Платник у періоді, на який припадає порушення цільового використання обладнання, зобов’язаний самостійно нарахувати ПЗ і пеню. При цьому право на імпортний ПК у такого імпортера відсутнє. І жодного коригування МД митне законодавство в такому разі не передбачає.
А тепер детальніше.
Умови звільнення. Звільнення від сплати імпортного ПДВ виникає лише при ввезенні пільгованого обладнання. Зокрема, ввезення обладнання, що працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання, обладнання для виробництва альтернативних видів палива тощо підпадає під пільгу, передбачену п.п. 197.16.1 ПКУ. Проте таке звільнення діє за умови, якщо (п. 197.16 ПКУ, 101.12 БЗ):
— енергозберігаюче обладнання застосовуватиметься платником податків для власного виробництва;
— ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні;
— такі товари включені до переліку, затвердженого КМУ (із зазначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД).
Усі операції, які при ввезенні товару (у будь-якому режимі) не оподатковуються ПДВ, у декларації з ПДВ взагалі не відображають
Для цього в ній просто відсутні відповідні рядки (див. 101.23 БЗ). Відразу скажемо, що пільговий імпорт не відображається також у Звіті про суми податкових пільг, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233 (101.26 БЗ).
Чи можна у вашому випадку говорити про помилкове застосування пільгового ввезення обладнання і про оформлення аркуша коригування до МД?
Чи є місце помилці? Законодавство чітко визначає підстави для звільнення від оподаткування енергозберігаючих товарів при їх ввезенні на митну територію України (див. п. 197.16 ПКУ). Так, наприклад, згідно з ч. 2 п. 2 постанови КМУ від 30.03.2016 р. № 293 (прийнятого на виконання п. 197.16 ПКУ), митниця надає звільнення від оподаткування за наявності:
— довідки про те, що товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні (видає Мінекономрозвитку);
— документа, що підтверджує зобов’язання платника податків використати ввезені енергозберігаючі матеріали, обладнання винятково у власному виробництві.
Таким чином, пільгове ввезення обладнання здійснюється під зобов’язання про цільове його використання, а це винятково рішення імпортера.Тому якщо надалі ви дійшли того, що це рішення було прийнято помилково, ви змінюєте цільове призначення ввезеного обладнання. Але це вже буде подією поточного періоду, а в момент оформлення МД жодної помилки, у принципі, не було.
Інакше кажучи, вважаємо, доводити в цій ситуації, що в момент митного оформлення товару допущено помилку (по суті, помилково надано зобов’язання цільового використання обладнання), буде складно.
До того ж побічно з ч. 2 ст. 268 МКУ випливає, що посадові особи органів доходів і зборів дозволяють виправляти декларантам або уповноваженим ним особам лише ті допущені в МД помилки, які не призвели, зокрема, до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру. Тому, вважаємо, виправити МД з пільгового ввезення обладнання шляхом оформлення до неї аркуша коригування, швидше за все, не вийде.
Які ж наслідки нецільового використання обладнання?
Наслідки. Як свідчить останній абзац п. 197.16 ПКУ, у разі порушення вимог щодо цільового використання пільгованого обладнання платник податків за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, зобов’язаний:
— збільшити ПЗ на суму ПДВ, яку слід було сплатити із зазначених операцій у момент ввезення таких товарів;
— сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи з 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день сплати ПЗ, і за період з дня ввезення таких товарів до дня збільшення податкового зобов’язання.
Сума ПЗ, нарахованих у зв’язку з нецільовим використанням товарів, ввезених у пільговому режимі, відображається в рядку 8 декларації з ПДВ. Причому при нарахуванні таких ПЗ податкова накладна не складається і не реєструється в ЄРПН, оскільки ПКУ не передбачає її складання за такою операцією (див. 101.23 БЗ).
Пеня, нарахована на таку суму податку, у декларації з ПДВ не відображається, а перераховується платником безпосередньо до бюджету.
Важливо! ПЗ, нараховані та сплачені у зв’язку зі зміною цільового призначення обладнання, до складу ПК не потраплять. Адже сплата такого податку не буде підтверджена належним чином оформленою МД або аркушем коригування до такої МД.
Після завершення митного оформлення контроль за цільовим використанням товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснює контролюючий орган за місцем податкової реєстрації суб’єкта господарювання. Так, наприклад, у ч. 4 п. 2 постанови КМУ від 30.03.2016 р. № 293 зазначено, що у разі виявлення факту використання товарів не за призначенням контролюючий орган вживає заходів для стягнення несплачених сум ПДВ, ввізного мита та пені в порядку та розмірах, передбачених ПКУ і МКУ.
