Такий правочин може бути визнаний недійсним. Щоб цього уникнути, договір з боку підприємства повинна підписати інша особа.
Згідно з ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Підписуючи договір від імені підприємства із самим собою (як із ФОП), директор явно діє у своїх інтересах.
Порушення положень ч. 3 ст. 238 ЦКУ цілком може призвести до недійсності правочину.
Якщо ж договір від імені юридичної особи підпише не директор, то, по суті, порушення вже не буде.
А хто, крім директора, може підписати договір від імені підприємства?
Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин, що вчиняється юрособою, підписується особами, уповноваженими на це його статутними документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
При цьому закон уповноважує на підписання договору тільки директора. А ось іншій особі можна надати відповідні повноваження за допомогою довіреності або статутних документів (детальніше про це див. «Податки & бухоблік», 2019, № 84, с. 21).
