Знайомимося з розрахунком
Розрахунок допомоги по вагітності та пологах (Д) здійснюємо відповідно до Порядку № 1266. Для цього використовуємо формулу:
Д = ЗПср х К,
де ЗПср — розмір середньоденної заробітної плати;
К — кількість календарних днів, що припадають на період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
З кількістю календарних днів відпустки все зрозуміло. Її беремо з лікарняного листа (наказу про відпустку).
А як розрахувати середньоденну зарплату? У загальному випадку, коли не «включаються» обмеження, про які ми поговоримо пізніше, середньоденну зарплату знаходимо за формулою:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати, з якої справлявся ЄСВ;
Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Тобто для того, щоб розрахувати суму допомоги, нам потрібно, насамперед, окреслити розрахунковий період, а далі визначити суму зарплати, яка візьме участь у розрахунку допомоги, та кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Що ж, план дій складено. Починаємо!
Розрахунковий період
Розрахунковий період — це період, за який здійснюємо розрахунок середньоденної зарплати для оплати днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Його визначаємо окремо за кожною посадою, яку займає працівниця, якщо вона працює за сумісництвом.
Правила визначення розрахункового періоду залежно від стажу роботи на підприємстві наведемо в таблиці нижче.
Правила визначення розрахункового періоду
| Стаж роботи на підприємстві | Правила визначення розрахункового періоду |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок* |
| Менше 12 календарних місяців | Фактично відпрацьовані календарні місяці (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку |
* Зауважимо: під місяцем настання страхового випадку слід розуміти місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами.
Після того як, скориставшись нашою таблицею, попередньо визначили розрахунковий період, перевіряємо, чи є в ньому місяці, які з поважних причин не були відпрацьовані повністю (з 1-го до 1-го числа). Які причини «нероботи» Порядок № 1266 відносить до поважних? Це (див. п. 3 Порядку):
1) тимчасова непрацездатність;
2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком;
4) відпустка без збереження заробітної плати.
Якщо в розрахунковому періоді є місяці, повністю не відпрацьовані з названих поважних причин, то їх (і суми зарплати, нараховані в таких місяцях) виключаємо з розрахунку.
Йдемо далі. Визначаємо…
…показники Крп та ЗП
Календарні дні (Крп). У місяцях розрахункового періоду, в яких працівниця працювала, підраховуємо кількість календарних днів. При підрахунку не враховуємо дні, на які припадає дія перелічених вище поважних причин (див. вище).
Усі інші дні, не відпрацьовані працівницею у розрахунковому періоді з якихось причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.
Заробітна плата (ЗП). У розрахунок середньоденної зарплати включаємо нараховану в розрахунковому періоді заробітну плату, на яку був нарахований ЄСВ.
Суми лікарняних, попередніх декретних (якщо діти — погодки) не враховуємо.
За загальним правилом усі зарплатні виплати «прив’язуємо» до того місяця, в якому вони були фактично нараховані і відображені у Звіті з ЄСВ.
Виняток — відпускні. Їх суми відносимо до місяців, за які вони нараховані (див. листи Мінсоцполітики від 16.09.2015 р. № 528/18/99-15 і ФСС з ТВП від 03.09.2015 р. № 5.2-32-1422).
А як бути, якщо в розрахунковому періоді працівниця з поважних причин (див. вище) не відпрацювала жодного дня?
У цьому випадку середньоденну зарплату знаходимо так:
ЗПсер = О : 30,44,
де О — місячна тарифна ставка (оклад або їх частина), встановлена працівниці на день настання страхового випадку;
30,44 — середньомісячна кількість календарних днів.
Якщо працівниці встановлено годинну тарифну ставку, то спочатку розрахунково виводимо місячну тарифну ставку.
Для цього годинну тарифну ставку множимо на норму робочого часу, встановлену працівниці для місяця настання страхового випадку. Далі отриману суму ділимо на 30,44 та знаходимо середньоденну зарплату.
Тарифну ставку (оклад) працівниці не встановлено? Тоді замість показника О у формулі використовуємо суму мінімальної зарплати* (або її частини), установленої законом на день настання страхового випадку (далі — МЗП).
* У 2020 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 4723 грн.
Той, хто ніколи не розраховував допомогу по вагітності та пологах, зараз скаже: та розрахувати суму допомоги просто і незаморочливо!
Так і є, якщо вам не потрібно враховувати обмеження. Причому ці обмеження для основних працівниць та для сумісниць відрізняються. Почнемо з основних працівниць.
Ураховуємо обмеження за основними працівницями
Почнемо з обмеження за мінімальною сумою допомоги по вагітності та пологах. Воно діє для всіх основних працівниць незалежно від страхового стажу.
Сума допомоги не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінзарплати, встановленої на час настання страхового випадку
Як це працює.
Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер).
Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник ЗПмзп, розділивши МЗП на 30,44.
Крок 3. Порівнюємо ЗПсер та ЗПмзп.
Якщо ЗПсер < ЗПмзп, то в розрахунку допомоги використовуємо показник ЗПмзп, тобто Д = ЗПмзп х К.
В іншому випадку уважно дивимося, а чи не спрацьовують тут обмеження щодо максимальної суми допомоги. Величина цього обмеження залежить від страхового стажу працівниці за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.
За 12 більше 6. Якщо страховий стаж працівниці перевищує 6 місяців за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку, то звертаємо увагу на такі два обмеження.
Перше обмеження: фактична середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день.
Як це працює.
Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер).
Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник (ЗПмакс) за формулою: ЗПмакс = Бмакс : 30,44, де Бмакс — максимальна величина бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду*.
* У місяцях 2019 року — 62595 грн., у місяцях 2020 року — 70845 грн.
Крок 3. Порівнюємо ЗПсер та ЗПмакс. Якщо ЗПсер > ЗПмакс, то в розрахунку допомоги використовуємо показник ЗПмакс, тобто Д = ЗПмакс х К. В іншому випадку розрахунок допомоги (Д) проводимо за загальною формулою, наведеною на початку статті.
Та незалежно від результату, ураховуємо наступне обмеження: сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної бази ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду.
Для того, щоб виконати це обмеження, суму допомоги по вагітності та пологах розподіляємо за місяцями, за які вона нарахована.
Потім порівнюємо суми допомоги, нараховані за повні місяці декретної відпустки, з Бмакс.
Якщо місячна сума допомоги перевищує Бмакс, то за цей місяць декретні нараховуємо на рівні Бмакс.
Далі обчислюємо та нараховуємо працівниці загальну суму декретних (Д) з урахуванням сум, «обрізаних» до Бмакс.
Йдемо далі.
За 12 менше 6. Розглянемо обмеження, яке встановлено для працівниць, які за останні 12 місяці перед настанням страхового випадку заробили собі страховий стаж менше 6 місяців.
Для них сума допомоги не може бути більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінзарплати, встановленої на час настання страхового випадку.
У вас є такі працівниці? Тоді діємо так.
Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (ЗПсер).
Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник (ЗП2мзп) за формулою: ЗП2мзп = МЗП х 2 : 30,44.
Крок 3. Порівнюємо ЗПсер та ЗП2мзп. Якщо ЗПсер > ЗП2мзп, то в розрахунку допомоги використовуємо показник ЗП2мзп, тобто Д = ЗП2мзп х К. В іншому випадку у розрахунку допомоги візьме участь фактична середньоденна зарплата (ЗПсер).
Тобто в загальному випадку, якщо страховий стаж основної працівниці за 12 місяців перед настанням страхового випадку менше 6 місяців, то сума допомоги не може бути меншою за суму допомоги, розраховану з мінімальної зарплати, та більшою за суму допомоги, розраховану з двократного розміру мінзарплати.
Ураховуємо обмеження за сумісницями
У розрахунку лікарняних (декретних) бере участь нарахована в розрахунковому періоді за сумісництвом зарплата в сумі, яка увійшла до бази нарахування ЄСВ та разом із зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи працівниці, в кожному місяці розрахункового періоду не перевищила максимальну базу ЄСВ.
Щоб цю вимогу виконати при розрахунку лікарняних на роботі за сумісництвом, працівниця повинна принести з основного місця роботи (та інших місць роботи — за наявності) довідку про зарплату, нараховану йому в місяцях розрахункового періоду (п. 30 Порядку № 1266).
Форма довідки наведена в додатку до Порядку № 1266.
Обмеження за мінімальною сумою допомоги для сумісників не встановлено. Тобто сума допомоги по вагітності та пологах, нарахована працівниці за сумісництвом, може бути нижче суми допомоги, розрахованої виходячи з мінзарплати.
При цьому обмеження щодо максимальної суми допомоги, які ми розглядали вище за основними працівницями, при розрахунку суми допомоги по вагітності та пологах працівниці-сумісниці потрібно обов’язково враховувати.
З теорією розібралися. Але ж набагато цікавіше розбирати життєві ситуації.
Тож ідемо далі!
