Відпустка-2020 після карантинної (не)роботи

Розпочнемо з кадрової роботи. Що не кажи, а кадровики — перша приймаюча сторона у відпускній кампанії.

Карантин: чи встояв стаж?

Відпускний стаж, тобто стаж роботи, який надає право на щорічну відпустку, визначають відповідно до ст. 9 Закону про відпустки* і ст. 82 КЗпП. Знаючи ці норми, кадрова служба з легкістю підрахує відпускний стаж працівника. Але! Весна 2020 року зі своїм карантином усе дещо ускладнила.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Простій, неоплачувана відпустка, робота в режимі неповного робочого часу, призупинення діяльності. Чи увійдуть ці періоди до відпускного стажу? Давайте з’ясовувати.

Простій. Якщо на вашому підприємстві на час карантину був оголошений простій, то

Говорять про це п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки і п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП.

А ось якщо простій стався з вини працівника, то його час до відпускного стажу не увійде.

Не враховуємо простій і для стажу додаткових відпусток, що надаються за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці (ст. 7 і 8 Закону про відпустки).

Свій рахунок. Час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 і 26 Закону про відпустки, включають до стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку. Винятком є (не входять до відпускного стажу) відпустки, які надаються згідно з п. 3 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки для догляду за дитиною до 6 (16, 18 — залежно від захворювання) років.

Таким чином, карантинні відпустки за свій рахунок для догляду за дитиною до 14 років та за угодою сторін (див. п. 3¹ ч. 1 ст. 25 і ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки відповідно) також включають до відпускного основного стажу працівника. А ось до стажу для щорічної додаткової відпустки період відпустки без збереження зарплати не увійде.

Неповний робочий час. Тут також без втрат.

Час фактичної роботи на умовах неповного робочого часу включають до відпускного стажу роботи, що надає право на щорічну основну відпустку на загальних підставах. Жодних пропорційних розрахунків робити не потрібно.

Не має значення й те, хто був ініціатором роботи в таких умовах праці: працівник чи роботодавець. Тому,

А ось із підрахунком стажу для щорічних додаткових відпусток за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки) та за особливий характер праці (ст. 8 цього Закону) будьте уважнішими.

До розрахунку часу, що надає право на додаткову відпустку, зараховують тільки ті дні, коли працівник фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого часу, встановленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади.

Призупинення діяльності. Мова про працівників, які отримували допомогу по частковому безробіттю, у тому числі на період карантину, що надається Центром зайнятості.

Період отримання такої допомоги увійде до страхового стажу для отримання щорічної основної відпустки.

Що стосується щорічної додаткової відпустки, то якщо підприємство, яке виплачувало допомогу, повністю призупинило свою діяльність, період такого призупинення до стажу цієї відпустки не увійде. Якщо діяльність була скорочена частково, то працюють такі ж норми, як і у випадку з неповним робочим часом.

Неявки. У період карантину траплялися ситуації, коли працівники відмовлялися писати заяву на відпустку без збереження зарплати і просто не виходили на роботу, наприклад, оскільки не могли дістатися до місця роботи. Такі періоди не увійдуть до відпускного стажу.

Дистанційна (надомна) робота. Період такої роботи потрапляє до відпускного стажу без будь-яких обмежень.

Переходимо до бухгалтерської частини — розрахунку відпускних.

Розрахунок відпускних та карантинна неробота

Першим етапом розрахунку відпускних є визначення розрахункового періоду. Потім підраховуємо кількість календарних днів у ньому та визначаємо суму виплат, яка візьме участь у розрахунках.

Якщо забули — не біда. Розгортайте «Податки & бухоблік», 2020, № 27, с. 17. І йдемо далі.

Простій. Тут усе залежить від того, як оплачувався простій.

Так, якщо дні простою оплачувалися працівникові в порядку, встановленому в ч. 1 ст. 113 КЗпП, — не нижче 2/3 тарифних ставки встановленого розряду (окладу), то календарні дні такого простою при розрахунку відпускних необхідно виключити із загальної кількості календарних днів у розрахунковому періоді (див. лист Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07). Само собою, з розрахунку потрібно виключити й оплату за час простою.

Чому? Річ у положеннях абзацу шостого п. 2 Порядку № 100*. Він виключає з розрахункового періоду для визначення суми середньоденної відпускної зарплати час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

У ситуації з оплатою простою виходячи з 2/3 окладу ми якраз і маємо часткове збереження заробітку. Отже, увесь період простою, який був оплачений таким чином, викидаємо з розрахунку.

А ось якщо простій не з вини працівника оплачувався виходячи із середнього заробітку, то дні простою та його оплата беруть участь у розрахунку відпускних.

Приклад 1. Працівник йде в щорічну відпустку з 06.07.2020 р. тривалістю 10 к. дн. Розрахунковий період: липень 2019 року — червень 2020 року. У розрахунковому періоді з 1 квітня по 31 травня (61 к. дн.) працівник не працював у зв’язку з простоєм не з його вини. Оплата простою здійснювалася виходячи з 2/3 окладу працівника. Нарахована зарплата за розрахунковий період становить 86200 грн, у тому числі за час простою — 12000 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить:

366 - 11 - 58 = 297 (к. дн.),

де 11 — кількість святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП;

58 — кількість днів простою за вирахуванням святкових, неробочих днів. Фактично простій на підприємстві тривав 61 календарних день, але на цей період припадає 3 святкових дні (19 квітня, 1 і 9 травня), які вже враховано в загальній кількості святкових і неробочих днів.

Розрахуємо середньоденну зарплату:

(86200 - 12000) : 297 = 249,83 (грн).

Визначимо суму відпускних:

249,83 х 10 = 2498,30 (грн).

Свій рахунок. Тут без варіантів. При розрахунку відпускної середньої зарплати

Так, надавши працівникові відпустку за свій рахунок за угодою сторін на період карантину згідно з ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки, роботодавець, без сумнівів, може вираховувати всі дні такої відпустки з розрахункового періоду при розрахунку відпускної «середньої».

Підстава — це час, не відпрацьований згідно з чинним законодавством (абзац шостий п. 2 Порядку № 100).

Приклад 2. Працівник іде в щорічну відпустку на 14 календарних днів з 01.07.2020 р. Розрахунковий період: липень 2019 року — червень 2020 року. З 18.03.2020 р. по 22.06.2020 р. працівник перебував у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з карантином. Сума його зарплати за розрахунковий період — 89000 грн.

Визначимо кількість календарних днів розрахункового періоду, що беруть участь у розрахунку середньої зарплати:

366 - 11 - 93 = 262 (к. дн.),

де 93 — кількість днів відпустки без збереження заробітної плати за розрахунковий період за вирахуванням 4 святкових/неробочих днів (19 квітня, 1 і 9 травня, 7 червня 2020 року).

Розрахуємо середньоденну зарплату:

89000 : 262 = 339,69 (грн).

Сума відпускних:

339,69 х 14 = 4755,66 (грн).

Неповний робочий час. Розпочнемо з неповного робочого тижня. Тут усе залежить від того, за чиєю ініціативою ви до нього прийшли:

1) якщо роботодавця (за ст. 32 КЗпП), то дні, протягом яких працівник не працював у зв’язку зі встановленням режиму неповного робочого тижня, виключаються з розрахункового періоду;

2) якщо працівника (за ст. 56 КЗпП), то розрахунковий період не зменшують на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював при неповному робочому тижні.

Якщо ж

У цьому випадку неважливо, за чиєю ініціативою працівник працював у такому режимі.

Приклад 3. Працівник працював у режимі повного робочого часу увесь 2019 рік і січень — березень 2020 року, а з 01.04.2020 р. переведений на неповний робочий день. З 01.07.2020 р. йому надається щорічна відпустка тривалістю 10 к. дн. Сума його зарплати за розрахунковий період (липень 2019 року — червень 2020 року) становить 77400 грн.

Розраховуємо суму середньоденної зарплати:

77400 : (366 - 11) = 218,03 (грн).

Сума відпускних становить:

218,03 х 10 = 2180,30 (грн).

Приклад 4. Працівникові встановлений режим неповного робочого тижня (3 дні на тиждень — понеділок, вівторок і середа) на підставі його заяви з 01.04.2020 р. Раніше він працював на умовах повної зайнятості. З 6 липня 2020 року він іде в щорічну відпустку, тривалість якої — 24 к. дн. Сума зарплати в розрахунковому періоді (липень 2019 року — червень 2020 року) — 83540 грн.

У зв’язку з тим, що неповний робочий тиждень був установлений працівникові на його прохання, при обчисленні середньої заробітної плати дні, протягом яких працівник не працював, не виключають із розрахункового періоду.

Розраховуємо суму середньоденної зарплати:

83540 : (366 - 11) = 235,32 (грн).

Сума відпускних дорівнює:

235,32 х 24 = 5647,68 (грн).

Приклад 5. Використовуючи умови прикладу 4, припустимо, що неповний робочий час був установлений за ініціативою роботодавця на підставі ст. 32 КЗпП.

При визначенні кількості календарних днів розрахункового періоду робочі дні, протягом яких працівник не працював у зв’язку зі встановленим режимом неповного робочого тижня, виключають, оскільки для нього такий режим установлений за ініціативою роботодавця.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить:

366 - 11 - 25 = 330 (к. дн.),

де 25 — кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював з квітня по червень 2020 року у зв’язку зі встановленням йому неповного робочого тижня за ініціативою роботодавця.

Сума середньоденної зарплати становитиме:

83540 : 330 = 253,15 (грн).

Сума відпускних дорівнює:

253,15 х 24 = 6075,60 (грн).

Призупинення діяльності. Такий період (а якщо зупинення було лише в окремі дні тижня, то такі повністю невідпрацьовані дні) виключаємо із загальної кількості календарних днів, яка візьме участь у розрахунку відпускних.

Це дозволяє нам зробити все той же абзац шостий п. 2 Порядку № 100.

А ось якщо діяльність була скорочена, то розрахунок проводимо в загальному порядку.

Ще один важливий нюанс. Допомога по частковому безробіттю, у тому числі за період карантину, отримана від Центру зайнятості, у розрахунку відпускних жодним чином участі не бере (пп. «е» п. 4 Порядку № 100).

Неявки. Вважаємо, що нез’явлення на роботу у зв’язку з уведеним карантином є поважною причиною відсутності. Отже,

Нагадаємо, дні нез’явлень у зв’язку з уведеними карантинними обмеженнями працівникам не оплачують. Проте й прогулом їх вважати не можна.

Дистанційна (надомна) робота. Тут усе стандартно. Застосовуємо загальні правила обчислення середньоденної відпускної зарплати. Викидати цей період з розрахунку не потрібно.

Ну що ж, поки на цьому все. Розуміємо, що сьогодні практично на кожному підприємстві є працівники, які не працювали в карантин, а тепер збираються в оплачувану відпустку. Сподіваємося, ця стаття допоможе спростити цей процес.