За ідеєю, виправлення цієї помилки нічим не відрізняється від виправлення сумової помилки в будь-якій іншій ПН. Нагадаємо, що такі помилки повинні виправлятися шляхом складання одного РК з двома рядками: одним мінусовим з помилковими показниками, другий, без знака, з правильними показниками. РК датується датою виявлення і виправлення помилки.
Проте податківці дедалі частіше схиляються до фіскальної позиції (лист ДФСУ від 09.08.2019 р. № 3752/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Вони вважають, що така помилка виправляється у два етапи:
— спочатку датою виявлення помилки складається зменшуючий РК, яким виводяться в нуль показники цієї ПН;
— потім датою виникнення ПЗ складається нова ПН на всю суму операції.
Зрозуміло, цей фіскальний порядок виправлення помилки може призвести до штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН згідно з п. 1201.1 ПКУ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 34-35, с. 7, а також статтю на с. 18 цього номера).
Водночас щодо виправлення сумової помилки у зведеній компенсуючій ПН фіскали дотримуються іншої позиції.
Вільно чи невільно вони розмежовують порядок виправлення сумової помилки залежно від причини її допущення та впливу на ПЗ (чи були вони занижені).
Так, вони по-різному підходять до таких двох ситуацій:
1) помилка допущена в обсязі постачання;
2) помилка допущена в номенклатурі (нагадаємо, у компенсуючій ПН зазначаються номери і дати вхідних ПН), тобто помилка полягала в зазначенні не тих вхідних ПН, що спричинило заниження суми ПДВ.
Першу категорію помилок вони пропонують виправляти так, як і належить. В одному РК двома записами: один зі знаком «-» у помилкових показниках, другий з виправленими показниками обсягу товарів/послуг (БЗ 101.15). При цьому використовується код причини коригування «202».
А ось другу категорію помилок вони пропонують виправляти фіскально: у РК обнуляються відповідні рядки зведеної ПН, у якій зазначені зайві вхідні ПН (код причини коригування «202»), плюс складається нова зведена ПН, у якій зазначаються правильні дані, у тому числі позиції, не відображені у зведеній ПН, складеній з помилками (БЗ 101.15).
На наш погляд, жодної різниці у виправленні цих помилок немає: і та, й інша повинна виправлятися шляхом складання одного РК. Утім, не виключено, що такий різнобій виник не внаслідок різного підходу до різної природи помилок у зведеній ПН, а просто через неузгодженість позиції в лавах самих контролерів.
Ба більше, повторимося, жодної специфіки немає й у характері цієї ПН. Від того, що вона складена для нарахування компенсуючих ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ, вона не припиняє бути ПН. Хіба що особливість може бути у строках реєстрації зменшуючого РК. Спеціальні строки, встановлені абз. 17 п. 201.10 ПКУ для зменшуючих РК, складених на отримувача-платника ПДВ, тут не застосовні. Що ж до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію цих ПН і РК, то тут дійсно є специфіка (детальніше див. статтю на с. 18).
