Фінлізинг: міняємо лізингоотримувача

За тристороннім договором про заміну боржника (лізингоотримувача) первинний лізингоотримувач з дозволу лізингодавця передає новому лізингоотримувачу об’єкт фінансового лізингу, а також переводить на нього заборгованість зі сплати лізингових платежів, що залишилася. По суті,

Бухгалтерський облік

У такому разі у бухгалтерському обліку первинний лізингоотримувач одночасно з переведенням боргу на нового лізингоотримувача (Дт 531 — Кт 685) також відображає передачу йому автомобіля як звичайний продаж об’єкта основних засобів (ОЗ). Нагадаємо, що при цьому у бухобліку об’єкти ОЗ підлягають переведенню до складу необоротних активів, що утримуються для продажу (тобто зарахуванню на субрахунок 286 за залишковою вартістю).

Податок на прибуток

У податковоприбутковому обліку у малодохідників об’єктом оподаткування є фінрезультат за даними бухобліку. Тому жодних різниць при передачі об’єкта ОЗ новому лізингоотримувачу не виникне.

А ось у високодохідників і малодохідників-добровольців з’являться податкові різниці, як при продажу ОЗ. Тобто фінрезультат доведеться збільшити на бухгалтерську залишкову вартість (п. 138.1 ПКУ) і зменшити на податкову залишкову вартість (п. 138.2 ПКУ).

ПДВ

Передача об’єкта фінансового лізингу (у тому числі від первинного лізингоотримувача новому лізингоотримувачу) вважається постачанням (п.п. «а» п.п. 14.1.191, п.п. «а» п. 185.1 ПКУ), тому є об’єктом оподаткування ПДВ*.

* Проте операції з передачі у фінлізинг електромобілів з п. 64 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, а також операції з їх повернення лізингодавцю до 31.12.2022 р. звільняються від ПДВ — пільгуються (лист ДФСУ від 28.08.2019 р. № 4028/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Податкові зобов’язання з ПДВ виникають на дату фактичної передачі об’єкта новому лізингоотримувачу виходячи з договірної вартості, за якою передається такий об’єкт (тобто в цьому випадку виходячи з розміру переведеного боргу — заборгованості, що залишилася після сплати лізингових платежів).

До того ж при постачанні ОЗ треба враховувати правило мінбази з п. 188.1 ПКУ, згідно з яким база оподаткування не може бути нижча балансової (залишкової) вартості об’єкта за даними бухобліку на початок звітного періоду передачі об’єкта ОЗ.

Зважаючи на це, первинний лізингоотримувач при передачі об’єкта ОЗ повинен скласти податкову накладну (ПН) на нового лізингоотримувача.

У свою чергу, у нового лізингоотримувача така ПН є підставою для включення вказаних у ній сум до складу податкового кредиту (ПК).

І раніше з таким порядком ПДВ-обліку при заміні лізингоотримувача контролери погоджувалися (лист ГУ ДФС у м. Києві від 14.03.2017 р. № 5331/10/26-15-12-01-18). І заразом звертали увагу на те, що первинний лізингоотримувач при переведенні боргу на нового лізингоотримувача раніше відображений ПК не коригує.

Щоправда, потім думка фіскалів змінилася, і в передачі об’єкта фінлізингу новому лізингоотримувачу контролери чомусь стали убачати безоплатне постачання. Тому стали роз’яснювати, що первинний лізингоотримувач (як при безоплатній передачі) повинен оформити дві ПН:

— одну ПН — із нульовою ціною (на нового лізингоотримувача);

— другу ПН — з урахуванням правила мінбази (п. 188.1 ПКУ) не нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку на початок місяця передачі об’єкта ОЗ.

При цьому контролери зазначали, що право на ПК у такому разі у нового лізингоотримувача відсутнє ☹ (лист ДФСУ від 16.05.2018 р. № 2199/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

З позицією фіскалів нам було складно погодитися. Оскільки первинний лізингоотримувач передає новому лізингоотримувачу об’єкт фінлізингу не безоплатно, а з умовою погашення останнім залишку боргу за нього перед лізингодавцем.

У свою чергу, новий лізингоотримувач, отримавши об’єкт, приймає борг і зобов’язання сплачувати лізингодавцю залишок непогашених лізингових платежів. Тому операцію не можна розглядати як безоплатне постачання.

Приємно, що зараз контролери повернулися до зваженої позиції і про безоплатне постачання вже не згадують. А знову роз’яснюють, що

виходячи з договірної вартості переданого об’єкта (не забуваючи, щоправда, про правило мінбази). При цьому на підставі такої ПН новий лізингоотримувач має право відобразити ПК (лист ДПСУ від 23.03.2020 р. № 1201/6/99-00-07-03-02-06/ІПК). Тому радимо заручитися аналогічною ІПК на свою адресу.

Хоча ще, як варіант, сторони можуть піти іншим шляхом. Оформити операції, наприклад, як повернення об’єкта лізингу первинним лізингоотримувачем лізингодавцю (за залишковою неоплаченою вартістю) з подальшим постачанням об’єкта лізингодавцем новому лізингоотримувачу. Тоді такі операції оподатковують як звичайні постачання із звичайним складанням ПН і відображенням ПК. В усякому разі, до повернення об’єкта лізингу лізингодавцю фіскали не чіпляються, а (з урахуванням пп. 14.1.191, 196.1.2 ПКУ) розглядають операцію як зворотний продаж з її оподаткуванням ПДВ за загальними правилами (БЗ 101.07, лист ДФСУ від 17.08.2018 р. № 3575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

І для наочності приклад.

Приклад. За договором фінансового лізингу авто вартістю 720000 грн (ПДВ — 120000 грн) вже відшкодували лізингодавцю 600000 грн (ПДВ — 100000 грн). Тепер за тристороннім договором передаємо автомобіль за залишковою вартістю 100000 грн (без ПДВ) новому лізингоотримувачу і переводимо на нього залишок боргу непогашених лізингових платежів у розмірі 120000 грн (ПДВ — 20000 грн). За даними бухобліку залишкова вартість автомобіля на початок місяця передачі — 110000 грн.

Як відобразити операції в обліку див. у таблиці.

Передача автомобіля і боргу за ним новому лізингоотримувачу