Узагалі, суть такої «скарбнички» дуже схожа із суттю подарункового сертифікату. Адже і те, й інше надає покупцеві право на отримання товару/послуги. Відмінність тільки у формі: сертифікат — паперовий, «скарбничка» — віртуальна. Але форма на облік істотно впливати не повинна. Тому й облікові, і податкові наслідки і для сертифікату, і для «скарбнички» багато в чому схожі.
Здача в чеку РРО
У момент перерахування здачі до «скарбнички» ще не відомо, який саме товар (чи послуга) згодом буде продано покупцеві за рахунок накопичених ним коштів. Як тоді відображати цю здачу в чеку РРО?
На наш погляд, для таких коштів у РРО можна запрограмувати окрему номенклатуру, наприклад, «поповнення скарбнички», та її вартість — 1 грн. А касир при здійсненні розрахункової операції зазначатиме необхідну кількість (наприклад, 0,25 — якщо «скарбничку» потрібно поповнити на 25 копійок).
При розрахунку за товар накопиченою здачею в касовому чеку потрібно зазначити: найменування і кількість товару, що реалізується, його вартість, ставку і суму ПДВ; форму оплати — «Скарбничка». Якщо накопичених коштів недостатньо для оплати вартості товару (послуги), сума, якої не вистачає, доплачується покупцем, що й відображається в чеку із зазначенням виду оплати («Готівка» або «Картка»).
Свого часу щось подібне рекомендували робити податківці при продажу подарункового сертифікату (й оплаті подарунковим сертифікатом) (див. лист ДФСУ від 26.12.2017 р. № 3144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).
Але, обравши цей варіант, будьте пильні! Товар, оплачений «скарбничкою», в чеку відобразиться за повною вартістю і за ним буде показано ПДВ. Хоча ПДВ-зобов’язання на цю суму виникати не повинні (адже ПДВ був нарахований при перерахуванні здачі до «скарбнички», а оплата «скарбничкою» — це вже друга подія).
Можливий і інший варіант — оплату накопиченими у вигляді балів коштами відображати в чеку як знижку. У такому разі задвоєння ПДВ не буде. Але такий варіант не дуже-то відповідає суті здійсненої операції. Адже жодної знижки насправді покупцеві не надається.
ПДВ-наслідки
Оскільки не видана покупцеві здача — це звичайна передоплата за товар/послугу, на дату її отримання торговець повинен нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ. І відобразити їх у підсумковій податковій накладній (ПН), складеній на цю дату (або скласти окрему ПН, що, втім, у роздробі малоймовірно).
Що зазначати в номенклатурній гр. 2 відповідного рядка ПН?
На наш погляд, тут, як і в чеку РРО, можна зазначити, наприклад, «Поповнення скарбнички». В усякому разі, так само рекомендують чинити податківці при придбанні подарункового сертифікату. У номенклатурній гр. 2 ПН, складеній на таку операцію, вони радять зазначати «Подарунковий сертифікат» (див. лист ДФСУ від 27.06.2018 р. № 2869/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
А який тоді зазначати код УКТ ЗЕД?
Податківці на це запитання відповіді не дають.
Ми ж вважаємо, що закодувати нашу накопичувальну операцію можна кодом профільної торговельної діяльності, тобто кодом роздрібної торгівлі — 47.00.
Проте на дату реалізації товарів/послуг, оплачених «скарбничкою», необхідно змінити номенклатуру та код товару за УКТ ЗЕД, зазначені в ПН. Для цього продавець складає РК до такої ПН із зазначенням причини коригування — «Зміна номенклатури», і заповнює його таким чином:
— прибирає стару номенклатуру, тобто показує «Поповнення скарбнички» зі знаком «-». При цьому в графі 1.2 такого РК обов’язково зазначає порядковий номер рядка ПН, який коригується (номенклатура якого анулюється);
— зі знаком «+» в окремих рядках зазначає показники номенклатури товарів/послуг, які були поставлені за рахунок передоплати (нові товарні позиції). У графі 1.2 РК таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в коригованій ПН.
Такий порядок дій описаний у листі ДФСУ від 27.06.2018 р. № 2869/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (ср. ).
Утім, у роздробі РК можна і не складати. Адже за великим рахунком продавцеві за таку вільність нічого не загрожує, а покупцеві, у свою чергу, ні ПН, ні РК до неї не потрібні.
Якщо частину вартості товару покупець оплатив «скарбничкою», а частину доплатив «живими» грошима (готівкою/карткою), на доплачену покупцем суму не забудьте нарахувати ПЗ з ПДВ. Ця сума врахується в підсумковій ПН на дату продажу, частково оплаченого «скарбничкою».
Бухгалтерський облік
Отримання авансу в бухобліку не визнається доходом (п.п. 6.4 П(С)БО 15 «Дохід»). Така операція відображається проводкою: Дт 301 — Кт 681 (69). Зазвичай, у роздрібній торгівлі доцільно використовувати рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів», де не ведеться аналітичний облік покупців. А ось для субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» конкретизація покупця буде потрібна (хоча, в принципі, в обліковій програмі можна додати покупця — «роздрібний покупець» і «вішати» на нього всю здачу, що перераховується покупцями до «скарбнички»).
При оплаті купівлі коштами зі «скарбнички» в обліку визнають дохід: Дт 69 (681) — Кт 702 і на суму доплачених покупцем «живих» грошей: Дт 301 (333) — Кт 702.
Жодних податковоприбуткових коригувань у зв’язку зі здійсненням таких операцій робити не доведеться.
Приклад. Покупець здійснив купівлю в магазині на суму 250,70 грн. (ПДВ — 41,78 грн.). Здача в сумі 0,30 грн. перерахована до «скарбнички». Наступного дня ці 0,30 грн. було списано в рахунок оплати поточної купівлі вартістю 300,30 грн.
Невидана здача в обліку
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
Дт | Кт | |||
Реалізація з перерахуванням до «скарбнички» | ||||
1 | Реалізовано товар | 301 | 702 | 250,70 |
702 | 641/ПДВ | 41,78 | ||
2 | Отримано передоплату на суму здачі, переведеної в бали | 301 | 69 (681) | 0,30 |
643 | 641/ПДВ | 0,05 | ||
3 | Списано собівартість реалізованого товару (умовно) | 902 | 282 | 150,00 |
4 | Списано суму торгової націнки | 285 | 282 | 100,70 |
Реалізація з розрахунком «скарбничкою» | ||||
1 | Реалізовано товар | 301 | 702 | 300,00 |
702 | 641/ПДВ | 50,00 | ||
69 (681) | 702 | 0,30 | ||
702 | 643 | 0,05 | ||
2 | Списано собівартість реалізованого товару | 902 | 282 | 200,00 |
3 | Списано суму торговельної націнки | 285 | 282 | 100,30 |
висновки
- Для торговця накопичена здача — це передоплата за товар/послугу, які будуть реалізовані в майбутньому.
- На дату перерахування здачі до «скарбнички» торговець повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.
- У податковій накладній, складеній на дату перерахування коштів до «скарбнички», можна зазначити «Поповнення скарбнички», а закодувати цю операцію можна кодом роздрібної торгівлі — 47.00.
- Невидана здача відображається в обліку проводкою: Дт 301 — Кт 69 (681). А при розрахунку накопиченою здачею визнається дохід: Дт 69 (681) — Кт 702.