Вимога про проведення коригування відпускних, передбачена п. 10 Порядку № 100. У ній сказано, що коригування виплат передбачене для випадків, коли підвищення посадових окладів відбулося у розрахунковому періоді або в періоді, коли за працівником зберігався середній заробіток.
Як ми діємо? Визначаємо розрахунковий період. Далі дивимося, чи було підвищення окладів у ньому. Якщо так, то розраховуємо коефіцієнт коригування. Для цього оклад після підвищення потрібно розділити на оклад до підвищення.
Коригуємо заробіток кожного місяця розрахункового періоду, нарахований за проміжок часу до підвищення окладу, на коефіцієнт коригування.
Як це відбувається, покажемо на прикладі.
Приклад. Працівник, який був прийнятий на роботу з 16.12.2019 р. (оклад — 5000 грн), йде у щорічну відпустку з 27.04.2020 р. на 5 календарних днів. Розрахунковий період: січень — березень 2020 року. У розрахунковому періоді його оклад підвищували двічі у лютому (з 5000 до 10000 грн) та березні (з 10000 до 25000 грн).
Робота працівника оплачувалася виходячи з окладу (нараховано зарплату у січні — 5000 грн, у лютому — 10000 грн, у березні — 25000 грн). Премій, доплат, надбавок немає.
Визначаємо коефіцієнти, на які коригується зарплата (ділимо оклад «після» на оклад «до»):
10000 грн : 5000 грн = 2;
25000 грн : 10000 грн = 2,5.
Загальна сума зарплати, яка братиме участь у розрахунку відпускних:
5000 грн (зарплата за січень) х 2 х 2,5 + 10000 грн (зарплата за лютий) х 2,5 + 25000 грн (зарплата за березень) = 25000 грн (відкоригований заробіток за січень) + 25000 грн (відкоригований заробіток за лютий) + 25000 грн (заробіток за березень) = 75000 грн.
Розрахуємо середньоденну зарплату:
75000 грн : 88 к. дн. = 852,27 грн/к. дн.,
де 88 — кількість календарних днів у розрахунковому періоді за вирахуванням святкових і неробочих.
Сума відпускних дорівнює:
852,27 грн/к. дн. х 5 к. дн. = 4261,35 грн.
Який висновок напрошується? Якщо працівнику в розрахунковому періоді нараховувалася тільки основна зарплата виходячи з окладу (тарифної ставки) та інших виплат (індексації, доплат, надбавок) не було, то після застосування коригуючих коефіцієнтів отримуємо оклад, який установлено працівникові у останньому місяці розрахункового періоду (у прикладі — 25000 грн).
Саме тому якщо бухгалтер не бажає возитися з розрахунком коефіцієнта, то може спростити собі життя: розрахувати середню «відпускну» зарплату, орієнтуючись на оклад працівника перед виходом у відпустку, тобто на той сьогоднішній оклад, до якого потрібно було б «дотягнути» зарплату до підвищення. Отже, у наведеному прикладі середню зарплату можна було б знайти так:
25000 грн х 3 міс. : 88 к. дн. = 852,27 грн/к. дн.
Чи має право на життя такий лайфхак? Якщо власник не проти, то чом би й ні. Інтереси працівника не ущемлені. Причепитися перевіряючим тут також нема до чого.
Проте цей метод не працює, якщо працівникові, окрім основної зарплати, нараховувалися інші виплати, що входять у розрахунок відпускних, наприклад премії, доплати, надбавки, індексація. У такому разі потрібно притримуватися традиційного порядку розрахунку відпускних (див. «Оплата відпусток. Розбираємося в тонкощах» цього номера).
