Кошти, зараховані на рахунок платника в СЕА ПДВ, можуть бути спрямовані виключно (пп. 2001.5 та 2001.7 ПКУ):
— до державного бюджету в сумі податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ, що підлягають сплаті за підсумками звітного податкового періоду,
— у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ*, що виник після 01.07.2015 р.
* У разі сплати податкових зобов’язань, які виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу з податкових зобов’язань, які виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках (абз. 2 п. 87.1 ПКУ).
І тільки сума коштів, яка перевищить два вищезгаданих показники, може бути перерахована на поточний рахунок платника за його бажанням. Оформляється таке бажання заявою, яка подається до контролюючого органу у складі ПДВ-звітності поточного звітного періоду.
Назвемо головні умови, при дотриманні яких платник може претендувати на повернення коштів з електронного ПДВ-рахунку.
Умови повернення
Як ми вже зазначили: якщо на ПДВ-рахунку накопичилися зайві гроші, то, незалежно від джерела і причин їх утворення, такі кошти ви можете повернути собі на поточний рахунок. Але зробити це можна, тільки дотримуючись таких умов (пп. 2001.5, 2001.6 ПКУ, 101.17 БЗ).
(1) Зайві кошти мають бути в наявності на електронному рахунку на дату подання декларації. Тобто сума коштів на ПДВ-рахунку на момент подання ПДВ-декларації повинна перевищувати суму податку, задекларовану до сплати до бюджету (ряд. 18), і податкового боргу (за його наявності).
(2) Сума ПДВ за ПН, складеними і зареєстрованими у звітному періоді, не повинна перевищувати суму ПЗ, задекларованих у звітному періоді. Інакше кажучи, повернення коштів на поточний рахунок можливе тільки за відсутності суми перевищення між значенням ∑НаклВид у відповідному звітному періоді, над сумою ПЗ з постачання товарів/послуг, задекларованих у ПДВ-звітності (рядок 1, колонка «Б» ПДВ-декларації) за цей же звітний період (п. 2001.5 ПКУ, п. 21 Порядку № 569). Якщо таке перевищення є, то грошей платникові не бачити, незалежно від суми переплати.
(3) Сума коштів до повернення на поточний рахунок не повинна перевищувати суму ліміту на момент подання декларації, у якій заявлено про повернення коштів. Це випливає з п. 2001.6 ПКУ, який дозволяє повернення коштів платникові, якщо зменшення показника ∑ПопРах не призведе до формування від’ємного значення показника регліміту (∑Накл).
(4) Заяву — додаток Д4 на повернення коштів має бути правильно складено.
Майте на увазі: зайві кошти на повернення можна заявити тільки за результатами подання додатка Д4 у складі ПДВ-декларації поточного звітного періоду. Тобто податківці не дозволять повернути гроші шляхом подання уточнюючого розрахунку і додатка Д4 до нього (101.17 БЗ).
Загальний механізм повернення
Опишемо загальний механізм повернення грошей. По суті, він складається з трьох послідовних дій.
1. Платник ПДВ подає заяву — додаток 4 у складі податкової декларації за відповідний звітний період.
2. Податківці направляють Казначейству реєстр для повернення коштів, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий номер та індивідуальний податковий номер, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника податку, та реквізити такого рахунку (у разі подання платником податків заяви про повернення коштів на його поточний рахунок) (п. 21 Порядку № 569).
3. Казначейство на підставі реєстру протягом 5 робочих днів після граничного строку сплати ПЗ повертає кошти платникові на поточний рахунок (п. 21 Порядку № 569).
Зауважте: регліміт на суму коштів, заявлених у Д4 до повернення на поточний рахунок, зменшиться відразу в момент подання ПДВ-декларації з додатком Д4 (п. 2001.6 ПКУ)
А ось якщо з будь-яких причин (наприклад, неправильно заповнений додаток Д4) протягом 10 робочих днів після граничного строку сплати ПЗ гроші вам так і не повернуть, ліміт повинні відновити (п. 21 Порядку № 569).
Припустимо, заява про повернення на поточний рахунок зайвих коштів з ПДВ-рахунку подана у складі ПДВ-декларації за жовтень 2020 року. Строк сплати зобов’язань за такою декларацією — 30.11.2020 р. Отже, Казначейство повинне перерахувати кошти не пізніше 07.12.2020 р. (5-й робочий день після 30 листопада). Якщо протягом наступних п’яти робочих днів — не пізніше 14.12.2020 р. (5-й робочий день після 7 грудня) сума переплати з будь-яких причин так і не буде повернена на поточний рахунок платника, таке зменшення регліміту підлягає сторнуванню (останній абзац п. 21 Порядку № 569).
Реглімітні баталії
Повторимо: щойно ви заявите суму до повернення на поточний рахунок (подасте додаток Д4) і вона пройде контроль у податківців, негайно на цю ж суму відбувається зменшення ліміту реєстрації. Відбувається це через показник ∑ПопРах — загальної суми поповнення електронного рахунку (п. 2001.6 ПКУ, 101.17 БЗ). Нагадаємо: цей показник враховується у формулі наростаючим підсумком з 01.07.2015 р. (а для платників ПДВ, зареєстрованих після 01.07.2015 р., — з дати такої реєстрації) з відповідним знаком «+» або «-» і відображається в рядку 3 Витягу за формою J1401206.
Приклад. Виходячи з умовних значень Витягу за формою J1401206 (див. таблицю далі), розрахуємо максимальну суму переплати, яку платник має право заявити для повернення на поточний рахунок (у додатку Д4).
Припустимо, за результатами звітного періоду за жовтень 2020 року сума ПДВ до сплати становить 10 тис. грн. На дату подання декларації з ПДВ залишок на електронному рахунку становить 100 тис. грн, а регліміт — 27 тис. грн. Незважаючи на те, що після сплати зобов’язань за жовтень на електронному рахунку залишається 90 тис. грн (100 - 10), максимальна сума, яку платник може заявити до повернення у складі декларації за жовтень 2020 року, може становити не більше 27 тис. грн (у межах реєстраційного ліміту). У цьому випадку після проходження контролю додатком Д4 реєстраційний ліміт дорівнюватиме нулю.
Заповнюємо додаток Д4
У загальному випадку додаток Д4 має три призначення. Його застосовують, якщо потрібно: (1) заявити бюджетне відшкодування (суму якого розрахували в додатку Д3), або (2) передати ліміт при реорганізації, або (3) повернути зайві гроші на поточний рахунок чи в рахунок боргу з ПДВ. Нас цікавить останній випадок.
Якщо є зайві гроші на ПДВ-рахунку і ви вирішили їх використати, то в додатку Д4 слід визначити розмір таких грошей. Для цього в ньому заповнюємо таблицю 2. Розглянемо відрядковий порядок заповнення таблиці 2 додатка Д4 (див. фрагмент заповнення).
Визначаємо зайві гроші на ПДВ-рахунку
| Графа | Опис |
| 1 | Сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації |
| У графі 1 зазначаємо суму зайвих коштів, наявних на ПДВ-рахунку на момент подання декларації. Інформацію про залишок коштів на електронному рахунку в СЕА платник може отримати через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет»/меню «Система електронного адміністрування ПДВ»/опція «Реєстр транзакцій» (п. 421.2 ПКУ), а також шляхом подання запиту (п. 13 Порядку № 569) за формою J1302301/F1302301 «Запит щодо отримання реквізитів електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» й отримання у відповідь Витягу за формою J1402301/F1402301 «Витяг про реквізити електронного рахунку та інформації щодо залишку коштів на такому рахунку» (див. 101.17 БЗ) | |
| 2 | Сума узгоджених податкових зобов’язань з податку поточного звітного періоду (рядок 18 декларації) |
| До цієї графи переносимо значення ряд. 18 декларації поточного звітного періоду | |
| 3 | Сума податкового боргу з податку на момент подання декларації |
| Тут зазначають суму податкового боргу з ПДВ на момент подання декларації (за його наявності), який виник починаючи з 01.07.2015 р. (п. 87.1 ПКУ). Дізнатися його розмір можна, направивши запит за формою J/F1300203 «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС», на який прийде відповідь за формою J/F1400203 «Витяг з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами» (п. 13 Порядку № 569), або з інтегрованої картки платника в електронному кабінеті (п. 421.2 ПКУ). Зауважте: суму податкового боргу (за його наявності) обов’язково зазначають у гр. 3, незалежно від того, яке рішення прийнято платником щодо зайвих грошей на ПДВ-рахунку | |
| 4 | Сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника (графа 1 - графа 2 - графа 3) |
| У цій графі розраховують суму, яка може бути повернена на поточний рахунок. Вона визначається як різниця: гр. 1 - гр. 2 - гр. 3. Зауважте: ця графа таблиці 2 заповнюється завжди, незалежно від того, яке рішення прийнято платником щодо надлишку грошей на ПДВ-рахунку (повернути на поточний рахунок чи пустити на погашення податкового боргу) | |
Нижче зазначаємо бажаний напрям використання таких коштів. Так, заповнюють:
— таблицю 3 — якщо хочуть повернути зайві гроші з ПДВ-рахунку на поточний рахунок (така сума не повинна перевищувати суму з гр. 4 табл. 2 та суму регліміту). Суму записують літерами та цифрами, а також наводять реквізити рахунку в банку, на який хочуть повернути гроші;
— таблицю 4 — при спрямуванні коштів у рахунок погашення податкового боргу з ПДВ згідно з п. 87.1 ПКУ (така сума не повинна перевищувати суму в гр. 3 табл. 2).
На підставі наведеного вище прикладу заповнимо фрагмент додатка Д4 і заявимо зайві гроші до повернення на поточний рахунок.
