Строки повернення невикористаних грошових коштів, виданих на відрядження, подання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі — Звіт), установлені пп. 170.9.2 і 170.9.3 ПКУ, Положенням № 148. Їх продовження у зв’язку з поважними причинами, які не дозволяють працівникові відзвітувати вчасно (відпустка, хвороба тощо), законодавством не передбачені.
У випадку якщо працівник після повернення з відрядження не може з поважних причин особисто здати Звіт і повернути залишок невитрачених коштів, то він може передати їх до бухгалтерії підприємства через іншу особу на підставі оформленої довіреності. Довіреність (ч. 1 ст. 1007 ЦКУ) слід оформити в письмовій формі, яка відповідає договору доручення, що не потребує нотаріального посвідчення (ч. 1 ст. 245 ЦКУ). Строки подання Звіту в цьому випадку залишаються незмінними (109.14 БЗ). Майте на увазі: навіть якщо підзвітна особа не встигне у встановлені строки подати авансовий звіт і повернути невикористані гроші, але зробить це до закінчення місяця, на який припадає граничний строк повернення, — податкових наслідків не буде (детальніше про це див. «Наслідки порушення строків» цього номера). А якщо працівникові взагалі не видавався аванс на відрядження, то зі Звітом можна почекати до повернення з відпустки. Жодної відповідальності працівникові в цьому випадку не загрожує, навіть якщо він подає Звіт з порушенням строків, визначених пп. 170.9.2 і 170.9.3 ПКУ.