висновок документа
Змінено п. 189.5 ПКУ, що встановлює базу оподаткування ПДВ при повторному постачанні об’єкта фінлізингу, поверненого лізингоотримувачем
Лист присвячено грудневим змінам законодавства з ПДВ. Розпочнемо з фінлізингу.
Продаж поверненого об’єкта фінлізингу. У новій редакції з 29.12.2019 р. (завдяки Закону України від 20.12.2019 р. № 425-IX) викладено п. 189.5 ПКУ, що стосується повторного продажу об’єкта фінлізингу (поверненого лізингоотримувачем через невиконання/неналежне виконання договору, у тому числі за виконавчим написом нотаріуса).
Нагадаємо: раніше цей пункт дозволяв лізингодавцям нараховувати ПДВ з дельти (тобто позитивної різниці між ціною продажу та ціною придбання) при постачанні об’єктів, повернених виключно лізингоотримувачами — неплатниками ПДВ.
Тепер ПДВ із дельти лізингодавець має право нараховувати й при повторному постачанні об’єктів, повернених лізингоотримувачами — платниками ПДВ. Але за умови, що за поверненим об’єктом лізингодавець не відобразив податковий кредит (ПК), що у більшості випадків пов’язано з відсутністю вхідної податкової накладної (ПН). Оскільки, як відзначається в пояснювальній записці до цих змін, при поверненні об’єкта лізингу (є постачанням за п.п. «а» п.п. 14.1.191 ПКУ, вимагає виписування ПН) лізингоотримувачі не завжди могли зареєструвати на лізингодавців ПН. І це обмежувало лізингодавців, які у результаті залишалися без ПК, тоді як повторне постачання вимушені були оподатковувати на повну, нараховуючи ПДВ з усієї вартості об’єкта.
Тепер упущення виправлено: якщо лізингодавець не отримав ПК, суму вхідного ПДВ можна врахувати в ціні придбання (яка, у свою чергу, зменшить ціну продажу), а ПДВ нарахувати з дельти.
Щоправда, якщо надалі лізингоотримувач все-таки випише ПН, на підставі якої лізингодавець відобразить ПК, такий ПК лізингодавцю доведеться компенсувати шляхом нарахування компенсуючих ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Хоча варто визнати, що оновлений п. 189.5 ПКУ прописаний все-таки неакуратно і не виключено, що контролери вимагатимуть нарахування компенсуючих ПЗ без прив’язки до моменту відображення ПК — уже в періоді отримання вхідної ПН.
Зауважте: якщо ПК-проблем у лізингодавця не виникає — наприклад, лізингоотримувач за поверненим об’єктом зміг зареєструвати ПН, і в лізингодавця в кишені первісно є ПК, то, виходить, умови для дельти з п. 189.5 ПКУ не виконуються і при повторному фінлізингу лізингодавець нараховує ПДВ на всю договірну вартість об’єкта.
Фінансова реструктуризація: пільга розширена. На 3 роки (до 01.01.2023 р.) продовжена пільга для операцій з фінансової реструктуризації (у новій редакції викладений п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Причому тепер вона діє не лише для боржників, а й для поручителів (майнових поручителів — заставників, іпотекодавців), а також банків та інших фінустанов.
Продовжена нульова ставка для підприємств інвалідів. Ще на 5 років (тобто до 01.01.2025 р.) продовжена дія нульової ставки з ПДВ для підприємств та організацій, заснованих громадськими організаціями осіб з інвалідністю (Законом України від 05.12.2019 р. № 344-IX підкоригований п. 8 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Або, нагадаємо, такі підприємства замість нульової ставки за власним бажанням можуть застосовувати пільгу з ПДВ за п. 197.6 ПКУ (лист ДПСУ від 28.11.2019 р. № 1630/6/99-00-07-03-02-15/ІПК). Щоправда, у будь-якому випадку важливо відповідати низці критеріїв, розрахунок яких щомісячно треба підтверджувати в додатку Д6 до декларації з ПДВ (із січня — у таблиці 3 Д6).
