Винагорода за підсумками роботи за рік — це виплата, яка належить до інших заохочувальних та компенсаційних виплат і входить до фонду оплати праці (ст. 2 Закону про оплату праці). Умови її проведення та розміри підприємства встановлюють самостійно в Положенні про преміювання, яке є додатком до колдоговору, або, наприклад, у Положенні про оплату праці (детальніше див. «Заповітна тринадцята зарплата: що потрібно знати бухгалтеру» цього номера).
Так, у цьому документі можуть бути зазначені окремі категорії, групи (професії) працівників або структурні підрозділи, яким нараховуються і виплачуються премії. Також можуть бути встановлені критерії (стажу роботи на підприємстві, досвіду роботи за фахом, ефективності та своєчасності виконання роботи тощо), при виконанні яких виникає право на отримання винагороди за підсумками за рік.
Таким чином: якщо підприємство діє в межах своїх внутрішніх документів, якими передбачено преміювання окремих категорій працівників, то це все вписується в межі трудового законодавства.
Проте якщо роботодавець на власний розсуд вибірково преміює окремих співробітників у межах однієї посади за інших рівних умов, то це може бути розцінено як дискримінація з боку роботодавця. Що, у свою чергу, може послугувати підставою для працівника звернутися до суду за захистом своїх прав. На практиці трапляються випадки, коли до цього моменту чіпляються й представники Держпраці при перевірках.
