Тобто право залишитися на другій групі ЄП залежить від статусу одержувача послуги. А що робити, якщо послуга була надана спрощенцю, але на момент оплати такої послуги він став загальносистемником? Як зміна статусу замовника впливає на право виконавця залишатися на другій групі ЄП? З одного боку, у момент фактичного надання послуг жодного порушення не було. Але з іншого — дохід єдиноподатника визначається за датою надходження коштів. Як вирішити цю дилему? Як не дивно, тут нам допомагають самі податківці.
У консультації з підкатегорії 107.01.02 БЗ податківці розглядають ситуацію, коли єдиноподатник групи 2 надав послуги спрощенцю. На момент фактичного надання послуг і оформлення акта замовник перебував у статусі платника єдиного податку. Нагадаємо: перевірити «єдиноподатковий» статус контрагента можна в Реєстрі платників єдиного податку (Реєстр ЄП) на офіційному сайті ДФСУ (cabinet.tax.gov.ua/registers/edpod). Щоб уникнути проблем, рекомендуємо зберегти скрин або роздрукувати відповідну інформацію з Реєстру ЄП.
Тобто, усі первинні документи в частині надання послуг оформлені із замовником-спрощенцем. А ось оплату послуг замовник здійснив уже після переходу на загальну систему оподаткування. У такому разі фіскали роблять акцент на статусі замовника в момент надання йому послуг, незалежно від дати їх оплати. При цьому вони підкреслили, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі, зокрема, первинних та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачене законодавством.
Фіскали також надають перевагу статусу безпосереднього замовника послуг і в тому випадку, коли оплату послуг здійснює третя особа
Наприклад: підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу фізособи (у якої виник страховий випадок). Замовником ремонту є така фізособа, з нею ж підписується акт виконаних робіт, але оплату виконаних послуг здійснює страхова компанія. У такому разі виконавець не порушує правил, установлених для другої групи платника ЄП (107.01.01 БЗ).
Але врахуйте: якщо замовником послуг буде суб’єкт господарювання на загальній системі оподаткування, а споживачем послуги — звичайна фізособа або спрощенець, то підприємець, який надає такі послуги, не може працювати у групі 2 ЄП («Податки & бухоблік», 2017, № 76, с. 46). Наприклад, в аналогічній ситуації зі страховим випадком, коли при ремонті транспортного засобу фізособи замовником виступатиме страхова компанія і саме з нею буде підписано акт виконаних робіт, то такий ФОП-виконавець злетить з другої групи ЄП (та ж 107.01.01 БЗ).
Як бачимо, основну роль у цьому питанні фіскали відводять тому, кого можна ідентифікувати замовником робіт/послуг. Отже, в інтересах самого підприємця зберегти всі первинні документи й інформацію з Реєстру ЄП, що підтверджують факт надання послуги спрощенцю. Щоправда, перш ніж керуватися цими приємними роз’ясненнями, незайвим буде заручитися індивідуальною консультацією фіскалів.
