Оформляємо повернення в роздробі

Відразу скажемо: при поверненнях у роздробі ключове значення має те, якісний (належної якості) чи неякісний (неналежної якості) товар повертає покупець. Від цього залежать і строк, протягом якого товар може бути повернений, і облікові особливості. З урахуванням цього нюансу опишемо послідовність дій продавця в роздрібній торгівлі.

Інструкція для продавця

При поверненні грошових коштів покупцеві (споживачеві) послідовність дій продавця в роздрібній торгівлі буде такою.

Крок 1. Переконатися, що товар підлягає поверненню.

Якісний товар. Якщо товару немає в переліку товарів, що не підлягають обміну (поверненню)* на підставах, зазначених у ст. 9 Закону № 1023, то покупець може протягом 14 днів з дня купівлі такого товару вимагати:

* Перелік наведено в додатку 3 до постанови № 172.

(1) обміняти товар на аналогічний, якщо він не задовольнив за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути використаний за призначенням;

(2) у разі відсутності аналогічного товару споживач має право придбати будь-які інші товари з асортименту, що мається в наявності, з відповідним перерахунком вартості або

(3) розірвати договір і отримати назад грошові кошти за повернений товар (ч. 1 і 2 ст. 9 Закону № 1023).

Неякісний товар. Протягом гарантійного строку при виявленні істотних недоліків або фальсифікації (підтверджених за необхідності висновками експертизи) покупець може вимагати повернення грошових коштів або заміни неякісного товару на такій самий чи аналогічний товар належної якості (ч. 1 ст. 8 Закону № 1023, п. 29 Правил № 104).

Продавець, на підставі письмової заяви, зобов’язаний прийняти товар неналежної якості та видати покупцеві документ, що підтверджує отримання товару. Заява подається покупцем у двох екземплярах. Один екземпляр повертається споживачеві із зазначенням продавця/виробника, дати прийняття заяви, прізвища, ініціалів та посади працівника, що прийняв заяву, другий — залишається в продавця/виробника.

Якщо необхідно визначити причини втрати його якості, продавець зобов’язаний у триденний строк з дня отримання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (див. п. 31 Правил № 104).

Пам’ятайте: вищевказані вимоги споживача не підлягають задоволенню, якщо продавець/ виробник доведе, що недоліки товару виникли в результаті порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання (ч. 14 ст. 8 Закону № 1023).

Крок 2. Перевірити наявність підстав для повернення грошей.

Повернення товару здійснюється за наявності розрахункового документа, виданого споживачеві разом із проданим товаром, а щодо товарів, на які встановлений гарантійний строк, — технічного паспорта або іншого документа, що замінює його, з відміткою про дату продажу (ч. 11 ст. 8 Закону № 1023, п. 37 Правил № 104).

Крім того, товар належної якості можна повернути, якщо він не використовувався і якщо збережений його товарний вид, споживчі властивості, пломби, ярлики.

Крок 3. Визначаємо суму повернення. Так, сума розрахунків при поверненні:

— якісного товару визначається виходячи з вартості товару на момент купівлі;

— неякісного товару (ч. 7 ст. 8 Закону № 1023):

(а) у разі підвищення ціни на товар — виходячи з вартості товару на момент пред’явлення покупцем вимоги про повернення;

(б) у разі зниження ціни — виходячи з вартості товару на момент купівлі.

Крок 4. Перевіряємо наявність у РРО суми грошових коштів, необхідної для повернення покупцеві.

Якщо в скриньці РРО недостатньо готівки, касир звертається до бухгалтерії підприємства, щоб із каси видали певну суму для повернення покупцеві. Отримавши кошти з каси бухгалтерії, касир РРО вносить їх до касового апарату шляхом проведення операції «Службове внесення» (див. 109.06 БЗ).

Якщо ж і в касі підприємства недостатня коштів або повернення здійснюється у вихідний день, можна встановити інший строк повернення за домовленістю.

Крок 5. Коли сума повернення перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або касир, зобов’язані скласти акт про видачу коштів (такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку). У ньому зазначаються (п. 8 розд. III Порядку № 547, 109.06 БЗ):

— дані документа, що встановлює особу покупця;

— відомості про товар (послугу);

— суму виданих коштів;

— номер, дату і час видачі розрахункового документа, що підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти передаються до бухгалтерії і зберігаються протягом 3 років. Зверніть увагу: обов’язок складати акт про видачу коштів у продавця є, а ось відповідальності за невиконання цієї вимоги немає. Цей момент відзначають і податківці (див. 109.20 БЗ).

Крок 6. Здійснюємо повернення коштів покупцеві.

Видача коштів за повернений покупцем товар вважається розрахунковою операцією, тому вона має бути проведена через РРО (ст. 2 Закону про РРО). Але якщо товар покупець оплачував банківською платіжною карткою (зокрема, через POS-термінал), то податківці наполягають на поверненні грошових коштів за товар на банківську картку (див. 109.02 БЗ). Хоча, за великим рахунком, законодавчо така вимога не прописана (див. лист НБУ від 12.10.2016 р. № 57-0002/84778). Загалом, якщо не хочемо сперечатися з фіскалами

При цьому якщо алгоритм роботи РРО забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум, то розрахунки здійснюються шляхом реєстрації від’ємної суми. Якщо ні — реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно» заборонено. У такому разі видачу коштів (скасування помилкової суми) дозволено реєструвати за допомогою операції «службова видача» (п. 7 розд. ІІІ Порядку № 547). Невиконання зазначених вимог може призвести до застосування штрафних санкцій згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Крок 7. Видаємо особі, яка повертає товар, роздрукований на РРО розрахунковий документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію, проїзний документ тощо) на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт повернення товарів (п. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО).