Податківці не подякують
На перший погляд, у податківців не повинно бути жодних претензій до ситуації, коли платник зарано відобразив, скажімо, операцію з продажу. Адже такими діями він зробив краще для бюджету — по суті, заплатив авансом і дав можливість розпорядникам бюджетних коштів раніше отримати свої доходи.
Насправді не все так просто. Адже ПКУ вимагає від платника не просто повністю декларувати податкові зобов’язання з усіх податків та зборів, щодо яких у нього наявні об’єкти оподаткування (п.п. 4.1.1 ПКУ). Робити це потрібно відповідно до встановленої ПКУ періодичності.
Податкові періоди та строки сплати податків установлюються, виходячи з необхідності забезпечувати своєчасне надходження коштів до бюджетів, з урахуванням зручності виконання платником податкового обов’язку та зменшення витрат на адміністрування (п. 4.3 ПКУ).
Платник зобов’язаний подавати декларацію за кожний установлений ПКУ період, в якому виникають об’єкти оподаткування чи наявні показники для декларування (п. 49.2 ПКУ). Тож
платник має задекларувати і сплатити податкові зобов’язання саме в тому звітному періоді, в якому у нього виник об’єкт оподаткування
І поквапитися — це таке саме порушення порядку декларування і сплати, як і запізнитися. В обох випадках має місце недоплата в тому періоді, в якому би мала бути відображена операція. І те, що ця недоплата згортається з переплатою в іншому періоді, справу не рятує.
Припустимо, що йдеться про платника податку на прибуток — високодохідника-«квартальника». У декларації за 9 місяців 2020 року у нього збитки, а от за підсумками усього 2020 року накльовується прибуток. Якщо платник поквапиться і покаже прибуткову операцію IV кварталу вже за підсумками 9 місяців, то він матиме у декларації за три квартали переплату, а в річній — недоплату. Непорядок! Податок на прибуток не надійде в бюджет за підсумками IV кварталу 2020 року — того кварталу, за яким виник об’єкт оподаткування (прибуток). Це потрібно буде виправляти.
І у зворотній ситуації (коли за 9 місяців прибуток, а за підсумками року накльовуються збитки) теж квапитися не можна. Не можна одразу в декларації за 9 місяців показувати збиткову операцію й нічого не платити. Треба за 9 місяців показати прибуток, сплатити з нього податок, а якщо за підсумками усього року буде збиток — переплату, що утворилася за підсумками 9 прибуткових місяців, повертати відповідно до ст. 43 ПКУ.
Поспішайлам на замітку
Яким же чином повинен повернутися у звичайне русло той квапливий платник, який відобразив операцію раніше, ніж мав це зробити? Та, власне, таким самим, яким виправляються будь-які інші помилки. Тобто за допомогою механізму самовиправлення, що його прописано у ст. 50 ПКУ. Тут можливі два варіанти, залежно від того, в якому періоді виявлено помилку — у періоді, в якому операцію мало би бути відображено згідно з ПКУ, чи пізніше. Візьмемо для прикладу вищенаведену ситуацію із завчасно показаною прибутковою операцією в декларації з податку на прибуток за 9 місяців.
Декларацію за належний період НЕ подано. У цьому випадку вся суть помилки — завищення податкового зобов’язання в одному з попередніх періодів. Тому за допомогою самовиправлення (через уточнюючий розрахунок чи уточнюючу декларацію) достатньо просто зменшити суму податкових зобов’язань у періоді їх завищення. Натомість у подальшому при заповненні декларації за належний період потрібно відобразити в ній ту операцію, з якою раніше поквапилися. Наявна після зменшуючого самовиправлення переплата автоматично погасить податкові зобов’язання, які виникли за повторно задекларованою операцією.
Декларацію за належний період подано. Тут ситуація дещо складніша. Адже фактично має місце на практиці описана нами вище колізія — податкові зобов’язання в одному періоді завищено, а в іншому занижено.
Добре, якщо строк подання декларації за належний період ще не сплив. Тоді можна подати звітну нову декларацію за цей період, і справа зводиться до попередньої ситуації, де самовиправляти потрібно лише один період. Але якщо строки подання закінчилися для обох періодів, правильну звітну чи звітну нову декларацію подати вже неможливо. Тож
аби виправити ситуацію, доведеться уточнювати одразу два звітних періоди — той, в якому поспішили відобразити операцію, і той, в якому її мало би бути відображено
Звісно, самовиправлення щодо першого періоду буде зменшуючим, а щодо другого — збільшуючим. І з погляду логіки, і з погляду доцільності слід спочатку подати зменшуючий уточнюючий розрахунок (чи зменшуючу уточнюючу декларацію). Завдяки цьому у платника з’явиться переплата і йому буде чим гасити недоплату, яка виникне при другому самовиправленні*. Якщо розпочати зі збільшуючого самовиправлення, недоплату доведеться гасити живими грошима.
* Якщо йдеться про ПДВ, принцип, по суті, аналогічний. Однак доведеться ще додатково скласти РК, аби анулювати складену неправильною датою ПН, після чого подати УР. З’явиться переплата, яка погасить недоплату більш пізнього періоду, і фактично платник «попадає» тільки на 3 % самоштрафу.
До речі, достеменно не відомо, чи будуть податківці вимагати, аби платник сплатив самоштраф, передбачений пп. «а», «б» п. 50.1 ПКУ. Формально підстави для цього є, адже недоплата пов’язана саме з недодекларуванням податкового зобов’язання у належному періоді. Тож вона може виникати навіть за наявності переплати за даними ІКП. Докладно про це читайте у «Податки & бухоблік», 2019, № 83, с. 5. Отже, переплата за більш ранній період погасить недоплату за більш пізній, а самоштраф доведеться доплачувати живими грішми.
Водночас сподіваємося, податківці врахують, що бюджет у цьому випадку не постраждав, а отже — можна обійтися без окремого самоштрафу. Принаймні, у консультації із БЗ 114.09 податківці схиляються до того, що самоштраф застосовується тільки тоді, коли внаслідок самовиправлення переплата і недоплата виникають за різними кодами бюджетної класифікації. Якщо суть помилки — лише у тому, що було зарано відображено податкове зобов’язання за тим самим податком, код бюджетної класифікації для переплати і недоплати буде однаковий, тож можна апелювати до того, що фактично недоплати немає.
Ну і, нарешті, не слід забувати, що продовжує діяти карантинний мораторій на штрафи (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). На самоштрафи він теж поширюється. Тож якщо ви поквапилися і зарано відобразили операцію, зараз саме час це виправити без зайвих проблем.
