Теми статей
Обрати теми

Не вистачає на аліменти: як бути?

Огай Олена, експерт з питань оплати праці
Одразу відзначимо: є доходи чи ні — аліментам бути! Тут принцип один: не хочеш платити добровільно — змусять. І нехай це великою мірою стосується тільки платника аліментів, але його роботодавцю теж потрібно поставитися до цього відповідально. Особливо коли у працівника-аліментника недостатньо зарплати (доходів) для їх сплати. Допомогти тут можуть тільки злагоджені спільні дії. А ось які — ви дізнаєтеся із статті.

Аліменти на дітей можуть сплачуватися добровільно або в примусовому порядку. У кожному з цих варіантів роботодавцем і працівником повинен дотримуватися свій алгоритм дій у разі нестачі коштів працівника для їх сплати.

Розпочнемо з найбільш безболісного способу — добровільного.

Добровільно платимо. І не платимо теж?

Якщо говорити про добру волю, то тут можливі два варіанти сплати аліментів:

1) за власною ініціативою одного з батьків, який проживає окремо від дитини (ч. 1 ст. 187 СКУ);

2) за нотаріально посвідченим договором про виплату аліментів на дитину, укладеним між батьками (ст. 189 СКУ).

Для роботодавця така добра воля виражається у відповідних документах-підставах для утримання аліментів.

За заявою. Якщо сплата аліментів — це винятково ініціатива працівника, то для роботодавця підставою для утримання аліментів з його зарплати є заява такого працівника про відрахування аліментів на дитину (ч. 1 ст. 187 СКУ).

Утримання аліментів у цьому випадку здійснюється в розмірі і протягом строку, які працівник зазначив у своїй заяві.

Чи може працівник змінювати їх у разі потреби?

Так, звісно.

Одностороння ініціатива працівника платити аліменти надає йому повне право змінювати своє рішення щодо такої сплати

Так, наприклад, якщо зарплати працівника недостатньо для сплати аліментів у тому розмірі, який був ним заявлений, то в цьому випадку працівник може скористатися своїм правом і змінити цей розмір у менший бік. Для цього він повинен просто подати роботодавцеві нову заяву із зазначенням нового розміру аліментів із вказаної дати.

Так само він може взагалі перестати їх платити, відкликавши свою заяву про відрахування аліментів. Причини відкликання зазначати не потрібно.

Переходимо до другого варіанту доброї волі — договору про відрахування аліментів.

За договором. Тут підставою для утримання аліментів теж буде заява працівника про відрахування аліментів. Але до неї потрібно додати копію договору про їх відрахування.

Змінювати розмір сплачуваних за договором аліментів в односторонньому порядку працівник не може

Якщо один з батьків не виконує умови договору, аліменти можуть стягуватися примусово відповідно до виконавчого напису нотаріуса через виконавця.

Це прямо передбачено ч. 2 ст. 189 СКУ.

Поясніть працівникові, що у його ж інтересах не пускати це питання на самоплив і домовитися з отримувачем аліментів про зменшення суми аліментів якнайшвидше.

Примусове стягнення

За кожною постановою приватного або держвиконавця про стягнення аліментів роботодавцями щомісячно і після закінчення строку відповідних виплат або у разі звільнення працівника подається окремий звіт про здійснені відрахування і виплату за встановленою формою (про нього скажемо трохи пізніше). Для роботодавця підставою примусово стягувати аліменти з працівника є:

1) постанова приватного або держвиконавця про звернення стягнення на зарплату та інші доходи боржника на підставі відповідного рішення суду;

2) постанова приватного або держвиконавця про звернення стягнення на зарплату та інші доходи боржника на підставі виконавчого напису нотаріуса на договорі між батьками про виплату аліментів на дитину (ч. 2 ст. 189 СКУ);

3) заява від отримувача аліментів + виконавчий лист. Тобто отримувач аліментів після винесення позитивного для нього рішення суду може звернутися до бухгалтерії безпосередньо, оминувши виконавців (див. ст. 7 Закону № 1404*).

* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

Тепер обговоримо, як діяти роботодавцеві, якщо зарплати працівника не вистачає на розмір аліментів, зазначений у цих документах.

Розмір відрахувань

Відразу звертаємо вашу увагу: розмір відрахувань із зарплати та інших доходів платника аліментів обчислюється виходячи із суми, що залишилася після утримання ПДФО і ВЗ (ч. 1 ст. 70 Закону № 1404).

За загальним правилом при утриманні із заробітної плати за декількома виконавчими документами за працівником у будь-якому випадку зберігається 50 % заробітку, що підлягає виплаті.

Якщо аліменти стягуються на користь неповнолітніх, максимальний розмір відрахувань становитиме 70 % від зарплати (ст. 128 КЗпП, ст. 70 Закону № 1404).

Якщо стягнути аліменти в розмірі, зазначеному в постанові виконавця, неможливо, у тому числі у зв’язку з тим, що працівник перебуває у простої, переведений на роботу на умовах неповного робочого часу або пішов у відпустку за свій рахунок,

роботодавець обліковує за таким платником заборгованість зі сплати аліментів

Водночас, щоб не накопичувався борг, працівник може подати заяву з проханням провести відрахування з його зарплати у більшій сумі або добровільно внести до каси (на поточний рахунок підприємства) суму аліментів за поточний місяць, якої не вистачає.

Відображаємо борг у звіті

Як ми вже сказали вище, за кожною постановою приватного або держвиконавця про стягнення аліментів роботодавець зобов’язаний щомісячно і після закінчення строку відповідних виплат або при звільненні працівника подавати окремий звіт про здійснені відрахування та виплати. Форма звіту наведена в додатку 9 до Інструкції № 512/5**.

** Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Мін’юсту від 02.04.2012 р. № 512/5.

У цій же формі необхідно зазначити заборгованість з аліментів, що утворилася за поточний місяць. Але оскільки конкретних рекомендацій щодо заповнення «аліментного» звіту Інструкція № 512/5 не містить, орієнтуємося на підказки, зазначені в самій формі.

У перших двох графах зазначаєте рік і місяць, в якому були проведені утримання із зарплати працівника.

У графі «Нарахована зарплата…» — суму нарахованого, тобто «грязного», доходу працівника.

У графі «Утримано податків…» — суму утриманих з такого доходу ПДФО і ВЗ.

До графи «Відсоток (частка) стягнення» переносите відсоток/частку/суму аліментів, що утримуються із зарплати працівника, встановлені судом. Якщо у виконавчих документах та/або рішенні суду вказано, що необхідно сплачувати аліменти не менше мінімального гарантованого розміру (50 % прожитмінімуму на дитину відповідного віку) — зазначаємо це в графі.

У графі «Утримана сума» показуєте суму фактично утриманих аліментів. Якщо працівник добровільно подав заяву з проханням провести відрахування із зарплати у більшій сумі, ніж це передбачено аліментними документами, то в цій графі ставите всю суму таких відрахувань.

У графі «Дата і номер документа…» зазначаєте реквізити платіжного документа, за яким здійснено перерахування (виплата) аліментів (номер і дата платіжного доручення).

У графі «Примітка» зазначаєте суму заборгованості з аліментів і причину її виникнення. Зверніть увагу: заборгованість з аліментів, що утворилася, утримують до повного її погашення незалежно від віку дитини.

У наступних місяцях за достатності доходу працівника роботодавцеві потрібно буде відраховувати суму аліментів + суму (частину) його боргу з аліментів з урахуванням обмежень, установлених ст. 128 КЗпП і ст. 70 Закону № 1404 (ср. ). Доутримання аліментів у такому разі потрібно буде показувати в поточному звіті разом з іншими сумами аліментів, утриманими у звітному місяці. Виправляти попередні звіти не потрібно.

Зауважте: чітких строків подання звіту з аліментів в Інструкції № 512/5 немає. Але вони можуть бути зазначені у виконавчих документах. Перегляньте їх уважно.

Якщо ж строк не встановлений, то радимо відзвітувати до 10-го числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється відрахування.

Звіт подається в паперовій формі: особисто до виконавчої служби або поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

Наостанок відзначимо, що у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів більше 4 місяців до платника аліментів можуть бути застосовані обмеження щодо виїзду за межі України, керування транспортними засобами, користування зброєю, права полювання. А якщо сума несплачених аліментів перевищує суму платежів за 6 місяців із дня пред’явлення виконавчого листа до примусового виконання, то загрожує адмінвідповідальність за ст. 1831 КУпАП у вигляді суспільно корисних робіт. У разі ж злісного ухилення від сплати аліментів більше 3 місяців можлива й кримінальна відповідальність аж до обмеження волі на строк до двох років (ст. 164 ККУ).

Щоправда, ключовим моментом при притягненні до такої відповідальності неплатника аліментів є наявність його вини.

Проте у багатьох платників аліментів останнім часом відбулося зниження доходів з об’єктивних причин, пов’язаних з карантинними заходами. Отже, вина платника в сплаті аліментів не в повному обсязі і у накопиченні боргу (якщо це сталося) відсутня.

Однак у будь-якому разі порадьте працівникові не допускати виникнення заборгованості.

висновки

  • Аліменти на дітей можуть сплачуватися як у добровільному, так і в примусовому порядку.
  • Якщо стягнути аліменти в розмірі, зазначеному в постанові приватного або держвиконавця, неможливо, то роботодавець нараховує такому платникові заборгованість.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі