І обов’язкове, і, тим більше, добровільне навчання, здійснюють виключно зі згоди працівника*. Більш того, доволі часто саме працівник виступає ініціатором здобуття освіти у виші. Якщо поступити на навчання за кошти держбюджету не вийшло, але працівник пройшов «на контракт», то він може звернутися до роботодавця з проханням оплатити таке навчання. У цьому випадку працівник пише відповідну заяву в довільній формі.
* Щоправда, за відмову від обов’язкового навчання працівник може поплатитися робочим місцем, оскільки роботодавець має право звільнити його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП (за умови, що такого працівника неможливо перевести за його згодою на іншу роботу).
Якщо роботодавець не заперечує, то йому належить укласти з вишем письмовий договір про надання освітніх послуг (договір на навчання).
Зазвичай такий договір укладають уже після того, як навчальний заклад затверджує наказ про зарахування
Таке правило є, наприклад, у п. 2 розд. XI Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2020 році**.
** Затверджені наказом Міносвіти від 11.10.2019 р. № 1285.
Договір на навчання укладають між роботодавцем, який оплачує навчання працівника, і навчальним закладом, який надає послуги освіти. Водночас цей договір укладають на користь третьої особи — працівника, а отже, його теж слід ознайомити з текстом договору під підпис. Типову форму договору про надання освітніх послуг між вишем і юрособою (фізособою) затверджено постановою КМУ від 19.08.2015 р. № 634.
Зауважимо, якщо працівник не зможе суміщати роботу і навчання, то він має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою за ст. 38 КЗпП. При цьому попереджати роботодавця про звільнення за два тижні не потрібно. Якщо працівник суміщатиме навчання і роботу, то про гарантії див. «Навчаємо працівника, або Цікавинки від трудового законодавства» цього номера.
Якщо на підприємстві є працівники, які зобов’язані проходити підвищення кваліфікації згідно із законом, то доцільно щорічно складати план-графік такого проходження, з яким знайомити їх під підпис. У ньому зазначте, хто з працівників і в які строки повинен пройти підвищення кваліфікації, а також його підставу.
Крім того, відправляючи працівника на професійне навчання в навчальному закладі, на підприємство, яке проводить навчання, роботодавець виписує Направлення на профнавчання за формою з додатка 1 до Порядку № 232. Навчальний заклад (підприємство, яке проводить навчання), у свою чергу, протягом 5 днів з початку процесу навчання направляє роботодавцеві підтвердження про прийом працівника на навчання (відривний корінець направлення) та копію наказу про зарахування на навчання (пп. 2.6, 2.7 Порядку № 232).
Ну і, звичайно ж, витрати підприємства на оплату навчання працівника мають бути підтверджені відповідними платіжними і розрахунковими документами, зокрема, платіжними дорученнями, квитанціями до прибуткових касових ордерів, фіскальними чеками тощо.
