Спритність і самовиправлення допоможуть вам уникнути штрафних санкцій за п. 119.2 ПКУ при виконанні вимог абзацу п’ятого цього пункту. Тут сказано, що штраф не застосовують у випадках, коли недостовірні відомості або помилки в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ПКУ і були виправлені згідно зі ст. 50 ПКУ.
Ба більше, виконання вимог п. 169.4 ПКУ при самовиправленні позбавить вас від необхідності сплачувати «самоштраф» з п. 50.1 ПКУ, а також штраф за п. 127.1 ПКУ* (абзац шостий п. 50.1 і абзац восьмий п. 127.1 ПКУ).
* За умови, що виявлена помилка виправлена протягом звітного року (п. 127.1 ПКУ, лист Міндоходів від 04.04.2014 р. № 6237/5/99-99-19-03-02-06).
Отже, абсолютно «безкоштовно» можна виправити помилку, виявлену при проведенні перерахунку за п. 169.4 ПКУ. Проте вона має бути виправлена з дотриманням вимог п. 50.1 ПКУ.
Нагадаємо, що ПКУ встановлює два види перерахунку ПДФО: обов’язковий і добровільний.
Обов’язковий перерахунок проводять у суворо обумовлених у п.п. 169.4.2 ПКУ випадках. А ось добровільний перерахунок сум нарахованих доходів і утриманого податку можуть проводити всі податкові агенти за будь-який період і в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування виплат (п.п. 169.4.3 ПКУ).
Як бачите,
добровільний перерахунок ПДФО можна провести в будь-який момент без дотримання будь-яких спеціальних умов
А це, у свою чергу, говорить про те, що будь-яку сумову (!) помилку у формі № 1ДФ, яка призвела до зменшення/збільшення ПДФО-зобов’язань, можна оформити так, ніби ви виявили її при проведенні перерахунку.
Адже будь-яких вимог до документального оформлення перерахунку (як обов’язкового, так і добровільного) законодавство не пред’являє.
Тепер, що стосується другої умови: допущена помилка має бути виправлена за правилами п. 50.1 ПКУ (ср. ).
Нагадаємо, за правилами самовиправлення, встановленими п. 50.1 ПКУ, підприємство виправляє помилки в раніше поданих деклараціях одним зі згаданих тут способів, а саме:
— шляхом подання уточнюючого розрахунку;
— у поточному Податковому розрахунку за один з наступних звітних періодів.
Водночас п. 4.3 Порядку № 4 припускає тільки один спосіб виправлення помилок у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ, які були виявлені після закінчення граничного строку його подання — шляхом подання форми № 1ДФ з відміткою «уточнюючий».
Об’єднавши вимоги цих двох документів, логічно було б припустити: для того щоб уникнути штрафу за п. 119.2 ПКУ, сумову помилку, виявлену при перерахунку, потрібно виправляти шляхом подання уточнюючого розрахунку. І раніше так загалом і було.
Щоправда, на практиці податківці іноді ігнорували норми звільняючого абзацу п’ятого п. 119.2 ПКУ і, отримавши уточненку, тут же нараховували фінсанкції. Тому деякі підприємства, щоб «не дратувати гусей», вважали за краще «ховати» результати перерахунку в поточній декларації в загальній сумі нарахованих доходів і утриманих з них податків. А сьогодні до такого порядку самовиправлення, схоже, схиляються й податківці.
За їх роз’ясненнями, результати перерахунку ПДФО показують у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ за той квартал, у якому провели перерахунок. Причому жодних вказівок на те, що це можна зробити також в уточнюючому розрахунку, в цих роз’ясненнях немає (103.25 БЗ).
Виходить,
виправити без штрафу за п. 119.2 ПКУ будь-яку сумову помилку, виявлену при перерахунку, можна в поточній формі № 1ДФ
Ну і ще один момент. Усе, що ми сказали про можливість самовиправлення для уникнення штрафів, стосується виключно ПДФО.
А ось якщо помилка призвела до викривлення суми податкового зобов’язання з ВЗ, то, на жаль, відкрутитися від штрафу з п. 119.2 ПКУ не вийде. Усе тому, що Кодекс не передбачає проведення ВЗ-перерахунку.
