31.08.2020
Передусім нагадаємо, що дізнатися:
— реквізити електронного ПДВ-рахунку можна в приватній частині Електронного кабінету (ЕК) в розділі «Облікові дані платника» або направивши Запит (J1302301) і отримавши Витяг (J1402301) з інформацією про реквізити, а
— залишок коштів на ПДВ-рахунку — також за таким Витягом (J1402301) або в ЕК у меню «Система електронного адміністрування ПДВ» у розділі «Реєстр транзакцій». Цей розділ детально розкриє усі операції з ПДВ-рахунком (у хронологічному порядку: від найсвіжіших до найстаріших). І покаже дані про рух коштів по рахунку (зарахування/списання), заборгованості платника перед бюджетом, а також актуальний залишок коштів на ньому (БЗ 101.17).
Важливо: хоча поповнення ПДВ-рахунку сприяє збільшенню ліміту, не плутайте (!) залишок грошей на ПДВ-рахунку з лімітом реєстрації ПН/РК (останній дізнаються за Запитом (J1301206)/Витягом (J1401206)). Залишок грошей на ПДВ-рахунку покаже суму коштів, наявну для сплати ПДВ до бюджету. Ну а ліміт — на яку суму ПДВ можна зареєструвати ПН/РК.
Як часто поповнювати ПДВ-рахунок? Якихось спеціальних термінів поповнення ПДВ-рахунку немає. Проте коштів на ньому повинно вистачати для погашення поточних податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ перед бюджетом. До того ж поповнення дозволить (якщо потрібно) наростити ліміт для реєстрації ПН. Тому закидають гроші на ПДВ-рахунок у міру такої необхідності.
Якими способами можна поповнювати ПДВ-рахунок? Пунктом 2001.4 ПКУ встановлено, що
на електронний ПДВ-рахунок кошти зараховуються з поточного рахунку платника податків
При цьому в п. 22 Порядку № 569* уточнюється, що кошти платник перераховує з власного поточного рахунку. Тому можливий тільки один спосіб поповнення ПДВ-рахунку платником — з власного поточного рахунку. Саме цей спосіб, як пояснюють контролери, і збільшуватиме ліміт (лист № 1610**).
* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
** Лист ДПСУ від 17.04.2020 р. № 1610/6/99-00-04-01-03-06/ІПК.
А ось при поповненні ПДВ-рахунку з інших джерел збільшення ліміту законодавством не передбачено (БЗ 101.17, лист ДФСУ від 29.12.2018 р. № 5496/ІПК/10-36-12-01, лист ГУ ДФС у м. Києві від 15.05.2019 р. № 2175/ІПК/26-15-12-01-18).
Тому не слід поповнювати ПДВ-рахунок:
— шляхом внесення готівкових грошових коштів через касу банку (наприклад, працівником/директором/третьою особою; БЗ 101.17);
— через платіжні пристрої (термінали самообслуговування, IBOX і тому подібне, див. kyiv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/397221.html; lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/410051.html), навіть якщо поточний рахунок платника заарештований і можливості поповнити ПДВ-рахунок з поточного рахунку немає (лист ДПСУ від 04.02.2020 р. № 443/6/99-00-07-03-02-06/ІПК);
— з поточних рахунків третіх осіб (навіть якщо з ними укладені договори доручення, лист ДФСУ від 31.07.2019 р. № 3590/ІПК/28-10-27-01-11; і навіть якщо третій особі доручено здійснювати розрахунки з бюджетом через арешт коштів на поточному рахунку платника податків, лист ДФСУ від 05.04.2018 р. № 1452/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Оскільки кошти, що надійшли на ПДВ-рахунок такими способами, не додадуть платникові ліміту. Врахуйте це, щоб не пролетіти з лімітом.
Проте незабаром ситуація зміниться і можна буде поповнювати ПДВ-рахунок з поточних рахунків третіх осіб (у проєкті змін до Порядку № 569 з п. 22 слово «власного» збираються виключити).
Як швидко зарахують гроші? Гроші на електронному ПДВ-рахунку засвітяться не відразу ж після подання платіжки у банк. Оскільки:
1) банку потрібен час для перекидання суми з поточного рахунку платника на електронний ПДВ-рахунок у Казначействі. Оскільки за банківськими правилами розрахункові документи, що надійшли протягом операційного часу, банк виконує того ж дня, а після операційного — протягом наступного операційного дня. Хоча за домовленістю з клієнтами можуть установлюватися й інші терміни (п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III);
2) Казначейство повідомить про поповнення ПДВ-рахунку податківців (п. 14 Порядку № 569);
3) після цього повинні автоматично оновитися дані СЕА.
І якщо усі етапи пройдуть оперативно, то кошти зарахують на електронний ПДВ-рахунок у день подання платіжки у банк. Проте якщо кошти несвоєчасно надійдуть на ПДВ-рахунок не з вини платника, від штрафів за ст. 1201 ПКУ за прострочення реєстрації ПН/РК він звільняється (див. БЗ 101.28, що діяла до 23.05.2020 р.). Поки ж до кінця карантину для ПН-штрафів, нагадаємо, встановлений мораторій (п. 521 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Але що як помилився покупець і перерахував плату за товари помилково не на поточний, а на електронний ПДВ-рахунок?
Як ви вже, напевно, зрозуміли, ліміт у такому разі, на жаль, не збільшиться (лист № 1610; проте ситуація може змінитися в майбутньому). Хоча кошти ПДВ-рахунку будуть витрачені на погашення поточних ПЗ перед бюджетом.
Але якщо захочете усе переграти і повернути покупцеві оплату, врахуйте: повернути кошти з ПДВ-рахунку прямо на поточний рахунок покупця не вийде, оскільки повернути гроші з електронного ПДВ-рахунку платник може тільки на свій поточний рахунок (за додатком Д4, поданим з ПДВ-декларацією, і то якщо є надлишок коштів з лімітом, див. умови для повернення зайвих коштів з п. 2001.5 ПКУ). А ось уже з поточного рахунку їх можна перерахувати покупцеві. Проте знайте, що при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на поточний рахунок зменшиться ліміт (п. 2001.6 ПКУ).
І оскільки загубиться ліміт ☹, то цей варіант не надто привабливий. Детальніше про повернення зайвих коштів див. «Податки & бухоблік», 2019, № 58, с. 22.
Тому можна залишити усе як є (ліміт ніяк тут не додати) і за домовленістю з покупцем вважати платіж оплатою за договором (Дт 315 — Кт 361). Тим паче, що, як відзначається в листі № 1610, штрафних санкцій за поповнення ПДВ-рахунку платника його контрагентом ПКУ не передбачено.
Поповнили ПДВ-рахунок (для реєстрації ПН/РК або платежу до бюджету)? Тоді врахуйте, що вільно розпоряджатися його коштами не вийде. Оскільки кошти ПДВ-рахунку можуть витрачатися тільки на сплату ПЗ до бюджету/погашення податкового боргу (пп. 2001.5, 2001.7 ПКУ).
Причому усі розрахунки проведуть без участі платника, оскільки згідно з п. 20 Порядку № 569:
— податківці не пізніше ніж за 3 робочих дні до закінчення граничного терміну сплати ПДВ направлять Казначейству реєстр платників із сумами ПЗ;
— на підставі реєстру Казначейство не пізніше останнього дня граничного терміну сплати ПДВ перерахує суму податку з електронних ПДВ-рахунків платників до бюджету.
Тобто за наявності коштів на ПДВ-рахунку гроші за реєстром спишуться до бюджету автоматично. Але якщо є борг з ПДВ, то кошти насамперед спишуть у рахунок погашення такого боргу (п. 22 Порядку № 569). Причому таке їх списання з ПДВ-рахунку ніяк не вплине на ліміт.
Втім, усі операції видно в ЕК у розділі «Реєстр транзакцій». У ньому платежі до бюджету відстежити легко, оскільки кожне списання з ПДВ-рахунку сум до бюджету підтверджують два рядки (транзакції) з однією і тією ж датою і секундною різницею — з ознаками:
— «3 — документ в картотеці» — показує заборгованість платника (тобто ПЗ за декларацією) і
— «2 — списання коштів» — показує суму ПЗ, перерахованих з ПДВ-рахунку до бюджету, і залишок коштів на ПДВ-рахунку.
І пам’ятайте: головне, своєчасно закинути гроші на ПДВ-рахунок. Тобто станом на останній день сплати ПЗ забезпечити на ньому потрібну суму коштів, достатню для сплати зобов’язань. Тоді від відповідальності (штрафів/пені) за їх подальше несвоєчасне перерахування з ПДВ-рахунку до бюджету платник звільняється (п. 40 підрозд. 2 розд. ХХ, п. 129.6 ПКУ). Оскільки обов’язок зі сплати ПДВ вважається виконаним платником з моменту подання платіжки у банк (рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 28.01.2019 р. у справі № 160/9183/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/79492161).
Майте на увазі, що при поданні:
— збільшуючого УР податківці не пізніше наступного робочого дня направлять реєстр Казначейству. На підставі цього реєстру кошти з ПДВ-рахунку будуть списані до бюджету (п. 20 Порядку № 569). Але пам’ятаєте, що УР-платежі сплачують по-різному: податок, донарахований за УР, — через електронний ПДВ-рахунок, а 3 % самоштраф — прямо до бюджету (пп. 19, 25 Порядку № 569; БЗ 101.17; лист ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2017 р. № 605/ІПК/10/26-15-12-01-18);
— зменшуючого УР (якщо він поданий по-гарячому до поточної декларації і поточний податок ще не сплачений — припустимо, ПДВ-рахунок ще не поповнювався) — до бюджету за поточний період можна сплатити зменшений податок (з урахуванням поданого УР). Для цього в УР треба заповнити ряд. 18.2, і податківці направлять Казначейству коригуючий реєстр (п. 20 Порядку № 569). Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2019, № 83, с. 5 і 2018, № 82, с. 17.
Якщо грошей на ПДВ-рахунку з головою, то надлишок коштів платник може повернути на свій поточний рахунок (при дотриманні умов з п. 2001.5 ПКУ).
Для цього з декларацією з ПДВ подають додаток Д4. Податківці направлять Казначейству реєстр для повернення коштів. Казначейство на підставі реєстру протягом 5 робочих днів після закінчення граничного терміну сплати ПЗ поверне кошти платникові на поточний рахунок (п. 21 Порядку № 569).
Втім, знайте: на суму коштів, заявлених у Д4 до повернення на поточний рахунок, зменшиться ліміт (п. 2001.6 ПКУ). Причому у момент подання ПДВ-декларації з Д4. Врахуйте це, якщо вам потрібен ліміт для реєстрації ПН. Але якщо протягом 10 робочих днів гроші на поточний рахунок платникові так і не повернуть, ліміт повинні відновити (п. 21 Порядку № 569). Детальніше про повернення зайвих грошей на поточний рахунок див. «Податки & бухоблік», 2019, № 58, с. 22 і 2020, № 21, с. 22.