Ознаки, за якими ПН/РК набувають щастя бути зареєстрованими, наведені в п. 3 Порядку № 1165. Норматив величає їх «ознаки безумовної реєстрації». І тепер їх формально стало на одну більше, тобто чотири. Далі наведемо їх у діючій редакції, розберемо окремо кожну з них, а також обговоримо зміни, що спіткали їх (порівняно з Порядком № 117).
Розрахунок коригування
Але перш за все відзначимо такий момент. У «преамбулі» до цих ознак у п. 3 Порядку № 1165 є застереження в дужках, яке вказує на те, що за цими ознаками не перевіряються РК: 1) складені в разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальникові та 2) будь-які (!) РК, складені на неплатника податку (тобто з типом причини «2»). Раніше РК на неплатників охоплювалися тільки зменшуючі!
Із цього не випливає, що, оскільки такі РК не перевіряються на ознаки, то вони автоматично не будуть моніторитися. Ще й як будуть! Причому
тепер фіскали можуть моніторити і блокувати складені на неплатників РК не лише мінусові, але й нульові, і навіть плюсові (хоча останні блокувати немає сенсу)
Тепер переходимо до ознак і нагадаємо, що достатньо відповідності хоча б одній із перелічених ознак, щоб ПН/РК пройшли реєстрацію в ЄРПН.
Ознака № 1
ПН не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування.
Імовірно, за цією ознакою повинні відсіватися:
— усі ПН, які не видаються покупцеві, в тому числі й складені «суто на себе» (з типами причини «01» — «15»).
— ПН, складені на звільнені від ПДВ операції на підставі ст. 197 і підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Як і в Порядку № 117, тут згадуються тільки ПН, а про РК, складені до таких ПН, — ні слова. Водночас виходячи з того, що в «преамбулі» з п. 3 Порядку № 1165 згадані РК лише двох видів (див. вище), то РК до інших ПН, які не видаються отримувачам, моніторитися не повинні. Вони, як і ПН, які «відсікаються» цією ознакою, мабуть, повинні теж відразу реєструватися (хоча тут усе залежить від налаштування фіскалами ПЗ СЕА).
Ознака № 2
Обсяг постачання, зазначений платником у ПН/РК (окрім РК, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації ПН/РК, становить менше 500 тис. грн (1) за умови, що обсяг постачань товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним одержувачем — платником податку, не перевищує 50 тис. грн (2), сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена в попередньому місяці, становить більше 20 тис. грн (3), та керівник — посадова особа такого платника є особою, яка обіймає аналогічні посади не більше ніж у трьох (включно) платників (4).
Ця ознака об’єднує в собі одночасне (!) виконання відразу чотирьох умов:
(1) Місячний обсяг постачань — менше 500 тис. грн (буквально обсяг рівно 500 тис. грн — уже перебір). При визначенні обсягу постачання:
— не враховується сума ПДВ;
— у розрахунку обсягу беруть участь операції, які оподатковуються за ставками 20 %, 7 %, 0 % і звільнені від ПДВ. Адже обсяги постачань рахуються наростаючим підсумком за даними (!) всіх зареєстрованих у поточному місяці ПН/РК* на дату подання конкретної ПН/РК. Тобто необ’єктні операції не враховуються (ПН/РК на них не складаються);
* Причому, якщо ПЗ СЕА налаштовано з орієнтиром на Порядок № 1165, то в розрахунку ПН беруть участь усі — незалежно від місяця виписування, а РК — тільки ті, які складені в поточному місяці.
— оскільки обсяг постачань рахується наростаючим з початку місяця, в якому ПН/РК подаються на реєстрацію, то (коли ви відповідаєте трьом іншим показникам цієї ознаки), якщо ви з початку місяця вже зареєстрували ПН/РК на 500 тис. грн, то наступні ПН/РК, що подаються на реєстрацію в цьому місяці, уже потраплять під моніторинг.
Тому, якщо у вас є інші показники для потрапляння під цю ознаку, то особливо сумнівні ПН/РК краще подавати на реєстрацію на початку місяця, щоб встигнути «вписати» їх у ці 500 тисяч. Ну і
оскільки в розрахунку обсягу беруть участь і нульові, й пільгові операції, то ПН/РК за ними краще подавати на реєстрацію в останню чергу
(2) Обсяг постачань у поточному місяці з одним одержувачем не перевищує 50 тис. грн. (Тобто рівно 50 тисяч ще повинні вписуватися!) Щойно обсяг постачань (без ПДВ) з якимось одержувачем у поточному місяці перевищить цю суму, тоді на цю ознаку не розраховуйте!
(3) ПДВ (окрім ввізного) за минулий місяць має бути сплачено більше 20 тис. грн! На нашу думку, це нове формулювання — «сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» — не повинно розумітися вузько (що йдеться тільки про ПДВ з виробленого в Україні). Схоже, автори мали тут на увазі суму ПДВ, сплачену за кодом бюджетної класифікації 14060100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)». А на нього надходить і ПДВ з продажу імпортних товарів/послуг, тобто сплачений за деклараціями, УР і ППР (за підсумками перевірок), окрім ввізного (за МД).
20 тис. грн — сума чимала, тому всяка дрібнота з-під цієї ознаки випаде, а великим 500-тисячне обмеження з іншого боку крила підріже. Тож користі від цієї ознаки не багато.
(4) Керівник платника керує не більше ніж трьома платниками. Причому тут у розрахунок підуть усі неліквідовані юрособи, та незалежно від того, звітують вони до контролюючих органів (здають звіти з обсягами чи «нульові») чи взагалі жодної звітності не подають.
Ознака № 3
Одночасно виконуються такі умови:
— загальна сума ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складена ПН/РК платником податку і його відокремленими підрозділами, якими подано ПН/РК на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн грн; (1)
— значення показника D становить більше 0,05. (2)
D розраховується за формулою: D = S / T, де
S — загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складені ПН/РК, сум ЄСВ і податків та зборів, що контролюються ДПС;
T — загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначених платником у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складена ПН/РК;
— значення показника P менше, ніж значення, розраховане за формулою: P = Pм х 1,4 (3), де
P — сума ПДВ, зазначена платником у ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі ПН/РК;
Pм — найбільша місячна сума ПДВ, зазначена в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складена ПН/РК.
Значення показників D і P відображаються в електронному кабінеті платника.
Ця «триголова» ознака тепер буде взагалі мало кому підсильна, адже потрібно одночасно:
(1) За попередні 12 місяців сплатити до бюджету ПДВ (без ввізного!) більше мільйона (раніше було — більше 400 тис. грн), тобто середньомісячно — приблизно по 84 тис. грн!
Ідеться про той же «ПДВ, сплачений з вироблених в Україні...», що й у попередній ознаці, тобто — на той же рахунок за кодом бюджетної класифікації 14060100 (див. вище). Кількість «кандидатів» потрапити під ознаку № 3 після підняття цієї планки у 2,5 рази рясно зменшиться... ☹
(2) Щоб податкове навантаження за цей період перевищило 5 % (D > 0,05).
Таким чином, показник D говорить про мінімальне значення податкового навантаження. Тобто загальна сума податків/зборів/ЄСВ за останні 12 місяців, що передують місяцю складання ПН/РК, має бути не менше 5 % від оподатковуваного ПДВ (за ставками 20 і 7 %) обороту за той же 12-місячний період згідно з ПН/РК, зареєстрованими в ЄРПН.
Зазначимо, що в Порядку № 1165 тут уже немає застереження, що S не включає суми ввізного ПДВ. Але оскільки суму S формують тільки ті податки/збори, які контролює ДПС, то ввізний, як і раніше, до неї не включається. Адже ДПС не контролює сплату митних платежів.
Зверніть увагу, що в знаменнику (Т) беруться в тому числі й обсяги операцій, оподатковуваних за ставкою 0 %, зате не враховуються пільговані ПДВ обсяги.
(3) Щоб сума ПДВ у вже зареєстрованих у звітному місяці ПН/РК плюс сума ПДВ у поданій для реєстрації ПН/РК (які складуть показник P) не перевищили в 1,4 рази найбільшу суму ПДВ згідно із зареєстрованими ПН/РК за один з 12 попередніх календарних місяців (Рм).
Тобто, коли при поданні ПН/РК загальна сума ПДВ (з урахуванням цієї ПН/РК) перевищить найбільшу суму за зареєстрованими ПН/РК в якомусь із 12-ти попередніх місяців, ПН/РК, що подається, потрапить під моніторинг, навіть якщо перші два показники податкових навантажень будуть витримані.
До речі, за старим Порядком № 117 фіскали повинні були перераховувати (й оновлювати в електронному кабінеті) ці показники до 10 числа щомісячно. Але, як бачимо, у Порядку № 1165 це конкретне число вже зникло і тепер платник може іноді перебувати в невіданні з приводу цих його показників.
Ознака № 4
У ПН/РК відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТ ЗЕД та/або послугою з коду згідно з ДКПП, які зазначені в Таблиці даних платника податку (далі — Таблиця), врахованій контролюючим органом.
Це — нова ознака. Проте нагадаємо, що прийнята фіскалами Таблиця і раніше рятувала від критеріїв ризиковості операцій і блокувань ПН/РК, в яких фігурували саме ті товари/послуги, коди яких були зазначені в Таблиці. Проте при дії Порядку № 117, коли платника фіскали включали в число ризикових, Таблиця не допомагала.
Тепер ПЗ фіскалів повинно реагувати на коди товарів/послуг з Таблиці ще до моніторингу поданої ПН/РК.
І якщо коди товарів/послуг з ПН/РК є в Таблиці, то такі ПН/РК повинні відразу зареєструвати, незважаючи на жодні критерії (навіть якщо платник ризиковий)
Але це все — теорія, а на практиці спробуйте пропхнути Таблицю через фіскалів!..
Крім того, не виключаємо, що фіскали тепер діятимуть з іншого боку — при включенні платника в ризикові автоматом скасовуватимуть дію Таблиці. І хоча Порядок № 1165 для цього прямих підстав не надає, але насторожує те, що у формі Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 7 до Порядку № 1165), усе так само зазначено, що підставою для скасування раніше врахованої Таблиці можуть бути і «наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій», і «інше».
У разі скасування Таблиці за цими підставами можна оскаржити такі незаконні дії фіскалів у суді (див., наприклад, рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 11.07.2019 р. у справі № 826/17989/17).
До речі, старі прийняті Таблиці повинні залишитися діючими і при новому порядку блокування (п. 21 Порядку № 1165)*!
* Щоправда, в цьому пункті бентежать слова: «до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці…». Тож старі Таблиці теж «не вічні». ☹
Детальніше про заповнення оновленої форми Таблиці, порядок її прийняття й оскарження читайте на с.18.
