Будь-який резидент, який здійснює на користь нерезидента виплату доходу з джерелом його походження з України (п.п. 14.1.54 ПКУ), має утримувати з такого доходу податок на репатріацію, який сплачується до бюджету під час цієї виплати (п.п. 141.4.2 ПКУ).
Перелік виплат, які підлягають «репатріаційному» оподаткуванню, наведено у п.п. 141.4.1 ПКУ. Ставка податку на репатріацію у загальному випадку становить 15 % суми виплати. Винятками із цього правила є: (1) прибутки нерезидентів від безпроцентних (дисконтних) облігацій та казначейських зобов’язань (п.п. 141.4.3 ПКУ); (2) фрахт (п.п. 141.4.4 ПКУ); (3) страхові виплати (п.п. 141.4.5 ПКУ); (4) рекламні виплати (п.п. 141.4.6 ПКУ); (5) проценти за позиками та фінансовими кредитами, наданими резидентам (п.п. 141.4.11 ПКУ).
При цьому податок на репатріацію резидент назагал повинен утримати за рахунок доходу. Тобто сума виплати нерезиденту зменшується на суму утриманого податку на репатріацію. Виняток із цього правила — рекламні виплати, які оподатковуються за ставкою 20 %. За такими виплатами резидент повинен сплачувати податок на репатріацію за власний рахунок (п.п. 141.4.6 ПКУ).
Чи розповсюджується цей порядок на неприбуткові організації? Питання не зайве. Адже неприбуткові організації за визначенням не є платниками податку на прибуток (п.п. 14.1.121 ПКУ; п. 133.4 ПКУ), а податок на репатріацію — своєрідний різновид цього податку. Відразу відповідаємо:
неприбуткові організації утримують податок на репатріацію зі своїх виплат на користь нерезидента
Резидент при здійсненні «репатріаційної» виплати на користь нерезидента фактично виступає податковим агентом, яким сплачує до бюджету податок із доходів свого контрагента. А за таких обставин податок на репатріацію мають утримувати навіть неплатники податку на прибуток, наприклад, єдиноподатники (п. 297.5 ПКУ).
Податківці у своїх роз’ясненнях також наполягають на тому, що неприбуткові організації мають утримувати податок на репатріацію із виплат нерезидентам (БЗ 102.04, див. також роз’яснення ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 03.05.2019 р. // dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/376985.html і ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. від 23.10.2019 р. // dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/395162.html).
Суму податку на репатріацію, нарахованого і сплаченого при виплаті доходу на користь нерезидентів, неприбутківець має відобразити у рядку 23 декларації з податку на прибуток. Інші показники у цій декларації неприбутківець не заповнює.
Суму податку за кожним нерезидентом слід розписати у додатку ПН. Тобто додатків ПН має бути стільки, скільком нерезидентам неприбутківець здійснював виплату. Кількість додатків ПН (цифра) зазначається у полі «Наявність додатків». Інші додатки до декларації (у тому числі й фінансову звітність) неприбутківець подавати не зобов’язаний.
У які строки неприбутківець має подавати декларацію з податку на прибуток із додатком ПН? Податківці у БЗ 102.04 доходять висновку, що декларацію із податком на репатріацію неприбутківець подає разом зі Звітом про використання доходів (прибутків). Отже, неприбутківці будуть подавати декларацію і додаток ПН за підсумками року (п.п. 133.4.7 ПКУ). Тобто протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року (п.п. 49.18.3 ПКУ).
