Коли мова заходить про відпустку за свій рахунок, ми з вами звертаємося до Закону про відпустки, а саме до його ст. 25 та 26. Сьогодні вони нам пропонують дві підстави для надання відпустки без збереження заробітної плати на період карантину.
Перша — п. 31 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки. Ним передбачено надання відпустки за свій рахунок для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території таким особам: матері чи батькові дитини, бабі, діду чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, або особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одному з прийомних батьків чи батьків-вихователів.
Така відпустка за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку. Тобто якщо, наприклад, працівниця — мати дитини віком до 14 років надала заяву про надання відпустки за свій рахунок на підставі п. 31 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки, то відмовити їй роботодавець не має права. Навіть якщо виробнича ситуація вимагає присутності такої працівниці на робочому місці.
Чи потрібно працівникові разом із заявою надавати документи, які підтверджують, що садочок чи школа закриті для відвідування у зв’язку з введенням карантину?
Вважаємо, що в ситуації, яка склалася сьогодні, достатньо буде заяви про надання такої відпустки. Адже карантин запроваджено постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 з 12.03.2020 р. на усій території України.
Друга підстава для надання карантинної відпустки за свій рахунок з’явилася недавно, а саме з 17.03.2020 р. Так, Законом України від 17.03.2020 р. № 530-IX було доповнено ст. 26 Закону про відпустки «карантинною» частиною 3.
З указаної дати у разі встановлення КМУ карантину відповідно до Закону України від 06.04.2000 р. № 1645-III за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на період дії карантину. При цьому термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний 15-денний термін, установлений у ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки.
Увага! «Карантинна» відпустка без збереження зарплати, передбачена ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, надається:
по-перше, на підставі заяви працівника. Насильно випхати працівника у таку відпустку роботодавець не має права. Тобто повинне бути щире бажання працівника сходити у відпустку за свій рахунок у цей нелегкий час;
по-друге, за домовленістю між працівником та роботодавцем. Якщо роботодавець проти, самовільно піти у таку відпустку працівник не має права! Навіть незважаючи, що зараз карантин і всіх закликають залишатися вдома.
Ще один момент. Карантин введено з 12.03.2020 р., а підстава для надання «карантинної» відпустки за свій рахунок за домовленістю сторін з’явилася з 17.03.2020 р.
Отже, не можна надавати «карантинну» відпустку за свій рахунок на підставі ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки з 12.03.2020 р.! Проте працівник може, наприклад, взяти відпустку без збереження зарплати за домовленістю сторін на підставі ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки з 12 по 17 березня 2020 року, а потім «карантинну» відпустку згідно з ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки з 18 березня.
Увага! «Карантинні» відпустки за п. 31 ч. 1 ст. 25 та ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки надаються незалежно одна від одної.
