Здавалося б, достатньо просте запитання, яке стосується дуже поширеної ситуації, проте стараннями податківців надати на нього однозначну відповідь доволі складно.
Розпочнемо з того, що нагадаємо: загальні правила виправлення помилок у ПН установлюють п. 192.1 ПКУ і п. 21 Порядку № 1307. І обидва ці документи рекомендують у разі виправлення ПН-помилок, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації, оформляти РК.
На наш погляд, єдино правильним варіантом виправлення сумової помилки в ПН є оформлення РК, що містить два рядки:
— «мінусовий» — який обнуляє помилковий рядок ПН;
— «плюсовий» — який додає новий запис з правильними показниками. Цьому рядку ви присвоююєте новий порядковий номер, якого раніше в ПН не було.
Оформляють такий РК на дату виникнення підстав для коригування ПДВ-зобов’язань, тобто на дату виявлення помилки
Водночас іноді можна піти й на невелику хитрість. Якщо граничні строки реєстрації РК за минулий місяць не минули, то його можна скласти і заднім числом. Податківці це навряд чи помітять, а покупцеві такий маневр дозволить відобразити податковий кредит на місяць раніше.
Детально про правила заповнення РК в різних ситуаціях, у тому числі в разі виправлення помилки в ПН, ми розповідали в «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 1-2.
Для того щоб виправити таку помилку у звітності, продавцеві доведеться подати податківцям уточнюючий розрахунок до березневої декларації і показати в ньому коригування показника рядка 1.1 (1.2).
Ну і, звісно ж, не обійтися в цьому випадку і без нарахування 3 %-го самоштрафу за заниження раніше нарахованих податкових зобов’язань. Його потрібно буде заплатити до подання уточнюючого розрахунку.
Біда в тому, що податківці, схоже, самі ще не визначилися з правилами виправлення сумових ПН-помилок. Ну а чим ще можна пояснити той факт, що з їх вуст періодично звучать роз’яснення, які суперечать одне одному?
То їх «відносить» у найбільш фіскальний бік, і вони пропонують для виправлення сумової помилки в ПН (якщо занизили обсяги) обнулити занижену ПН (зменшуючим РК), після чого перевиписати нову ПН (на повний обсяг постачання). Такі рекомендації містяться, наприклад, у листах ДФСУ від 25.03.2019 р. № 1232/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 29.03.2019 р. № 1331/6/99-99-15-03-02-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 30, с. 4.
Чим поганий цей варіант: у такому разі правильну ПН необхідно оформляти заднім числом: на дату первісного виникнення ПДВ-зобов’язань. А отже, якщо встановлений строк реєстрації такої ПН минув, підприємство на рівному місці потрапляє на штраф за її несвоєчасну реєстрацію за п. 1201.1 ПКУ.
То раптом контролери визнають можливість виправлення ПН-помилок шляхом оформлення одного РК (див. категорії 101.15, 101.16 БЗ). У своїх консультаціях вони радять за допомогою РК (!) виправляти сумові помилки, зокрема: в обсягах зведених компенсуючих ПН (за п. 198.5 ПКУ) і розподільчих ПН (за ст. 199 ПКУ), а також при застосуванні не тієї ставки ПДВ (7 %, 0 % замість 20 % або навпаки; див. 101.16 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 52-53, с. 4).
Як бачите, обидва варіанти мають своїх прибічників серед контролерів. Але який би з них не обрали ви, помилка в ПН буде вами виправлена, і при цьому жодні норми ПКУ або Порядку № 1307 не порушені (хоча б з причини відсутності чітко врегульованого порядку виправлення сумових ПН-помилок).
