Теми статей
Обрати теми

На бізнес-топі: група 1 ЄП

Павленко Олексій, податковий експерт
У світлі останніх РРО- та інших законодавчих змін з 1 серпня цього року торгуючий підприємницький «піпл» активно шукає шляхи, як торгувати надалі — з мінімальними податками і перевірочними негараздами. І їхні погляди все частіше падають на групу 1 єдиного податку (ЄП). Трохи допоможемо нашим читачам у пошуках схем торгівлі в нових умовах і розглянемо крізь призму ПКУ, які можливості/недоліки/переваги має робота у групі 1 ЄП.

Чому зміни в РРО-законодавстві, що почали працювати з серпня, підштовхують ФОП до роботи саме у групі 1 ЄП? Тут є низка аспектів, а точніше — переваг, які відтягують чашу терезів у бік саме першої групи. Давайте їх наведемо.

Преференції для групи 1 ЄП

По-перше, згідно з оновленою редакцією п. 12 ст. 3 Закону про РРО1 на ФОП, які є платниками ЄП і не є платниками ПДВ (куди входять усі ФОП групи 1 ЄП), не поширюється норма щодо обов’язку ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів і здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Також не поширюється на таких ФОП і вимога щодо надання контролюючим органам під час проведення перевірки документів (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік і походження товарів, які на момент перевірки знаходяться в місці продажу (господарському об’єкті).

1 Закон України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

Не застосовується до них і відповідальність, передбачена в оновленій ст. 20 Закону про РРО за порушення згаданих вище норм п. 12 ст. 3 цього Закону.

Але! Ці документально-облікові пом’якшення не стосуються тих ФОП (у тому числі і групи 1 ЄП!), які реалізують технічно складні побутові товари, які підлягають гарантійному ремонту (ТСПТ), а також лікарські засоби і вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Причому, якщо читати норми буквально, то у таких ФОП документи повинні бути на всі види товарів, а не тільки на перелічені вище

По-друге, з 01.08.2020 р. ФОП групи 1 ЄП взагалі не повинні застосовувати РРО!

І навіть ті, які торгують ТСПТ, ліками тощо, РРО можуть не застосовувати! А от мати документи на товар, як ми вже зазначили, ці з 1-групників зобов’язані.

По-третє, граничний річний обсяг доходу для ФОП, що працюють у групі 1 ЄП, тепер підвищено до 1 млн грн.

До переваг групи 1 ще можна додати низьку ставку ЄП (до 10 % прожиткового мінімуму) та річне звітування.

Тому дуже привабливо і особливо з 1 серпня цього року виглядає робота саме у групі 1 ЄП, яка убезпечить такого ФОП від використання РРО/ПРРО та від усіляких проблем з документами та обліком товарів2/послуг.

2 Окрім тих, що торгують ТСБТ, ліками, медвиробами, ювеліркою.

Схеми роботи і можливості групи 1 ЄП

У світлі таких покращень умов праці ФОП у рамках саме групи 1 ЄП подекуди ми чуємо від читачів про різні можливі схеми роботи ФОП у цій групі. На кшталт: торгувати, скажімо, через Інтернет, а безпосередньо на ринку приймати гроші, відвантажуючи товар з повноцінного складу за територією ринку. Або — взагалі на ринку нічого не приймати, а просто мати (орендувати) місце на ринку.

Давайте разом подивимось, за якими правилами має працювати ФОП групи 1 ЄП, та чи реальні такі схеми роботи? Тобто чи буде це вважатись торгівлею саме на ринку?

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ПКУ до платників єдиного податку групи 1 належать фізичні особи — підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню3, і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

3 Перелік побутових послуг населенню, які можуть надавати ФОП групи 1 (та 2) див. у п. 291.7 ПКУ.

Тобто ФОП цієї групи мати найманих працівників не може взагалі4!

4 Тут подеколи може допомогти використання цивільно-правових договорів, але тоді виникнуть функції податкового агента, та й узагалі це — тема для окремої розмови…

Фіскали люблять відловлювати ФОП групи 1 ЄП через кількість місць, які вони орендують на ринках, і якщо таких місць одночасно орендується більше одного — проблеми гарантовані

Окрім того, у п. 291.5 ПКУ зазначені види діяльності, за якими фізичні особи — підприємці не можуть бути платниками ЄП груп 1 — 3. Із перелічених там заборон для ФОП групи 1, що торгують на ринках, особливо одіозні такі:

— продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин);

— реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

— продаж предметів мистецтва та антикваріату.

Продаж товарів на ринку (терміни)

А тепер давайте пильно подивимось, що ж являє собою дозволений ФОП групи 1 «роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках» (побутових послуг у цій публікації ми не торкаємося).

Для того, щоб зробити якісь висновки, спочатку визначимося з відповідними дефініціями. ПКУ жодну з них не визначає, але дві знаходимо у Правилах торгівлі на ринках, затверджених наказом Мінекономіки, МВС, ДПАУ та Держкомітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105.

Ринок — це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, залежними від попиту і пропозицій5.

5 За конструкцією ринки можуть бути криті, відкриті та комбіновані; за товарною спеціалізацією — з продажу продовольчих товарів, непродовольчих товарів, а також змішані.

Торговельне місце — площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. Тут фіскали люблять посилатись на ідентичний термін «торгове місце», наведений в Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Держкомстату від 26.07.2005 р. № 209 (див. БЗ, 107.01.02). А там ще додатково зазначено, що до торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства!

Щодо визначення «роздрібний продаж товарів», то тут трохи складніше. Саме такого терміна нормативи не містять. Тому доведеться орієнтуватись на термін «роздрібна торгівля». Але загальний такий термін ми знайшли лише в п. 2.1 Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства (затвердженої наказом Держкомстату від 24.10.2005 р. № 327).

Там «роздрібна торгівля» визначена як — вид економічної діяльності суб’єктів господарювання з продажу (без перероблення) населенню6 нових та вживаних товарів, призначених переважно для споживання громадянами (приватними особами) або домашніми господарствами, у магазинах, універсальних магазинах, лавках і кіосках, посилкових торгових фірмах, торговими посередниками тощо (коди згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) — 50.10.2, 50.30.2, 50.40.2, 50.50.0, 52.1, 52.2, 52.3, 52.4, 52.5, 52.6).

6 Зверніть увагу, тут згадано лише «населення»!

Податківці ж тут орієнтуються на визначення цього терміна в Законі № 481 (див. їх відповідь на це запитання в БЗ 109.01) і зазначають, що «роздрібна торгівля» — це діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам й іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків… І хоча це визначення призначено для алкогольно-тютюнової сфери, податківці його «узагальнюють» для торгівлі будь-якими видами товарів…

Висновки

Які ж висновки ми можемо зробити з наведених термінів?

По-перше. Продавати на ринку ФОП-єдинник може тільки громадянам або іншим кінцевим споживачам для їх особистого (некомерційного) споживання. Інакше це може фіскалами вважатись не роздрібним продажем і відповідно — порушенням вимог перебування у групі 1 ЄП. Тому

ФОП групи 1 краще не реалізовувати товари жодним суб’єктам господарювання,

окрім хіба що випадків, коли товари госпсуб’єктами придбаваються для «особистого некомерційного споживання». Та й то — ще спробуйте довести фіскалам той факт, що госпсуб’єкти придбавали товари саме для некомерційного споживання!..

А якщо товар реалізується госпсуб’єкту ще й великими партіями (тобто справа «пахне оптом»), то проблем з фіскалами точно не оминути.

Тож коли від вас якийсь покупець (ФОП чи юрособа) буде вимагати виписати на нього відвантажувальні та/або розрахункові документи, стережіться. Тобто краще, щоб у копіях товарних чеків (тощо) таких покупців не було. Особливо у тих ФОП, що торгують ТСПТ, ліками й іншим, що потребує наявності документів.

Тут нагадаємо, що згідно з п. 27 Правил торгівлі на ринках на вимогу покупця продавець (суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідно до законодавства звільнений від застосування РРО та РК) повинен видати товарний чек, що засвідчує факт придбання, у якому зазначаються: найменування суб’єкта господарювання та ринку, ряд та номер торговельного місця (!), найменування товару, ціна товару, дата продажу, прізвище, ініціали продавця та його підпис.

По-друге. ФОП необхідно перевірити і переконатися в тому, що місце, де він збирається торгувати, розташоване саме на ринку, який відповідає згаданому визначенню (відповідно зареєстрований). І що місце торгівлі на цьому ринку відповідно до згаданих термінів є саме торговельним місцем. Ми вже зазначили вище, що фіскали (див. БЗ 107.01.02) з дефініції «торгове місце» роблять висновок, що в магазині (або об’єкті ресторанного господарства), розташованому на території ринку, ФОП групи 1 торгувати не може.

Зазначимо також — фіскали вважають, що у разі оренди торговельної точки на ринку ФОП потрібно подати форму № 20-ОПП (код об’єкта — 680 «торгівельне місце»)…

До речі, майте на увазі, що, на думку фіскалів, покупці не можуть заходити до контейнера, кіоску тощо, з якого торгує ФОП-першогрупник. Бо тоді фіскали вважатимуть таке місце торгівлі «магазином», а це, мовляв, не відповідає умовам перебування у групі 1 ЄП… ☹

По-третє. З визначення термінів «торговельне/торгове місце» фіскали запросто зможуть викрутити, що продаж і, зокрема, передача товару покупцеві повинна здійснюватися саме у торговельних місцях. Тому

варіанти, коли товар передається покупцеві не безпосередньо на торговельному місці, напевно будуть досить проблемними. Ще гірше — коли така передача буде взагалі поза межами ринку

Тобто дуже бажано, щоб передача товару здійснювалася покупцеві саме на торговельному місці, ну хоча б — щоб фіскали не мали змоги (якихось документів/фактів) довести зворотне. Тому подбайте про підтвердження того, що ви торгували саме на ринку, — якщо немає з ринком угоди щодо оренди торговельного місця7, зберігайте про всяк випадок квитанції про сплату ринкового збору, а також копії ваших товарних чеків з відповідними даними (див. вище).

7 Бажано — тільки одного (див. вище)! А то доведеться доводити, що інше місце — резервне, або що ФОП якийсь час торгує на одному місці, а потім (у комерційних цілях) міняє дислокацію.

А от що стосується розрахунку за товари, то тут якихось обмежень щодо видів і способів розрахунків немає. Тобто розрахунки можуть бути не лише готівкові, а й безготівкові. Наприклад, покупець може розрахуватись і карткою (у тому числі через «добровільний» POS-термінал ФОП), або через найближчий ПТКС, або ще якимось зручним для сторін способом.

Але продавати товари через інтернет-магазин з передаванням їх на ринку може буде не дуже-то безпечно. Краще, щоб договір купівлі-продажу (що укладається, як правило, в усній формі) укладався саме на ринку.

Вважаємо, що інтернет-мережі ФОП групи 1 краще використовувати виключно у цілях реклами, яка буде «підганяти» їм покупців у відповідне місце на відповідному ринку. Інакше діяльність може бути кваліфікована фіскалами, як торгівля на замовлення/дистанційна торгівля, а не торгівля на ринку. І справа може закінчитися «вильотом» з групи 1, 15 %-м ЄП і, можливо, судом… ☹

Нагадаємо також, що у пп. 41 та 47 Правил торгівлі на ринках наведено переліки товарів, якими заборонено торгувати на ринках. Але у разі торгівлі ФОП товарами з заборонених переліків такі факти не можуть трактуватись фіскалами як порушення правил перебування у групі 1 ЄП!

Отже, ми вам виклали свої сумніви та застереження, а ви вже самі вирішуйте, як вам вибудовувати схему роботи ФОП у групі 1, щоб і «вівці» були цілі, й «вовки» не гарчали…

висновки

  • ФОП групи 1 бажано реалізовувати на ринку товари тільки населенню.
  • А укладати договір купівлі-продажу і здійснювати передачу товару краще тільки на території ринку.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі