Згідно з п. 5 Порядку № 1165 ПН/РК, які не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості операцій. Зі сказаного можна дійти висновку, що на ризиковість операції перевіряються всі ПН/РК, що підпадають під моніторинг. Але це не так. Якщо платник виявиться ризиковим або, навпаки, — позитивним (з позитивною податковою історією), до моніторингу на відповідність критеріям ризиковості операцій справа просто не дійде. У ризикового платника всі ПН/РК блокуватимуться, а в позитивного — реєструватимуться в ЄРПН, незалежно від того, чи відповідають відображені в них операції встановленим критеріям ризиковості. Тобто загальна схема моніторингу ПН/РК не змінилася. Про що ви, в принципі, вже знаєте зі статті «Критерії ризиковості платника» цього номера.
На відповідність критеріям ризиковості операцій моніторять тільки ПН/РК, які не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, і тільки ті з них, які складені не ризиковим і не позитивним платником.
У додатку 3 до Порядку № 1165 виділено 6 окремих критеріїв. Потрапляння ПН/РК, що проходять моніторинг, хоча б під один з таких критеріїв відразу призведе до їх блокування. Щоправда, деякі з критеріїв ризиковості операцій складаються з низки умов, які для його активації повинні виконуватися одночасно. Розглянемо кожен з них (див. таблицю).
Критерії ризиковості операцій
| № з/п | Характеристика критерію | Пояснення |
| 1. | Перший критерій, як і раніше, об’єднує відразу три умови, які повинні одночасно виконуватися для зупинення ПН/РК: | |
| Обсяг постачання товару/послуги, зазначеного в ПН/РК, дорівнює або більше залишку, визначеного як різниця між 1,5 обсягу придбання (за ПН/РК, зареєстрованими починаючи з 01.01.2017 р., та «імпортними» МД) і обсягом постачання такого товару/послуги з 01.01.2017 р. | Ця умова не змінилася. Обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, поданій для реєстрації, повинен дорівнювати або бути більше залишку, визначеного як різниця між: — обсягами придбання (ввезення) такого товару/послуги, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 р. у ЄРПН, і митних деклараціях, помноженого на 1,5; — обсягами постачання відповідного товару, зазначеного в ПН/РК, зареєстрованих з 01.01.2017 р. у ЄРПН. Тобто передбачається така формула: Обсягпост. у ПН ≥ Обсягпридб. х 1,5 - Обсягпост.. Як і раніше, в обсягах придбання не враховуються обсяги придбання товарів/послуг за пільговими і нульовими операціями. Умова неперевищення обсягу постачання з ПН/РК величини залишку перевіряється окремо за кожним товаром/послугою в розрізі кодів УКТ ЗЕД/ДКПП. Ця умова часто порушується у виробників (коли на вході і виході коди УКТ ЗЕД різні), а також у випадку, якщо націнка в платника становить більше 50 % вартості придбання або товар/послуга отримується від неплатника ПДВ | |
| 1 | Переважання в такому залишку (більше 50 % загального залишку) груп товарів (продукції) з кодами УКТ ЗЕД, визначеними ДПС і затвердженими відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному сайті ДПС | А ось тут без змін не обійшлося. По-перше, знизилася допустима частка ризикових товарів. Тепер їх може бути не більше 50 % (раніше не більше 75 %) у загальній різниці (як і раніше, йдеться про загальну різницю, а не різницю за конкретним кодом товарів/послуг) між придбаннями і постачаннями, про яку ми говорили вище. Інакше операція буде визнана ризиковою. По-друге, перелік ризикових товарів/послуг раніше був наведений у самих критеріях ризикових операцій (див. лист № 1962). Тепер же ДПС повинна затвердити його відповідним наказом і оприлюднити на своєму офіційному сайті — це наказ ДПСУ від 03.02.2020 р. № 67 // tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74373.html. До речі, товарів у новому переліку побільшало (116 проти 106, наведених у листі № 1962) |
| Товар/послуга, зазначений(а) в ПН, відсутні в Таблиці даних платника, як товар/послуга, що постачаються на постійній основі | Ця умова залишилася з колишніх часів. Вона означає, що навіть якщо ваша ПН/РК відповідає попереднім умовам «1,5» і «50 %», але відображені в ній товари/послуги (згідно з кодами УКТ ЗЕД/ДКПП) наявні у врахованій податківцями Таблиці даних, така ПН/РК блокуватися не буде. Але, як ми вже говорили, сьогодні (з урахуванням нових ознак безумовної реєстрації) ПН/РК з товарами/послугами, наявними в Таблиці даних платника, взагалі не повинні підпадати під моніторинг. Тому на ризиковість операції, ймовірно, повинні оцінюватися тільки ті ПН/РК, у яких відображені товари/послуги, не зазначені в Таблиці даних. Отже, ця умова тут тепер зайва | |
| 2 | Відсутня (анульована, зупинена) ліцензія на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю алкоголем та тютюном (пп. 215.3.1 і 215.3.2 ПКУ), якщо такі товари зазначені в ПН або РК, поданих на реєстрацію | Тут усе по-старому. Немає ліцензії — немає права на постачання. А отже, блокування ПН/РК, у принципі, виправдане. Інша річ, коли, наприклад, застосовується касовий метод нарахування ПЗ з ПДВ: якщо відвантаження товару відбулося в періоді дії ліцензії, а грошові кошти надійшли пізніше (коли ліцензія була анульована). Для того, щоб урятувати і розблоковувати таку ПН, платник зможе подати пояснення та копії документів, які підтверджують, що відвантаження товару відбулося саме в період дії ліцензії (детальніше про подання розблокувальних документів див. «Подаємо розблокувальні документи» цього номера) |
| 3 | Відсутні відомості в Реєстрі платників паливного акцизу щодо суб’єкта господарювання, який реєструє ПН/РК на пальне з кодами УКТ ЗЕД з п.п. 215.3.4 ПКУ | Цей критерій теж не зазнав змін. Якщо платник подає на реєстрацію ПН/РК, у якій(ому) зазначено пальне з п.п. 215.3.4 ПКУ, але при цьому не зареєстрований у Реєстрі платників паливного акцизу, таку(ий) ПН/РК заблокують |
| 4 | РК, складений на платника ПДВ у зв’язку зі зміною номенклатури (якщо змінюються перші 4 цифри коду УКТ ЗЕД або перші 2 цифри коду ДКПП), і за умови відсутності товару, зазначеного в РК, у Таблиці даних платника, як товару/послуги, що постачається (надається) на постійній основі | Тут теж усе, як і раніше. Цей критерій стосується РК на зміну номенклатури, складених на ПДВ-платників. РК підпадає під блокування, якщо заміна номенклатури передбачає зміну перших чотирьох цифр коду товару або перших двох цифр коду послуг. Як і раніше, тут наявна умова, що заблокують такий РК тільки у випадку, якщо товари/послуги (а точніше, їх коди) не зазначені в Таблиці даних платника. Але оскільки сьогодні ПН/РК з товарами/послугами, наявними в Таблиці даних, узагалі не повинні підпадати під моніторинг, ця умова тут зайва |
| 5 | Сума компенсації вартості товару/послуги, зазначена в зменшуючому РК, поданому одержувачем для реєстрації в ЄРПН, перевищує суму різниці між обсягами придбання в постачальника й обсягами постачання такого товару одержувачем (згідно із зареєстрованими з 01.01.2017 р. ПН/РК) | Цей критерій також повністю відповідає п’ятому критерію з листа № 1962. Тут ідеться про зменшуючий РК, складений на одержувача — платника ПДВ. Якщо сума зменшення ПЗ за таким РК виявиться більше різниці між обсягами придбання в постачальника товарів/послуг і обсягами постачання (згідно із зареєстрованими ПН/РК з 01.01.2017 р.), здійсненими одержувачем конкретного товару/послуги, цей РК заблокують. Потрапити під цей критерій простіше простого. Адже тут порівнюються чистий обсяг придбання (без збільшуючого коефіцієнта, як у першому критерії) та обсяг постачання конкретного товару/послуги. Припустимо, платник придбав певний товар у постачальника на суму 100 тис. грн. Частину з них (на суму 80 тис. грн) продав за 110 тис. грн. А залишок (на суму 20 тис. грн) повернув постачальникові. У такому разі зменшуючий РК, складений постачальником цього товару, буде заблокований на підставі зазначеного критерію. І саме постачальникові доведеться займатися його розблокуванням |
| 6 | РК, складений на зменшення суми ПЗ до ПН, виписаної на неплатника податку, якщо він поданий для реєстрації у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складання ПН, своєчасно зареєстрованої в ЄРПН | І цей останній критерій — не новачок. Згідно з цим критерієм під блокування підпадають усі зменшуючі РК, складені на неплатників ПДВ і подані на реєстрацію після закінчення 14 календарних днів з дати складання ПН (за умови її своєчасної реєстрації). Чому саме 14 календарних днів? Це строк, протягом якого згідно із Законом про захист прав споживачів кінцевий покупець має право повернути придбаний товар. Усі зменшуючі коригування, що здійснюються за неплатниками ПДВ після цього строку, для податківців — ризикові. І неважливо, що неплатники ПДВ далеко не завжди є кінцевими покупцями товару. Та й кінцевий покупець за певних обставин має право повернути товар (або йому можуть зменшити ціну) після закінчення 14 днів ☹ |
