Перерахунок за «старими» НА

«Старим» НА — триразові перерахунки

Як ви вже встигли переконатися, сьогоднішні правила ПДВ-розподілу пов’язані з розподільчими ПЗ, які за «подвійними» НА:

— спочатку нараховують (із застосуванням анти-ЧВ) — у періоді придбання/початку використання НА за подвійним призначенням;

— потім за підсумками року перераховують — при загальному річному перерахунку ПДВ. У результаті НА (разом з товарами/послугами) беруть участь у загальному річному перерахунку одноразово.

А ось до 01.07.2015 р. (введення спецрахунків) діяли старі правила ПДВ-розподілу. Тоді розподіляли безпосередньо суму вхідного ПДВ (до ПК включали тільки частину). При цьому, загалом, НА «світило» аж чотири річних перерахунки! Тобто щодо НА проводили не лише загальний річний перерахунок (разом з товарами/послугами), але далі ще й додаткові щорічні триразові «необоротні» перерахунки — за підсумками одного, двох, трьох років, наступних за роком введення їх в експлуатацію.

Так ось, врахуйте: такі старі правила для «старих» НА (придбаних/виготовлених до 01.07.2015 р.) зберіг (!) п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Він наказав «тягнути» за «старими» НА триразові «необоротні» перерахунки до кінця. Тому

У зв’язку із цим при проведенні річних перерахунків за «старими» НА врахуйте, що:

1) «придбаними» до 01.07.2015 р. вважаються як НА, отримані до цієї дати, так і НА, за які до цієї дати здійснили передоплату (лист ДФСУ від 29.10.2015 р. № 23012/6/99-99-19-03-02-15). Тому якщо сам об’єкт отримали після 01.07.2015 р., тоді як передоплату за нього перерахували до цієї дати (розподіливши вхідний ПДВ за передоплатою), такий НА необхідно перераховувати за старими правилами;

2) на відміну від сьогоднішніх правил (коли коригують ПЗ), за «старими» НА перерахунку підлягає сума, включена до ПК. Тому результати перерахунку за «старими» НА відображають у спеціальному ряд. 15 декларації з ПДВ за грудень / IV квартал, а сам перерахунок проводять у таблиці 3 додатка Д7 (п.п. 4 п. 4 розд. V Порядку № 21). При цьому жодних РК не складають, а результати перерахунку ПДВ оформляються бухдовідкою (за даними таблиці 3 додатка Д7);

3) для проведення перерахунку значення ЧВ розраховують у ряд. 3.1 — 3.3 таблиці 1 додатка Д7 до декларації з ПДВ наростаючим підсумком. Для цього в колонках 4 і 5 цієї таблиці наводять «наростаючі» обсяги загальних і оподатковуваних операцій за даними останніх трьох років. При цьому для перерахунку використовують саме значення ЧВ з колонки 6 (оскільки коригують ПК);

4) додаткові «необоротні» перерахунки потрібно проводити за підсумками одного, двох і трьох років, наступних за роком введення «подвійних» НА в експлуатацію (тобто з року, наступного (!) за роком, у якому вони почали експлуатуватися). Тому якщо «старі» НА подвійного призначення (придбані/виготовлені до 01.07.2015 р.) були введені в експлуатацію із затримкою — у подальших роках, то за ними зміщується й початок проведення триразових перерахунків.

Зважаючи на це, за підсумками 2019-го можливі «необоротні» перерахунки за «старими» НА, які були з відстроченням:

— введені в експлуатацію у 2018 році — перерахунок за підсумками одного 2019 року (за ЧВ з кол. 6 ряд. 3.1);

— введені в експлуатацію у 2017 році — перерахунок за підсумками двох років — 2018, 2019 (за ЧВ з кол. 6 ряд. 3.2);

— введені в експлуатацію у 2016 році — перерахунок за підсумками трьох років — 2017, 2018, 2019 (за ЧВ з кол. 6 ряд. 3.3);

5) оскільки ЧВ розраховують наростаючим підсумком, то навіть якщо припинялася неоподатковувана діяльність, «необоротні» перерахунки все одно потрібно продовжувати — незалежно від наявності або відсутності оподатковуваних або неоподатковуваних операцій у тому році, в якому здійснюється черговий перерахунок (листи ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2755/6/99-95-42-01-15, від 02.03.2016 р. № 4700/6/99-99-19-03-02-15, від 08.02.2017 р. № 2377/6/99-99-15-03-02-15, від 01.03.2017 р. № 4278/6/99-99-15-03-02-15). У такому разі ЧВ з року в рік буде зростати і приводити, по суті, до збільшення ПК;

6) у бухгалтерському обліку результати перерахунку відображають записами:

— Дт 641/ПДВ — Кт 719 (при збільшенні ПК) або

— Дт 641/ПДВ — Кт 644 («сторно»), Дт 949 — Кт 644 (при зменшенні ПК).

Щоправда, Мінфін рекомендував ПК-коригування проводити інакше — з одночасною зміною (збільшенням/зменшенням) первісної вартості НА (лист Мінфіну від 19.05.2011 р. № 31-08410-07-25/12852), тобто:

— Дт 641/ПДВ — Кт 631, Дт 15 — Кт 631 («сторно»), Дт 10 — Кт 15 («сторно») — при збільшенні ПК або

— Дт 641/ПДВ — Кт 631 («сторно»), Дт 15 — Кт 631, Дт 10 — Кт 15 — при зменшенні ПК.

Але, на наш погляд, чіпати первісну вартість не варто. Поготів, що й профільну Інструкцію № 141 уже скасовано (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 64, с. 24).

Якщо «старий» НА став «подвійним» не відразу

А що, якщо НА був придбаний до 01.07.2015 р. для використання виключно в оподатковуваній діяльності (ПК при купівлі відображався повністю без розподілу), а перейшов у «подвійні» пізніше, наприклад у 2019 році?

На перший погляд і його стосуються норми п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Адже НА був придбаний до 01.07.2015 р. (тобто умова «старої» купівлі дотримується), а жодної умови про початок «подвійного» використання в цьому пункті немає. Невже й такий НА перераховувати триразово?

Формально — так, а за логікою — ні.

Адже очевидно, що п. 42 задуманий для НА, які взяли участь у ПДВ-розподілі за «старими» правилами (тобто вхідний ПДВ за якими розподілявся на ту, яка «включається», і ту, яка «не включається» в ПК, частини). Тоді за допомогою п. 42 триразово перераховують частину ПДВ, включену в ПК. І підтвердженням тому є таблиця 3 додатка Д7, у якій слід здійснювати перерахунок саме ПК!

Проте в нашому випадку ПДВ-розподілу «по-старому» не відбувалося: ПК при купівлі показали повністю. Ну а надалі, коли при переведенні НА в «подвійні» виникла необхідність у ПДВ-розподілі, його провели вже за новими правилами. Тобто, з урахуванням положень чинного п. 199.1 ПКУ, у періоді зарахування НА в «подвійні» нарахували (виходячи з балансової (залишкової) вартості) розподільчі ПЗ. А п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, як ми з’ясували, до коригування ПЗ не має жодного стосунку. Ось і виходить, що, навіть якщо маємо бажання, його не вдасться застосувати.

Тому якщо ПДВ розподілявся вже за новими правилами (шляхом нарахування ПЗ), то й

Причому згодні із цим, судячи з усього, і контролери, які щодо НА, що став «подвійним», говорять про необхідність нарахування розподільчих ПЗ і проведення лише загального річного перерахунку. А ось про додаткові триразові перерахунки і п. 42 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ податківці взагалі мовчать (БЗ 101.14).