Теми статей
Обрати теми

Повертаємо кошти за товар через РРО

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Доволі часто суб’єкту господарювання доводиться повертати кошти покупцеві за придбаний товар. Як такі операції регулює чинне РРОшно-касове законодавство? Подамо відповідь на це запитання крізь призму найпоширеніших практичних ситуацій.

Коли можна повернути сплачені кошти

Перелічимо кілька таких випадків:

(1) за товар, що повертається:

а) неналежної якості, якщо виявлено істотні недоліки товару (ст. 8 Закону № 1023);

б) належної якості, якщо товар не підійшов за тими чи іншими параметрами й у продажу немає аналогічного (ст. 9 Закону № 1023).

В обох випадках гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а якщо це неможливо — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів;

(2) у разі зменшення ціни (ч. 1 ст. 8 та ч. 3 ст. 10 Закону № 1023);

(3) повернення авансу за неотриманий товар (ч. 2 ст. 693 ЦКУ);

(4) повернення авансу за фактично не надані послуги.

Найголовніше, що при цьому слід пам’ятати:

видача грошових коштів покупцеві за повернутий товар (ненадану послугу) — така сама розрахункова операція, як і їх отримання при продажу товару (послуги)

Про це говорить ст. 2 Закону про РРО. Тож ви маєте видати особі, яка повертає товар або відмовляється від послуги, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Йдеться про фіскальний касовий чек видачі коштів (видатковий чек) форми № ФКЧ-2 (див. додаток 2 до Положення № 13). А от видатковий касовий ордер при цьому не оформлюють (лист ДФСУ від 02.01.2019 р. № 11/6/99-99-14-05-01-15/ІПК*).

* На той час фіскали обумовлювали такий дозвіл ще й відображенням операції з видачі готівки у КОРО, що на сьогодні взагалі позбавлено будь-якого сенсу. Чому, скажемо трохи далі.

Як видати кошти при поверненні товару

Який порядок видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги та в інших випадках)?

Реєстрацію видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги та в інших випадках) здійснюють у видатковому чеку, надрукованому РРО, шляхом реєстрації від’ємної суми (п. 7 розд. III Порядку № 547). При цьому перед сумою виданих коштів може друкуватися знак «-» (мінус).

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

— дозволяється реєструвати видачу коштів за допомогою операції «службова видача»;

— забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., слід скласти акт про видачу коштів. Цей обов’язок покладено на матеріально відповідальну особу господарської одиниці або особу, яка безпосередньо здійснює розрахунки (зазвичай, це касир торговельного залу).

В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує придбання товару (отримання послуги) (п. 8 розд. III Порядку № 547). Для цього можна скористатися будь-яким документом, що встановлює особу покупця (лист ДФСУ від 15.05.2019 р. № 2180/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Акти про видачу коштів передають до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігають протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюють до останньої сторінки відповідної КОРО. Звісно, за умови її ведення. До речі, навіть у цьому разі

жодних записів у КОРО, пов’язаних з видачею коштів за повернутий товар, робити не треба

Адже наразі КОРО задіяна, лише коли відключили електроенергію або вийшов з ладу РРО.

Якщо фіскальний чек втрачено

Чи можна повернути сплачені кошти за товар у випадку втрати оригіналу фіскального чека?

З одного боку, фіскали наполягають на тому, що під час звернення щодо повернення товару та видачі коштів споживач має надати серед іншого розрахунковий документ із зазначеними у ньому номером, датою і часом видачі, який підтверджує придбання товару (отримання послуги). Іншого чинним законодавством не передбачено.

З іншого ж боку, вони погоджуються надати інформацію про наявність у базі даних ДФС інформації про втрачений розрахунковий документ (чек РРО) у разі надання їм повної інформації щодо покупки (назви товару, вартості, дати та часу придбання, адреси магазину та фіскального номера РРО, через який здійснювалась розрахункова операція). Про таку можливість йдеться у листі ДФСУ від 30.11.2018 р. № 5041/6/99-99-14-05-01-15/ІПК (ср. ).

Якщо акт про повернення не складено

Які санкції загрожують у разі, якщо суб’єкт господарювання повернув кошти покупцю та не склав акт про повернення або не зазначив у ньому необхідні відомості?

Відповідальність до суб’єкта господарювання за нескладання акта про видачу коштів або незазначення у ньому необхідних відомостей (їх перелік див. вище) у разі повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, чинним законодавством не передбачена (БЗ 109.20) .

Разом з тим у листі ДФСУ від 14.05.2019 р. № 2141/6/99-99-14-05-01-15/ІПК податківці висловилися розлогіше: нескладання акта про видачу коштів не порушує вимоги Закону про РРО у частині порядку проведення розрахунків, але порушує вимоги, визначені п. 8 розд. III Порядку № 547 щодо застосування РРО, який розроблено на вимогу ст. 7 Закону про РРО.

На нашу думку, цим вони натякають, що адмінштрафу, передбаченого ст. 1551 КУпАП, винній особі, яка не склала акт про повернення коштів, все одно не уникнути. Його розмір, нагадаємо, становить від 34 до 85 грн., а при повторному протягом року порушенні — від 85 до 170 грн.

Щодо дрібних недоліків в оформленні акта (наприклад, відсутні реквізити документа покупця, який повернув товар, відомості про такий товар тощо), то вони не позбавляють його доказовості.

Якщо не вистачає готівки для повернення коштів

Як оформити повернення готівки за товар покупцеві, якщо у скриньці РРО не вистачає готівкових коштів?

Якщо у скриньці РРО недостатньо готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві, касир повинен звернутися до бухгалтерії підприємства, щоб з каси видали певну суму готівки для повернення.

Видача готівки із каси підприємства оформляється видатковим касовим ордером (п. 26 Положення № 148). Оператор РРО, отримавши з каси бухгалтерії кошти, вносить їх до касового апарату шляхом проведення операції «службового внесення». Такий алгоритм дій схвалений податківцями (БЗ 109.06).

А як діяти ФОП, у скриньці РРО якого не вистачає готівки, щоб повернути необхідну суму покупцеві? Оскільки ФОП касової книги не ведуть (п. 39 Положення № 148) і касові ордери не виписують, наведений вище алгоритм спрощується. ФОП просто уносить готівку до скриньки РРО за допомогою операції «службове внесення».

Якщо товар придбано в іншому магазині

Чи можна повернути кошти за товар у іншому магазині, аніж той, де він придбавався, якщо обидва магазини належать одному продавцеві, в якого й було придбано товар?

Споживач за наявності розрахункового документа, що підтверджує придбання товару, має право на свій вибір повернути товар, зокрема:

— або продавцеві за місцем купівлі товару;

— або створеному власником продавця за місцезнаходженням споживача торговельному підприємству (філії), що здійснює продаж товарів, аналогічних придбаним (ч. 3 ст. 8 Закону № 1023).

При цьому

місце повернення коштів чинним законодавством не визначено

Отже, якщо товар придбано у одному торговельному об’єкті суб’єкта господарювання, а кошти видані в іншому торговельному об’єкті цього ж суб’єкта господарювання, це не буде порушенням чинного законодавства (лист ДФСУ від 21.06.2019 р. № 2855/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Якщо товар було придбано за безготівковим розрахунком

Чи можна повернути кошти за товар готівкою, якщо оплата за нього була здійснена у безготівковій формі (із застосуванням POS-термінала, через ПТКС*, через мережу Інтернет тощо)?

* Програмно-технічний комплекс самообслуговування.

POS-термінал. Податківці традиційно наполягають на тому, що у разі застосування банківської платіжної картки (розрахунку за товар/послугу через POS-термінал) повернення коштів за такий товар (відмову від послуги) має відбуватися шляхом їх перерахування у банк покупця на платіжну картку, якою здійснювався розрахунок (див., наприклад, листи ДФСУ від 12.07.2019 р. № 3236/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, від 26.03.2019 р. № 1264/6/99-99-14-05-01-15/ІПК, а також БЗ 109. 02).

Наша позиція з цього питання протилежна: чинне законодавство не обмежує суб’єкта господарювання у праві застосувати в цьому випадку як безготівкову, так і готівкову форму розрахунку. Адже Закон про РРО, на який посилаються фіскали для обґрунтування свого підходу, не містить норми, що прямо б запроваджувала будь-які обмеження із цього приводу. З нашою думкою солідарний і НБУ (див. лист від 12.10.2016 р. № 57-0002/84778).

Якщо ж ви не збираєтесь сперечатися з контролерами, то майте на увазі: при поверненні коштів на банківську картку складання акта про видачу коштів теж є обов’язковим, якщо сума, належна до повернення, перевищує 100 грн.

Такий висновок випливає з листа ДФСУ від 14.05.2019 р. № 2141/6/99-99-14-05-01-15/ІПК.

ПТКС. Повернення коштів платнику за ненадані/частково надані послуги, оплата за які проведена через ПТКС, податківці пропонують здійснювати згідно з Порядком № 547 (лист ДФСУ від 01.04.2019 р. № 1369/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).

Якщо конкретніше, то можна скористатися їхнім загальним рецептом із БЗ 109.02: повертати кошти, що були перераховані суб’єкту господарювання в безготівковій формі, слід через установу банку або із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа, але в обох випадках у безготівковій формі.

Хоча можна згадати і ліберальний лист ДФСУ від 04.11.2016 р. № 23689/6/99-99-14-05-01-15, у якому податківці не заперечували проти того, щоб за товар, оплату за який було здійснено з використанням ПТКС, повертати грошові кошти у готівковій або безготівковій формі.

Та щоб ним безпечно користуватися, краще отримати власну індивідуальну податкову консультацію у порядку, передбаченому ст. 52 ПКУ.

Розрахунки через Інтернет. На жаль, позиція податкового відомства щодо форми повернення коштів при поверненні товару, оплаченого через Інтернет, нам не відома. Та не думаємо, що вона відрізнятиметься від їхнього загального підходу.

А от у випадку, коли у мережі Інтернет лише замовляли товар (послугу), а оплачували їх шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесенням коштів до банку, тобто без використання банківських платіжних карток, можна скористатися рекомендаціями з листа ДФСУ від 16.08.2019 р. № 3855/6/99-99-14-05-01-15/ІПК. У ньому зазначається, що повернення коштів має проводитися без застосування РРО, однак все одно лише у безготівковому порядку з рахунку підприємства на рахунок споживача.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі