Бухоблік і фінзвітність неприбутківця

Фінзвітність: скорочена чи повна?

Неприбуткові організації, які є юрособами, зобов’язані вести бухгалтерський облік і складати фінансову звітність згідно із законодавством (ч. 1 ст. 2 Закону про бухоблік). При цьому для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, установлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік, п. 2 Порядку № 419). У 2019 році приведені у відповідність із цими нормами і вимоги НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», згідно з п. 2 якого непідприємницькі товариства застосовують норми цього стандарту з метою складання фінзвітності мікропідприємства. Тобто

Причому таку скорочену фінзвітність НПО складає незалежно від того, відповідає вона критеріям мікро- (малого) підприємства чи ні.

Щоправда, податківці так не вважають. У роз’ясненні з БЗ 102.20.02 (від 31.10.2019 р., тобто опублікованому вже після внесення змін до НП(С)БО 25), фіскали говорять, що неприбуткові установи й організації (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) повинні подавати повний пакет фінансової звітності у складі Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал і Приміток до річних звітів (форми 1 — 5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії малих підприємств, мікропідприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансову звітність малого підприємства, Фінансову звітність мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Таку позицію фіскали озвучували й раніше, ще до внесення змін до НП(С)БО 25. Але тоді вона була хоч якось виправдана неузгодженістю вимог Закону про бухоблік і зазначеного П(С)БО. Зараз же, коли цю неузгодженість усунено, законні підстави для подібних вимог відсутні. Але, незважаючи на це, податківці, як бачите, чомусь продовжують гнути свою лінію.

Інша річ, що НПО може самостійно визначити для себе доцільність складання саме повного комплекту фінзвітності. В усякому разі, відповідна можливість передбачена в нещодавно оновленому п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1. Водночас ч. 3 ст. 11 Закону про бухоблік і п. 2 Порядку № 419 про можливість подання такими підприємствами повної фінзвітності не згадують. Тому було б непогано побачити роз’яснення Мінфіну із цього питання.

Щоправда, зауважте: якщо НПО звітуватиме за повною формою, то ані спрощений План рахунків, ані інші бухоблікові послаблення (про які ми скажемо далі) такій НПО не світять.

І ще зверніть увагу, що вибір дозволений тільки між повною та скороченою фінансовою звітністю. А ось обрати між «малою» і «мікро-» формами точно не вийде, оскільки цього не передбачає ані НП(С)БО 25, ані будь-який інший нормативний документ.

Кому, куди та у які строки?

НПО і до статистики, і податківцям подають тільки річну фінансову звітність. До органів статистики — не пізніше 28 лютого року, наступного за звітним (п. п. 2, 5 Порядку № 419).

До податкових органів — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (тобто до 02.03.2020 р.) разом зі Звітом про використання доходів неприбутківця (п. 46.2, пп. 49.18.3 ПКУ).

Хоча, якщо точніше, то подають фінзвітність і Звіт неприбутківця, звичайно ж, окремо. Причому

Адже податківці контролюють наявність форм фінзвітності до Звіту серед поданих раніше і зареєстрованих у центральній базі даних діючих форм фінзвітності за відповідний звітний період. Причому абсолютно неважливо, наскільки раніше була подана фінзвітність. Різниця в часі може становити як один день, так і цілий місяць (БЗ 102.20.02)

Подають фінзвітність через Єдине вікно подання електронної звітності (або через Електронний кабінет). Відправлена таким чином, вона дійде і до органів статистики, і податківцям.

Пам’ятайте: фінзвітність є невід’ємною частиною Звіту неприбутківця, тому за неподання її до податкового органу можуть накласти штраф, передбачений п. 120.1 ПКУ, у розмірі 170 грн. (340 грн. — згідно із Законом № 1210) (1020 грн. (2040 грн. — згідно із Законом № 1210) — за повторне порушення протягом року). Це підтверджують і податківці (див. БЗ 102.22).

А за неподання фінзвітності до органів статистики на посадових осіб підприємства можуть накласти адміністративний штраф згідно зі ст. 186³ КпАП у розмірі від 170 до 255 грн. Штрафують за цією статтею органи статистики (ст. 244³ КпАП). У податківців таких повноважень немає.

Неприбутковий бухоблік

Неприбуткові організації за власним рішенням можуть застосовувати як спрощений План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну від 19.04.01 р. № 186 (п. 2 наказу № 186), так і звичайний План рахунків, затверджений наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (ср. ). При цьому у зв’язку з недавніми змінами до Інструкції № 291 (які були внесені наказом Мінфіну від 31.05.2019 р. № 226) НПО, як і будь-які інші підприємства, тепер зобов’язані застосовувати для обліку витрат рахунки класу 9.

Згідно з п. 7 П(С)БО 25 непідприємницькі товариства можуть:

— обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;

— не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на виплату майбутніх відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного здійснення;

— поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою.

Ось, мабуть, і всі бухоблікові послаблення, передбачені нормативкою для неприбутківців. В іншому ж їм доводиться керуватися загальними нормами і стикувати ці загальні норми зі специфікою своєї неприбуткової діяльності.