Висновок документа
Якщо емітент не приймав рішення щодо виплати дивідендів, а спрямував нерозподілений прибуток на збільшення статутного капіталу (СК), то податкових зобов’язань з податку на прибуток не виникає
Доволі часто СК збільшують за рахунок реінвестиції дивідендів або за рахунок нерозподіленого прибутку без нарахування дивідендів. Кожен з цих способів збільшення СК, на наш погляд, має оподатковуватися по-різному.
При першому варіанті (збільшення СК за рахунок реінвестованих дивідендів) слід нарахувати та сплатити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток за ставкою 18 % (п. 57.11 ПКУ). Причому сума дивідендів не зменшується на суму авансового внеску.
Крім того, з суми нарахованих нерезиденту дивідендів доводилося ще й утримувати податок на репатріацію за ставкою 15 %, якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором (пп. 141.4.1 і 141.4.2 ПКУ). Робити це слід через те, що податок на репатріацію слід утримувати із доходів нерезидента у вигляді нарахованих дивідендів незалежно від варіантів використання такого доходу.
За другим варіантом СК збільшується за рахунок нерозподіленого прибутку без нарахування дивідендів. І цей варіант збільшення має оподатковуватися по-іншому. А саме:
— не доведеться сплачувати «дивідендного» авансового внеску. Річ у тому, що оскільки рішення про збільшення СК за рахунок нерозподіленого прибутку відбувається без нарахування дивідендів до сплати, то немає й об’єкта для нарахування авансового внеску (п. 57.11 ПКУ);
— не слід сплачувати і податок на репатріацію, якщо один з учасників — нерезидент. Тут відсутній дохід, з якого потрібно утримати податок згідно з п.п. «б» п.п. 141.4.1 ПКУ.
Фіскали погоджувалися з цим тільки в частині збільшення СК за рахунок реінвестиції дивідендів (перший варіант), а от при збільшенні СК за рахунок нерозподіленого прибутку без нарахування дивідендів у них був свій фіскальний підхід (див. листи ДПСУ від 09.10.2019 р. № 677/6/99-00-07-02-02-15/ІПК та від 11.10.2019 р. № 745/6/99-00-07-02-02-15/ІПК, а також 102.16 БЗ). Податківці заявляли, що будь-яке збільшення СК за рахунок нерозподіленого прибутку (як з прийняттям рішення про виплату дивідендів, так і без такого) прирівнюється до реінвестиції дивідендів, а тому від авансового внеску і податку на репатріацію (коли учасник — нерезидент) не сховатися.
І от нарешті у листі, що коментується, фіскали визнали, що збільшення СК на нерозподілений прибуток без прийняття рішення про виплату дивідендів не вимагає ні нарахування авансових внесків, ні утримання податку на репатріацію.
Хоча за наявності і фіскальних роз’яснень, щоб не потрапити в халепу, отримайте для себе індивідуальну консультацію з таким висновком.
Але, на думку фіскалів, такий повністю лояльний висновок буде чинний тільки до 01.01.2021 р.
Все через те, що з 01.01.2021 р. до дивідендів прирівняють платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юрособою на користь її засновника та/або учасника у зв’язку з розподілом чистого прибутку (п.п. 14.1.49 ПКУ). А отже, після цього при збільшенні СК за рахунок прибутку без прийняття рішення про нарахування дивідендів, як мінімум, доведеться сплачувати податок на репатріацію, якщо один з учасників — нерезидент. Хоча, на нашу думку, оновлення з 01.01.2021 р. п.п. 14.1.49 ПКУ не повинно вплинути на оподаткування збільшення СК на нерозподілений прибуток без рішення про нарахування дивідендів. Така операція не повинна і після цього потрапляти під оподаткування.
