Військовий збір

Платники. Тут повний збіг із платниками ПДФО. Це випливає з п. 162.1 і п.п. 1.1 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Так, до їх числа потрапляють:

— фізичні особи — резиденти;

— фізичні особи — нерезиденти, які одержують доходи із джерел їх походження в Україні;

— податкові агенти*.

* Хто до них належить, див. на с. 2.

Витрати зі сплати збору лягають на фізосіб. Проте відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) ВЗ до бюджету з доходів у вигляді заробітної плати є роботодавці — податкові агенти, які виплачують такі доходи на користь платників ВЗ (п. 171.1, п.п. 1.5 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Об’єкт обкладення ВЗ. Для визначення об’єкта обкладення ВЗ слід звернутися до п.п. 1.2 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. У ньому сказано, що таким є доходи, визначені ст. 163 цього Кодексу. До них належить, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, визначений п. 164.2 ПКУ.

У свою чергу, звільняються від обкладення ВЗ доходи, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізосіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Виняток — доходи, зазначені в пп. 165.1.2, 165.1.18 і 165.1.52 ПКУ. Їх обкладати ВЗ доведеться. Але звичайні роботодавці з виплатою таких доходів зазвичай не стикаються. Хіба що працівник одночасно є одним із засновників (власників) підприємства. Тоді виплата йому дивідендів у вигляді акцій (часток) у статутному капіталі підприємства, звільнена від обкладення ПДФО згідно з п.п. 165.1.18 ПКУ, супроводжуватиметься сплатою ВЗ.

У п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ також зазначається, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил, не підлягають обкладенню ВЗ доходи у вигляді грошового забезпечення працівників окремих державних структур на період їх безпосередньої участі в таких операціях. А ось якщо роботодавець виплачує «солдатам підприємства» середній заробіток на підставі ст. 119 КЗпП, згадане звільнення не діє. Адже в п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ йдеться тільки про грошове забезпечення, а про середній заробіток там — жодного слова. Тому роботодавці зобов’язані обкладати такий середній заробіток ВЗ незалежно від того, де служить працівник.

Без жодних сумнівів, під обкладення ВЗ підпадає заробітна плата. Причому поняття «заробітна плата» в цьому випадку потрібно трактувати так само, як і у випадку з ПДФО. Тобто в цілому слід орієнтуватися на Інструкцію № 5, але тільки в частині, що не суперечить ПКУ. Таким чином, у поняття заробітної плати, крім звичних виплат, перелічених у п. 2 Інструкції № 5, включаються також лікарняні та привілейовані дивіденди. Більше про це див. у розділі 1 на с. 2.

База і ставка. ВЗ утримують з усієї суми доходу, який є об’єктом оподаткування, нарахованого (виплаченого, наданого) на користь платника податків протягом звітного податкового періоду, без будь-яких відрахувань. Тобто

Як ми говорили раніше (див. с. 10), при наданні працівнику доходу в негрошовій формі базу обкладення ПДФО визначають з урахуванням «натурального» коефіцієнта. Так ось зауважте, що ВЗ це не стосується. Податківці дотримуються думки, що в разі отримання негрошового доходу ВЗ необхідно розраховувати від «чистої» суми негрошової виплати (див., зокрема, листи ДФСУ від 17.05.2017 р. № 232/6/99-99-13-02-03-15/ІПК і від 20.07.2017 р. № 1288/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, а також консультації, наведені в підкатегоріях 103.25 і 126.05 БЗ). Тобто без збільшення її на «натуральний» коефіцієнт.

Ставку ВЗ установлено на рівні 1,5 % бази обкладення ВЗ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Сплата ВЗ. Згідно з п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. XX ПКУ збір нараховують, утримують і сплачують (перераховують) у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ.

Тобто фактично строки сплати ВЗ і ПДФО збігаються (див. табл. 1.1 на с. 11).

Зауважте: банки приймають платіжні документи на виплату доходу тільки за умови одночасного надання розрахункового документа на перерахування ВЗ до бюджету (п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ, п.п. 168.1.2 ПКУ). Тобто банківські службовці повинні контролювати сплату ВЗ кожного разу при:

— знятті грошей з рахунку в банку для виплати зарплати працівникам

чи

— перерахуванні «зарплатних» грошових коштів на карткові рахунки працівників.

Маєте відокремлені підрозділи? Тоді зверніть увагу на таке.

Як зазначено в п.п. 1.4 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, нарахування і сплата ВЗ до бюджету здійснюються в порядку, встановленому ст. 168 ПКУ. При цьому згідно з п.п. 168.4.3 цього Кодексу юрособа сплачує ПДФО за свій неуповноважений відокремлений підрозділ за місцезнаходженням такого підрозділу.

Але! На думку податківців, використовувати такий механізм перерахування щодо ВЗ не можна. Пояснюють це тим, що зазначений підпункт регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а ВЗ зараховується до державного бюджету.

Тому

Про це сказано в роз’ясненні, наведеному в підкатегорії 126.05 БЗ.

Що стосується уповноважених відокремлених підрозділів, то сплата ВЗ (як і ПДФО) здійснюється ними самостійно за їх місцезнаходженням.

Бухоблік і звітність. У бухгалтерському обліку розрахунки з ВЗ відображають на субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами». Для обліку ВЗ відкривають окремий субрахунок, наприклад, 6421 або 642/ВЗ. За кредитом такого субрахунку показують утримання ВЗ із суми нарахованого доходу, а за дебетом — його сплату (перерахування) до бюджету.

За ВЗ податкові агенти звітують, заповнюючи рядок «Військовий збір» розд. II Податкового розрахунку за формою № 1ДФ.

Згідно з п. 3.11 Порядку № 4 у цьому рядку відображають у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками):

— загальну суму нарахованого доходу;

— загальну суму виплаченого доходу;

— загальну суму нарахованого ВЗ;

— загальну суму перерахованого до бюджету ВЗ.

Зауважте: в розд. II форми № 1ДФ, на думку контролерів, повинні фіксуватися всі доходи, які нараховані фізособі, — як ті, що обкладаються ВЗ, так і ті, що цим збором не обкладаються. Підтвердження тому знаходимо, зокрема, в листах ГУ ДПС у м. Києві від 15.11.2019 р. № 1340/10/26-15-33-18-12-ІПК і від 07.11.2019 р. № 1213/10/26-15-33-18-12-ІПК.

Причому якщо податковий агент згідно з п. 2.4 Порядку № 4 подає декілька порцій Податкового розрахунку за формою № 1ДФ, то рядок «Військовий збір» заповнюють тільки один раз у розд. ІІ першої порції Податкового розрахунку (див. підкатегорію 103.25 БЗ).

Додамо, що юрособа, яка має неуповноважений відокремлений підрозділ, зобов’язана подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ у вигляді окремої порції за такий підрозділ до податкового органу за своїм місцезнаходженням і надсилати копію цього розрахунку до органу ДПСУ за місцезнаходженням відокремленого підрозділу (п. 2.6 Порядку № 4). У цій порції підприємство наводить відомості про фізосіб — працівників підрозділу.

При цьому пам’ятайте: у формі № 1ДФ, яка подається за неуповноважений відокремлений підрозділ, не потрібно відображати інформацію про ВЗ, оскільки вона вже міститься в Податковому розрахунку, поданому головним підприємством за своїм місцезнаходженням (див. роз’яснення в підкатегорії 103.25 БЗ).

Наостанок зазначимо, що проведення перерахунку ВЗ, як у випадку з ПДФО, нормами ПКУ не передбачено.