Теми статей
Обрати теми

Мотиваційні виплати

Альошкіна Наталя, податковий експерт
Мотиваційні та стимулюючі виплати (премії, бонуси та інші заохочення), що виплачуються виробником / офіційним дистриб’ютором (постачальником продукції/робіт/послуг), отримали значне поширення. По суті, такі виплати є винагородою покупцеві за досягнення ним певних економічних показників (наприклад, виконання плану закупівлі товарів тощо). Тут і зараз поговоримо про особливості відображення таких операцій в обліку покупця і продавця.

Принцип роботи

Виробники / офіційні дистриб’ютори нерідко залучають оптовиків / роздрібних продавців — щоб ті різними способами домагалися збільшення обсягів продажів конкретних товарів. Натомість з метою стимулювання відповідної активності вони виплачують їм бонуси (премії). Так, наприклад, за умовами договору виробник може виплачувати премію дистриб’юторові за:

— дострокове погашення дебіторської заборгованості;

— виконання плану закупівлі товарів;

— точність закупівельних прогнозів;

— дотримання встановленого асортименту товарів при закупівлі тощо.

Ці умови часто розміщують в окремі документи — додатки до договорів, торговельні угоди, угоди про партнерство тощо. Причому

жодних спеціальних дій для досягнення вищеперелічених цілей (наприклад, активне просування продажів конкретних товарів шляхом їх оптимального розміщення, проведення акцій) від продавця часто не вимагається

Цей нюанс іноді створює певні труднощі в обліку. Але про все по порядку.

Послуга чи ні?

Податківці традиційно (див. лист ДФСУ від 16.04.2018 р. № 1611/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.04 БЗ), не заглиблюючись в умови договору, вважають, що дії оптовиків / роздрібних продавців (дилерів) зі стимулювання збуту продукції є маркетинговими послугами (п.п. 14.1.108 ПКУ). А бонуси, які вони отримують натомість, — оплатою таких послуг. Як результат, у таких осіб при наданні подібних послуг виникає об’єкт оподаткування ПДВ (п.п. 14.1.185 і п. 185.1 ПКУ).

Утім, вважаємо, згадані мотиваційні виплати мають подвійну природу. З одного боку, дії оптовиків / роздрібних торговців цілком уписуються в гумове визначення послуги (п.п. 14.1.185 ПКУ). Причому податківці свого часу старанно підводили такі виплати під послуги мерчандайзингу (merchandising) — один з видів маркетингових послуг, який сприяє інтенсивному просуванню товарів у роздрібній торгівлі без активної участі спеціального персоналу (УПК № 123). А отже, операція оподатковується ПДВ.

З іншого боку, мотиваційні виплати не потрапляють у загальноправове визначення послуг, оскільки надання послуги має бути пов’язане з конкретними діями платника (ч.1 ст. 901 ЦКУ). Раз немає послуги — немає й об’єкта для нарахування ПДВ.

Контролери такою неоднозначністю іноді вправно маніпулюють. Виявивши, наприклад, в оптовиків / роздрібних продавців доходи у вигляді мотиваційних виплат, визнають постачання послуг і донараховують їм податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ. А раз так, логічно, що покупець (виробник/дистриб’ютор) такої послуги має право на податковий кредит (п. 198.3 ПКУ). Та де там! Тут фіскали можуть побачити нереальність/безтоварність операції. Причому суди можуть з ними погодитися (ухвала Одеського апеляційного адмінсуду від 01.02.2017 р. у справі № 815/4469/16).

А що говорять суди із цього питання?

Слідами судових рішень

Позиція судів щодо цього питання неоднозначна.

Необ’єкт ПДВ. Так, в одних випадках судові органи стверджують, що отримана сума мотиваційних виплат (бонусів) від продавців товарів у зв’язку з досягненням певних обсягів постачань не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні п. 185.1 ПКУ (постанова ВСУ від 18.12.2018 р. у справі № 808/3341/161, ухвала Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 07.06.2017 р. № 808/3341/16, ухвала Одеського апеляційного адмінсуду від 06.04.2017 р. № 821/1234/16, постанова Житомирського суду від 13.06.2018 р. у справі № 817/1695/172).

1 www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626527

2 www.reyestr.court.gov.ua/Review/74672700

Тобто без активних дій виконавця жодного маркетингового постачання послуг бути не може

(див., зокрема, постанову Волинського окружного адмінсуду від 30.03.2015 р. у справі № 803/336/15-a3). Отже, щоб бонуси могли відповідати суті маркетингових послуг, торговці повинні проводити реальні заходи щодо стимулювання збуту товарів.

3 www.reyestr.court.gov.ua/Review/43436764

Об’єкт ПДВ. В інших випадках суди визнають правомірним донарахування податківцями ПЗ з ПДВ на суму отриманих бонусів (ухвала ВАСУ від 18.10.2017 р. у справі № К/800/14701/17). Суд називає сплату мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, що придбавають товари в постачальника і здійснюють їх збут) методом просування товарів постачальника на ринку. Оскільки такі виплати спрямовані на стимулювання збуту продукції, відповідно, вони визначаються як оплата маркетингових послуг (рішення Харківського окружного адмінсуду від 22.07.2019 р. № 520/1849/194, постанова Шостого адмінсуду від 11.03.2019 р. у справі № 620/3698/185).

4 www.reyestr.court.gov.ua/Review/83406144

5www.reyestr.court.gov.ua/Review/80384659

Резюме. Враховуючи судову практику, вважаємо, все ж при отриманні будь-яких мотиваційних виплат оптовикові / роздрібному торговцеві безпечніше визнати їх платою за маркетингові послуги і нарахувати ПДВ-зобов’язання.

При цьому виробникові/дистриб’юторові зберегти ПК за такою операцією, на наш погляд, можна, якщо така операція буде підтверджена актом наданих послуг. У ньому обов’язково слід навести детальний перелік дій, здійснених торговцем.

Мотивація як послуга

Великою мірою, багато в чому все безпосередньо залежить від того, як такі мотиваційні виплати будуть первісно оформлені в договорі.

Якщо згідно з договором покупець (оптовик / роздрібний торговець) узяв на себе конкретні зобов’язання з просування/стимулювання продажів тих чи інших товарів — це дійсно маркетингові послуги в розумінні п.п. 14.1.108 ПКУ

Тому необхідно оформляти документи, які підтверджують реальність проведених «досліджень ринку», «просування товару» тощо.

У такому разі сума нарахованих бонусів відображається у виробника/дистриб’ютора у складі витрат на збут, а ПДВ з неї — у складі ПК (за наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН). В оптовика / роздрібного торговця ця сума відобразиться як дохід від реалізації маркетингових послуг, з нарахуванням ПЗ з ПДВ

А тепер детальніше зупинимося на обліку мотиваційних виплат кожної зі сторін правочину. Виходимо з того, що така виплата належить до маркетингової послуги (тобто покупець узяв на себе певні зобов’язання щодо просування товару).

Податковоприбутковий облік

Одразу скажемо: у податковоприбутковому обліку обох сторін правочину повністю орієнтуємося на бухгалтерський фінансовий результат. Жодних спеціальних коригувань, пов’язаних з відображенням маркетинговими послуг, ПКУ не передбачає.

Оптовик / роздрібний торговець

Бухдохід. У бухгалтерському обліку суму нарахованих мотиваційних виплат оптовика / роздрібний торговець включає до складу доходів від продажу послуг (субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»).

ПДВ-зобов’язання. При наданні маркетингових послуг в оптовика / роздрібного торговця виникає об’єкт оподаткування ПДВ (п.п. 14.1.185 ПКУ і п. 185.1 ПКУ). Базу оподаткування при виплаті бонусів визначають за правилами п. 188.1 ПКУ (нею буде сума отриманих виплат).

Місце постачання подібних послуг визначають за місцем реєстрації постачальника — оптовика / роздрібного торговця (п. 186.4 ПКУ, 101.04 БЗ). Тобто

якщо замовником маркетингових послуг — виробником / офіційним дистриб’ютором відповідних товарів буде нерезидент, зобов’язання з ПДВ усе одно виникають

Зауважте: маркетинг і просування товару не можна ототожнювати з рекламними послугами, зазначеними в п.п. «б» п. 186.3 ПКУ. Щодо останніх місце постачання прив’язують до місця реєстрації одержувача таких послуг.

Датою виникнення ПДВ-зобов’язань оптовика / роздрібного торговця буде або дата надходження обумовлених бонусів, або дата підписання акта — залежно від того, яка подія настане першою. Але замість акта цю роль може відіграти й інший первинний документ (залежно від особливостей документального оформлення відносин). Зокрема, податківці із цією метою називали дату підписання протоколу про досягнення певних обсягів закупівлі, на підставі якого здійснюватиметься виплата бонусів (див. лист ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5590/6/99-99-19-03-02-15).

Цікавий момент. Припустимо, вартість маркетингової послуги буде встановлена у відсотковому відношенні від будь-якої величини (наприклад, від обсягу закупівель, продажів товару тощо). Як у такому разі нараховувати ПЗ з ПДВ: всередині чи зверху цієї суми?

Вважаємо, що ПЗ з ПДВ повинні входити до ціни маркетингової послуги. Адже продавець не за свій рахунок платить ПДВ, а включає його до ціни реалізації. Саме цю суму як компенсацію маркетингових послуг й отримає продавець. Наприклад, мотиваційна виплата дорівнює 1% від продажів за місяць. Продажі за місяць становлять 360000 грн., розмір винагороди — 3600 грн., у тому числі ПДВ — 600 грн.

ПН. Оптовик / роздрібний торговець за датою виникнення ПДВ-зобов’язань повинен скласти податкову накладну (ПН) і зареєструвати її в ЄРПН.

Згідно з п. 16 Порядку № 1307 у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3 ПН, у якій зазначається код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі — ДКПП). Причому достатньо зазначати 4-значний код послуг. Таким чином, при складанні ПН на операції з отримання мотиваційних виплат (бонусів) у графі 3.3 необхідно зазначати код маркетингових послуг. Такий вид послуг прямо в ДКПП не названий. Але, вважаємо, визначенню «маркетингова послуга» з п.п. 14.1.108 ПКУ найближче відповідає вид послуг під кодом 73.20 «Послуги щодо досліджування ринку та визначання громадської думки».

Таким чином, оскільки є постачання послуг — є об’єкт оподаткування ПДВ. А отже, виробник / офіційний дистриб’ютор, придбаваючи такі послуги з вхідним ПДВ, має право включити його до податкового кредиту при дотриманні інших обов’язкових умов.

Виробник/дистриб’ютор

Як ми вже сказали, виробник / офіційний дистриб’ютор може зіткнутися з труднощами при формуванні ПК (фіскали можуть наполягати на нереальності/безтоварності операцій).

Тому в акті про надання послуг має бути зазначена максимальна деталізація виконаних маркетингових робіт. При цьому оформлення таких послуг слід підкріпити якомога більшою кількістю підтвердних документів (крім самого акта про надання послуг). Зокрема, це можуть бути й протоколи з результатами маркетингових заходів, фото-, відеоматеріали тощо.

У бухгалтерському обліку виробника/дистриб’ютора мотиваційна виплата обійме місце у складі витрат на збут за рахунком 93 «Витрати на збут».

Наведемо приклад бухгалтерського обліку мотиваційних виплат у постачальника (оптовик / роздрібний торговець) і одержувача (виробник / офіційний дистриб’ютор) послуг.

Бухгалтерський облік мотиваційних виплат

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

дебет

кредит

Оптовик / роздрібний торговець

1

Підписано акт наданих послуг

361

703

3600

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

703

641/ПДВ

600

3

Отримано мотиваційну виплату від одержувача послуг

311

361

3600

Виробник/дистриб’ютор

1

Підписано акт наданих послуг

93

631

3000

2

Відображено право на податковий кредит з ПДВ

644/1

631

600

3

Нараховано ПК на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН

641/ПДВ

644/1

600

4

Перераховано мотиваційну виплату постачальникові послуг

631

311

3600

Торговець на єдиному податку

Щодо єдиноподатника-юрособи немає жодних обмежень у плані здійснення маркетингових послуг (крім загальних — обсягу доходу, кількості працівників тощо).

А ось для підприємця на спрощенці в разі визнання мотиваційної виплати маркетинговою послугою потрібно потурбуватися про наявність відповідного виду діяльності.

Крім того, торговець-підприємець на групі 2 єдиного податку не може надавати послуги виробникові/дистриб’юторові на загальній системі оподаткування (п. 291.4 ПКУ). Порушення цієї вимоги загрожує втратою єдиноподаткового статусу з відповідними податковими наслідками (нарахування 15 % єдиного податку). На це звертали свого часу увагу фіскали (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 25.11.2016 р. № 7705/С/26-15-13-02-15).

Зверніть увагу: якщо торговець (покупець) на групі 2 або 3 єдиного податку, то оформляти мотиваційну виплату для нього вигідно шляхом надання знижки.

По-перше, зниження вартості товару (знижка) зменшує суму єдиноподаткового доходу торговця, а для єдиноподатника групи 3 — ще й розмір єдиного податку.

По-друге, для підприємця групи 2 при отриманні бонуса у вигляді знижки відсутнє надання маркетингової послуги, а отже, не потрібно вводити додатковий вид діяльності. До того ж не буде жодних заборон для співпраці з виробником — загальносистемником.

Але зауважте: автоматично мотиваційна виплата знижкою не стане. Для цього необхідно оформити належним чином документи.

У такому разі краще знижку (у тому числі ретро-знижку6) надавати не за виконання показників, а, наприклад, (1) на прохання покупця і (2) обов’язково до вартості конкретних поставлених товарів, а не абстрактно.

6 Тобто — додаткової знижки до ціни, що надається вже після отримання дистриб’ютором товарів.

І все одно не виключені ризики, що фіскали в цьому випадку ретро-знижки розглядатимуть не як знижку (перегляд ціни), а як винагороду за маркетингові послуги (див. лист Міндоходів від 05.12.2013 р. № 6344/1/99-99-19-03-02-14).

На завершення підкреслимо: усі бонусні питання вирішуються шляхом грамотного оформлення договірних відносин між виробником/дистриб’ютором і оптовиком / роздрібним торговцем.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі