Повернули товар, а ціна збільшилася: чи буде ПДФО?

Нас цікавитиме така ситуація. Споживач купив товар, потім виявив у ньому істотний недолік (чи того гірше, з’ясувалося, що товар фальсифікований). У цьому випадку споживач має право вимагати, зокрема, розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми (ч. 1 ст. 8 Закону № 1023).

При цьому ціна товару на момент його повернення може змінитися. Інакше кажучи, на момент звернення покупця до продавця вимоги про повернення товару, ціна на аналогічний товар може бути або вище, або нижче за ціну придбання.

І тут найцікавіше. У ч. 7 ст. 8 Закону № 1023 зазначено, що під час повернення товару розрахунки зі споживачем у разі підвищення ціни на товар повинні здійснюватися виходячи з його вартості на момент пред’явлення відповідної вимоги (у цьому випадку такою вимогою буде вимога покупця про розірвання договору), а в разі зниження ціни — виходячи з вартості товару на момент купівлі.

Якщо, наприклад, товар був придбаний за 3000 грн., а на момент повернення його вартість у продавця становить 2500 грн., то покупцеві повернуть його ж 3000 грн. і тут питань немає.

А якщо товар був куплений за 3000 грн., а на день розірвання договору купівлі-продажу ціна на нього в продавця збільшилася до 3500 грн., то покупцеві повинні повернути 3500 грн.

Що ж виходить? У покупця виникає дохід на суму 500 грн.?

Для відповіді на це запитання звернемося до положень ПКУ.

Відповідно до п.п. 165.1.12 ПКУ до місячного оподатковуваного доходу не включається, зокрема, грошова компенсація вартості таких товарів, надана платникові податку в разі їх повернення продавцю або особі, уповноваженій таким продавцем здійснювати їх гарантійне обслуговування (заміну) протягом гарантійного строку, але не вище ніж ціна придбання таких товарів (п.п. 165.1.12 ПКУ). З наведеної вище норми ПКУ випливає, що в покупця-фізособи не виникає оподатковуваного доходу тільки в разі, якщо при поверненні товару ціна на товар, що повертається, знизилася або не змінилася.

Якщо на момент повернення товару його ціна в продавця зросла порівняно з ціною на день придбання такого товару, то при виплаті покупцеві грошових коштів за повернений неякісний товар в останнього виникає оподатковуваний дохід у сумі, що дорівнює різниці між ціною на момент повернення і ціною на момент купівлі.

Податковим агентом у цій ситуації є, звичайно ж, суб’єкт господарювання — продавець.

До бази оподаткування такій дохід-різниця ввійде у фактичній сумі. Застосовувати «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ, тут не потрібно. Адже виплата доходу здійснюється в грошовій формі. А отже, на руки покупець повинен отримати суму різниці, зменшену на ПДФО і ВЗ.

Зверніть увагу. Якщо продавець використовує РРО, то при виплаті коштів у чеку має бути зазначена сума, що дорівнює загальній вартості товару на момент повернення (без утримання ПДФО та ВЗ). Тому на практиці продавцям доводиться просити покупця повернути до каси підприємства суму ПДФО і ВЗ. Зауважимо, цей варіант досить проблемний, оскільки нарахування та утримання ПДФО (ВЗ) при виплаті доходу покупця не відбувається. Тобто не виконується вимога п.п. «а» п. 176.2 ПКУ.

Є ще варіант — виплатити покупцеві суму доходу без утримань, а суму ПДФО і ВЗ продавець сплатить за рахунок своїх коштів. Щоб знайти суму доходу, яка підлягає нарахуванню, потрібно «накрутити» ПДФО і ВЗ на суму доходу покупця. Для цього рекомендуємо використовувати коефіцієнт (К), розрахований за формулою: К = 100 : (100 - Сп - СВЗ), де Сп — ставка ПДФО (18 %); СВЗ — ставка ВЗ (1,5 %). При зазначених ставках ПДФО і ВЗ отримуємо коефіцієнт 1,242236.

І, нарешті, третій, найоптимальніший варіант — перерахувати покупцеві кошти за повернутий товар за мінусом ПДФО і ВЗ на його банківський рахунок.

Переходимо до Податкового розрахунку за формою № 1ДФ. Для цілей заповнення Податкового розрахунку за формою № 1ДФ у покупця слід узяти його реєстраційний номер. У розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковуваний дохід (вартість товару на момент придбання) відображається з ознакою доходу «138», а оподатковуваний дохід-різниця, на наш погляд, — з ознакою доходу «126».

Оподатковуваний і неоподатковуваний дохід потрібно зазначити й у розділі II форми № 1ДФ.

Ну і для наочності наведемо приклад.

Приклад. У серпні 2019 року покупцеві був проданий смартфон вартістю 2000 грн. (продавець — неплатник ПДВ). У вересні 2019 року покупець виявив істотні недоліки в роботі смартфона і зажадав повернення грошових коштів за неякісний товар. На момент повернення товару і грошових коштів ціна на смартфони такої моделі збільшилася і становила 2400 грн.

Кошти продавець повернув на банківський рахунок покупця.

Оскільки на момент повернення товару його ціна виявилася вищою за ціну придбання, у покупця виникає оподатковуваний дохід у сумі, що дорівнює 400 грн. (2400,00 - 2000,00).

Визначимо суму ПДФО, яку зобов’язаний утримати і сплатити до бюджету продавець: 400,00 грн. х х 18 % : 100 % = 72,00 грн.

Сума ВЗ становитиме: 400,00 х 1,5 % : 100 % = = 6,00 грн.

Таким чином, сума грошової компенсації, яку продавець повинен перерахувати на рахунок покупцеві, становитиме: 2400,00 грн. - 78,00 грн. = = 2322,00 грн.

Облік операцій з повернення товару

Додамо, що гроші, сплачені покупцем за товар, мають бути повернені покупцеві в день розірвання договору (в день повернення). Але якщо з певних причин гроші в день розірвання договору повернути неможливо, то за домовленістю сторін гроші мають бути повернені в інший строк, але не пізніше ніж протягом семи днів.

На закінчення ще раз уточнимо, що наведені вище правила повернення стосуються товарів неналежної якості. При поверненні якісного товару (не підійшов колір, розмір, фасон тощо) покупцеві повертаються гроші виходячи з ціни на момент купівлі (ч. 3 ст. 9 Закону № 1023).