Одразу заспокоїмо: самозайняті особи, зокрема адвокати й нотаріуси, оформляти розрахункові операції за допомогою РРО (ПРРО) не зобов’язані. Пояснимо.
Запитання, можливо, виникло у зв’язку з консультацією фіскалів щодо РРО в смартфоні* для адвоката. Сподіваємося, це всього лише неуважність конкретного автора консультації, а не позиція фіскалів.
Утім, може ввести в оману п. 9 ст. 9 Закону про РРО, який звільняє від РРО фізичних осіб — громадян, що торгують продуктовими або промисловими товарами (окрім ТСПТ і медвиробів). Але це теж банальна помилка.
Адже, насправді, виходячи з преамбули до Закону про РРО, його вимоги не поширюються на фізичних осіб, які не зареєстровані ФОП, тобто не є суб’єктами господарювання. Це, зокрема, стосується тих фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ). Такий незалежний професіонал може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ, що підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи. До речі, фіскали з цим повністю згодні (див. 109.03 БЗ).
Але зауважте: податківці беруть на облік як незалежних професіоналів лише нотаріусів, адвокатів, судових експертів, приватних виконавців та арбітражних керівників (розпорядників майна, що управляють санацією, ліквідаторів). Іншим самозайнятим особам, перерахованим у п.п. 14.1.226 ПКУ, доведеться вести свою діяльність, реєструючись підприємцями (див. п.п. 1 п. 6.7 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. № 1588). Отже, на них вимоги Закону про РРО поширюються повною мірою.
