Повернення ПДВ-переплати з бюджету: як не втратити ліміт?

Солошенко Людмила, податковий експерт
Податки & бухоблік Липень, 2019/№ 58
В обраному У обране
Друк
Підприємство випадково сплатило ПДВ за декларацією прямо до бюджету (повз електронний ПДВ-рахунок). Довелося ще раз кинути гроші на ПДВ-рахунок. Тепер хочемо повернути переплату з бюджету. Податківці радять повернути її на ПДВ-рахунок. Хвилюємося, що тоді не додасться ліміт. Як бути?

Сумніви підприємства небезпідставні. І перш ніж розібратися чому, нагадаємо, що сплачувати податок, тобто ПДВ-зобов’язання, узгоджені за деклараціями або уточнюючими розрахунками (УР), треба виключно через електронний ПДВ-рахунок, відкритий у Казначействі (п. 20 Порядку № 569*, п.п. «б» п. 2001.4 ПКУ)**. Тому помилково сплачені прямо до бюджету грошові кошти не зарахують як сплачений податок. А в рахунок погашення несплачених узгоджених ПЗ будуть автоматом спрямовуватися (списуватися) будь-які суми, що надходять на електронний ПДВ-рахунок, до повного погашення такої заборгованості (п. 22 Порядку № 569).

* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

** А ось податкові зобов'язання (ПЗ), донараховані згідно з п. 54.3 ПКУ податковими органами, а також штрафи і пеню (у тому числі при самовиправленнях за допомогою УР) сплачують з поточного рахунку прямо до бюджету (п. 25 Порядку № 569).

У результаті підприємству для погашення уз- годжених ПЗ за декларацією довелося закинути гроші і на ПДВ-рахунок. А через помилковий платіж прямо до бюджету в інтегрованій картці платника (ІКП) утворилася переплата. Виникло запитання: як її повернути?

Спосіб сплати = спосіб повернення

Податківці, як відзначалося, таку переплату (що утворилася через помилковий платіж прямо до бюджету) радили підприємству повернути на ПДВ-рахунок. Проте наскільки законні поради контролерів? Подивимося, що про повернення ПДВ-переплати говориться в ПКУ.

Насправді, спосіб повернення переплати з ПДВ врегульований у ст. 43 ПКУ досить чітко (після того, як з 01.01.2017 р. був підкоригований п. 43.4, а також доданий новий п. 43.41 ПКУ). У них передбачено, що спосіб повернення переплати залежить від способу її утворення. Тобто

важливо, яким чином зайві суми пробралися до бюджету: через електронний ПДВ-рахунок або напряму (повз ПДВ-рахунок)

Інакше кажучи, якою виявилася переплата — «електронною» або «неелектронною».

Оскільки її повернення здійснюють тим же способом і:

— переплату («електронну»), що потрапила до бюджету через ПДВ-рахунок, повертають виключно (!) на електронний ПДВ-рахунок (п. 43.41 ПКУ). А далі, якщо дотримуються умови з п. 2001.5 ПКУ, надлишок коштів з електронного ПДВ-рахунку навіть можна повернути на поточний рахунок платника;

— суми, сплачені з поточного рахунку прямо до бюджету (не через ПДВ-рахунок), повертають одразу на поточний рахунок (у загальному порядку за п. 43.4 ПКУ).

Причому на це зверталася увага ще в листі ДФСУ від 13.02.2017 р. № 3576/7/99-99-07-02-03-17. Тому тут загалом навіть немає особливих варіантів, адже

спосіб утворення переплати визначає спосіб її повернення

Хоча якщо платник захоче вчинити інакше і ПДВ-переплату, сплачену прямо до бюджету, приміром, повертати на ПДВ-рахунок (розраховуючи на те, що так вона швидше зарахується в рахунок поточних платежів — сплати узгоджених ПЗ), податківці будуть тільки раді. І навіть більше! Саме цим способом кмітливі фіскали найчастіше і пропонують повертати суми переплат. Проте чому ж контролери, закривши очі на норми ПКУ, так гаряче висловлюються за повернення переплати на ПДВ-рахунок? Давайте розберемося, в чому ж фокус. Та перш за все освіжімо в пам’яті особливості повернення переплати кожним способом.

Про способи повернення

Повернення на поточний рахунок. У такому разі для повернення ПДВ-переплати (якщо немає ПДВ-боргу) платник подає органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) переплати (п. 5 Порядку № 1146***, БЗ 135.04) заяву в довільній формі, в якій зазначає:

*** Порядок взаємодії територіальних органів ДФСУ… у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затверджений наказом Мінфіну від 15.12.2015 р. № 1146.

— назву помилково (надміру) сплаченого податку/збору/платежу:

— cуму, дату сплати і реквізити платіжного документа, за яким кошти були перераховані до бюджету, а також

— спосіб повернення переплати, тобто напрямок перерахування коштів, що повертаються: «на поточний рахунок платника податків в установі банку» (п. 43.4 ПКУ, п. 6 Порядку № 1146).

Врахуйте, що заяву на повернення треба подати не пізніше 1095 днів з дня утворення переплати (п. 43.3 ПКУ). Інакше після закінчення 1095-денного строку незатребувані суми, що залишилися без руху, спишуть з ІКП (п. 4 п.п. 2 розд. III Порядку № 422****). При цьому подавати заяву на повернення переплати можна в електронній формі через Електронний кабінет, використовуючи меню «Листування з ДФС» (БЗ 140.03, детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 77, с. 10).(ср. 025069200)

**** Порядок ведення органами ДФСУ оперативного обліку податків та зборів…, затверджений наказом Мінфіну від 07.04.2016 р. № 422.

Тоді протягом 20 календарних днів з дня подання заяви платникові повинні повернути гроші на поточний рахунок (п. 43.5 ПКУ, п. 8 Порядку № 1146), тобто:

орган ДФС не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання заяви платником готує висновок про повернення коштів (за формою додатка 1 до Порядку 1146) і передає його для виконання відповідному органу Казначейства або направляє платникові письмову відмову, якщо сума, зазначена в заяві в повному обсязі, за даними органу ДФС, не значиться як переплата (п. 15 Порядку № 1146). Хоча якщо податківці не бачать переплату, платника, що надасть платіжні документи, які підтверджували б її, підтримає суд (див. постанову Верховного Суду від 19.03.2019 р. у справі № 808/661/16 // reyestr.court.gov.ua/Review/80580321), а

орган Казначейства на підставі отриманого висновку за наявності поточних надходжень протя- гом 5 робочих днів повертає гроші платникові на поточний рахунок (п. 12 розд. I Порядку № 787*****).

***** Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Мінфіну від 03.09.2013 р. № 787.

Причому з 1 листопада 2019 року на зміну Порядку № 1146 прийде новий Порядок, затверджений наказом Мінфіну від 11.02.2019 р. № 60, який допускає можливість подання електронних заяв, а також формування електронних висновків (за формою додатка 1 до Порядку № 60).

Повернення на ПДВ-рахунок. Щоб повернути на електронний ПДВ-рахунок кошти, що зайшли з нього до бюджету, платник діє схожим чином — подає заяву довільної форми, в якій, зокрема, зазначає напрямок перерахування коштів, що повертаються: «на ПДВ-рахунок платника податків». Строки повернення на електронний ПДВ-рахунок ті ж — протягом 20 календарних днів.

І, до речі, також на ПДВ-рахунок можна повернути «електронну» переплату, що виникла в ІКП після подання зменшуючого УР (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 34-35, с. 9).

Врахуйте: повернені на ПДВ-рахунок кошти будуть відразу ж спрямовані (використані) на погашення несплачених узгоджених ПЗ з ПДВ (якщо є заборгованість) або на сплату ПЗ за поточною декларацією або збільшуючим УР. Але якщо і після цього грошей на електронному ПДВ-рахунку залишається з головою, то надлишок коштів (у рамках регліміту і умов п. 2001.5 ПКУ) можна повернути з ПДВ-рахунку живими грошима на поточний рахунок, подавши разом із декларацією з ПДВ заяву на повернення — додаток Д4 (детальніше про заповнення Д4 див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 30, с. 31; 2018, № 85, с. 13 і № 39, с. 8).

Тоді протягом 5 робочих днів після граничного строку сплати поточних ПЗ за декларацією платникові повернуть гроші з ПДВ-рахунку на поточний рахунок (п. 21 Порядку № 569).

Тепер про найцікавіше: як повернення переплати впливає на ліміт?

Вплив сплати/повернення на ліміт

Особливості повернення переплати кожним способом (відповідно через ПДВ-рахунок і прямо з бюджету на поточний рахунок) і їх вплив/невплив на ліміт для наочності покажемо на рисунку:

Вплив способів повернення ПДВ-переплати на ліміт

Зверніть увагу: повернення переплати з бюджету (неважливо — прямо на поточний рахунок або на електронний ПДВ-рахунок) не впливає на ліміт.Тому якщо підприємство, дослухавшись порад контролерів, вирішить повернути гроші, скажімо, на ПДВ-рахунок (у надії, що тоді додасться ліміт), на жаль, насправді суму ліміту це не додасть. Тобто

ліміт реєстрації на суму, повернену з бюджету на ПДВ-рахунок, не збільшиться

До речі, прекрасно знають це і самі контролери, підкреслюючи у БЗ 101.17, що переплата, повернена з бюджету на ПДВ-рахунок, не змінює значення ∑ПопРах і не збільшує ліміт для реєстрації ПН. Оскільки за правилами п. 2001.3 ПКУ значення ∑ПопРах збільшується тільки на суму поповнень, що перераховуються на електронний ПДВ-рахунок платником з власного поточного рахунку.

А далі — і того сумніше. Якщо після повернення переплати, скажімо, на ПДВ-рахунок платник побажає повернути надлишок коштів з ПДВ- рахунку на поточний рахунок (при дотриманні умов п. 2001.5 ПКУ, подавши додаток Д4), ліміт реєстрації взагалі зменшиться (п. 2001.6 ПКУ)! Причому врахуйте: ліміт (∑ПопРах) зменшать відразу (!) за заявою на повернення, тобто на дату подання разом із декларацією заяви-додатка Д4 (п. 2001.6 ПКУ, п. 21 Порядку № 569), а не за фактом повернення грошей на поточний рахунок.

Хоча якщо протягом 5 робочих днів після призначеного строку гроші на поточний рахунок платникові так і не повернуть, ліміт повинні відновити і його зменшення відсторнувати (п. 21 Порядку № 569).

Таким чином, зверніть увагу: зміна ліміту можлива при платежах/поверненнях через ПДВ- рахунок (причому на етапі «поточний рахунок — ПДВ-рахунок», тобто коли сплачуються/повертаються живі гроші):

— при поповненні з поточного рахунку ПДВ- рахунку — ліміт збільшується;

— при заяві на повернення грошей з ПДВ- рахунку на поточний рахунок (за додатком Д4) — ліміт дзеркально зменшується (див. рисунок).

Якщо повернути на ПДВ-рахунок

Ось і виходить, що нічого хорошого не світить, якщо повертати «неелектронну» переплату на електронний ПДВ-рахунок. Оскільки:

по-перше, повернення грошей на ПДВ-рахунок ліміт не збільшить (сума ліміту не зміниться);

по-друге, якщо знадобляться живі гроші і ви потім вирішите повертати надлишок коштів з ПДВ-рахунку на поточний рахунок, у вас взагалі зменшиться (!) ліміт. Тобто таким поверненням ви тільки зашкодите самі собі: на рівному місці зменшите ліміт, причому безповоротно ☹. Не кажучи вже про те, що

по-третє, сам шлях повернення грошей на поточний рахунок (через ПДВ-рахунок) куди довший.

Тому поради контролерів, як бачимо, обертаються втратою часу, і найжахливіше — ліміту! ☹.

Порівняйте! Інша справа, якщо «неелектронну» переплату повертати, як належить, відразу на поточний рахунок. Тоді саме її повернення не вплине на ліміт. Проте якщо після цього отримані кошти пустити з поточного рахунку на поповнення ПДВ-рахунку, то (через ∑ПопРах) збільшиться ліміт (сума для реєстрації ПН)! Тобто повернені кошти допоможуть зі збільшенням ліміту!

Тоді як при поверненні переплати на електрон- ний ПДВ-рахунок збільшення ліміту, як ми з’ясували, не відбудеться, а при подальшому поверненні з ПДВ-рахунку на поточний рахунок ліміт взагалі зменшиться. І навіть якщо далі за рахунок повернених коштів і поповнювати ПДВ-рахунок, тим самим тільки повернемося в ту ж точку: «відмінимо» зменшення ліміту (повернемо його до величини до зменшення). Тож напрошується висновок:

повернення «неелектронної» переплати на електронний ПДВ-рахунок (тобто не тим шляхом) украй невигідне платникові

Суди — на боці платників

Приємно, що за платників, які не погодилися з порадами фіскалів, вступаються суди.

Приміром, у схожій ситуації (коли податківці запропонували підприємству в поданій заяві про повернення переплати на поточний рахунок змінити напрямок повернення «на ПДВ-рахунок») служителі Феміди справедливо розсудили, що необхідність повернення ПДВ-переплати на електронний ПДВ-рахунок виникає виключно у тому випадку, коли такі кошти були зараховані до бюджету з електронного ПДВ-рахунку (що прямо передбачено п. 43.41 ПКУ)! Тому суди першої/другої інстанцій виступили на боці платника (постанова Київського апеляційного адмінсуду від 23.01.2018 р. у справі № 826/7354/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/71910518). Причому надалі їх підтримав і Верховний Суд (постанова ВС від 21.03.2019 р. у справі № 826/7354/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/80633255).

А ще платники успішно оскаржують у судах бездіяльність податківців (що виражається в непідготовці і неподанні Казначейству «висновків» про повер- нення платникові переплати на поточний рахунок) і через суд повертають переплату: зобов’язують контролерів підготувати і направити Казначейству «висновки» (див. reyestr.court.gov.ua/Review/ 80893159, reyestr.court.gov.ua/Review/81282879).

висновки

  • Спосіб повернення ПДВ-переплати з бюджету залежить від способу її утворення.
  • Переплату, сплачену до бюджету через ПДВ-рахунок, повертають виключно на електронний ПДВ-рахунок, а переплату, сплачену прямо до бюджету, — відразу на поточний рахунок.
  • При поверненні переплати на ПДВ-рахунок ліміт не збільшиться, а при подальшому поверненні з ПДВ-рахунку на поточний рахунок — взагалі зменшиться. Тому якщо «неелектронну» переплату повертати на ПДВ-рахунок, а не на поточний рахунок, то втрачається ліміт.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно