Згадуємо основне
Джерело проблем — ч. 5 ст. 8 Закону № 2464*. Так, за загальним правилом,
якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП**, встановленої законом на місяць, за який отриманий дохід, сума ЄСВ дорівнює добутку розміру МЗП і ставки ЄСВ
** Тут і далі — мінімальна заробітна плата.
Винятки з цього правила перераховані в абзаці третьому ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 і п. 3 розд. III Інструкції № 449***. Так, ЄСВ платимо з фактичної бази нарахування ЄСВ, навіть якщо її сума нижче МЗП:
*** Інструкція про порядок нарахування і сплати ЄСВ, затверджена наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449.
1) при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам із джерел не за основним місцем роботи (тобто зовнішнім сумісникам, особам, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами (ЦПД), укладеними із страхувальниками, у яких вони не працюють за основним місцем роботи);
2) при нарахуванні зарплати (доходу) за основним місцем роботи працівникам:
— за яких ЄСВ сплачується за пільговими ставками, — 8,41 % (працівники з інвалідністю), 5,3 % або 5,5 %;
— які перебували у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — АТО/ООС-відпустка за свій рахунок);
— які прийняті на роботу не з першого робочого дня (звільнені з роботи не останнім робочим днем) звітного місяця, передбаченого правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіком змінності.
В усіх цих «виняткових» випадках ЄСВ платимо з фактичної бази нарахування ЄСВ.
Але повернемося до ситуації, коли треба виконувати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. У цьому випадку роботодавцеві слід визначити фактичну базу нарахування ЄСВ основного працівника і порівняти її з МЗП. Які виплати сформують базу нарахування?
База: формуємо та зіставляємо
Базу нарахування ЄСВ основного працівника сформують такі виплати:
— зарплата. Під зарплатою розуміємо основну і додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.
Види виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, визначені Інструкцією № 5****
**** Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Їх ми наводили в «Податки & бухоблік», 2020, № 15, с. 47. Тож якщо стосовно будь-якої виплати сумніваєтеся, включати чи ні до бази нарахування ЄСВ, — звертайтеся до нашого журналу;
— лікарняні. Оплата перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця і допомоги по тимчасовій непрацездатності входить до бази нарахування ЄСВ. При цьому для цілей порівняння з МЗП суми лікарняних відносимо до тих місяців, за які вони нараховані;
— допомога по вагітності та пологах. Для цілей порівняння з МЗП її суму відносимо до місяців, за які вона нарахована;
— винагорода за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД, якщо такий договір був укладений з найманим працівником підприємства, для якого це місце роботи є основним.
Зауважте: якщо працівник — внутрішній сумісник (працює в одного роботодавця-страхувальника і за основним місцем роботи, і за сумісництвом), то за ним формують загальну базу нарахування ЄСВ.
До неї увійдуть доходи, нараховані за основною посадою (роботою), та доходи, нараховані за внутрішнім сумісництвом, а також сума винагороди за ЦПД, що припадає на цей місяць (за наявності).
Формування декількох баз нарахування ЄСВ за однією застрахованою особою не передбачено Законом № 2464.
Зверніть увагу: особливий порядок нарахування ЄСВ передбачено й для:
1) осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконані роботи (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, у тому числі для осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами;
2) осіб, яким після звільнення нарахована зарплата (дохід) за відпрацьований час або за рішенням суду, — середня зарплата за вимушений прогул.
У перерахованих випадках для цілей нарахування ЄСВ і порівняння з МЗП винагороду (заробітну плату) ділять на кількість місяців, за які вона нарахована (ч. 2 ст. 7 Закону № 2464).
Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, на різницю між цими двома величинами донараховується ЄСВ.
Що ж, потренуємося, як це діє, на ситуаціях.
Практичні ситуації
| Ситуація | Сплата ЄСВ з бази нарахування ЄСВ основного працівника (ставка ЄСВ 22 %) |
| Прийняття/звільнення у звітному місяці | Якщо працівник прийнятий з першого робочого дня місяця (звільнений останнім робочим днем місяця), то виконуємо вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. Якщо прийнятий не першим (звільнений не останнім), то ЄСВ платимо з фактичної бази |
| Приклад 1. Працівник звільнений 29 липня 2020 року. Згідно з графіком змінності — це останній робочий день працівника цього місяця. Контролюємо виконання вимоги про сплату ЄСВ з МЗП. Адже працівник відпрацював усі робочі дні в липні згідно з графіком змінності. Приклад 2. Працівник звільнений 30 липня 2020 року. Останній робочий день згідно з графіком виходу на роботу — 31 липня. ЄСВ сплачуємо з фактичної бази. Місяць відпрацьований не повністю + у трудових відносинах працівник перебував не увесь місяць | |
| Неповний робочий час | Якщо база нарахування ЄСВ за місяць менше МЗП, ЄСВ нараховуємо з мінімалки (201.04.01 БЗ, лист ГУ ДПС у Львівській обл. від 30.09.2019 р. № 451/ІПК/10/13-01-33-01) |
| Відпустка без збереження зарплати | Якщо у звітному місяці АТО/ООС-відпустка за свій рахунок, ЄСВ сплачуємо з фактичної бази нарахування ЄСВ. Що стосується відпусток за свій рахунок, наданих за іншими підставами, то якщо працівник перебував у такій відпустці: — частину місяця і база нарахування ЄСВ < МЗП, сплачуємо ЄСВ з МЗП; — увесь місяць, але йому нараховувалися цього місяця виплати, які входять до бази нарахування ЄСВ такого місяця, дотримуємося вимоги про сплату ЄСВ з МЗП; — увесь місяць і база нарахування ЄСВ дорівнює нулю, вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не виконуємо. Підстава — відсутня база нарахування ЄСВ; — увесь місяць, але йому нараховувалися цього місяця лікарняні за минулі місяці, лікарняні відносимо до місяців, за які вони нараховані, і проводимо порівняльні розрахунки з МЗП (див. нижче розділ «Лікарняні»). Якщо інші виплати в місяці відпустки за свій рахунок не нараховувалися (база нарахування ЄСВ дорівнює нулю), вимогу про сплату ЄСВ з МЗП за такий місяць не виконуємо |
| Приклад 3. Основний працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 1 по 15 липня 2020 року. Зарплата, нарахована йому за липень, становить 3652,17 грн. Фактична зарплата нижче МЗП (4723 грн). Працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць. Виконуємо вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. Визначимо додаткову базу нарахування ЄСВ (різницю між МЗП і фактичною базою): 4723 - 3652,17 = 1070,83 (грн). Загальна сума ЄСВ становитиме: 3652,17 х 22 % : 100 % + 1070,83 х 22 % : 100 % = 1039,06 (грн). Приклад 4. Основний працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати з 1 по 31 липня 2020 року. У липні йому була нарахована премія за підсумками роботи за І півріччя в сумі 2400 грн. Працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць. База нарахування ЄСВ (2400 грн) нижче МЗП (4723 грн). Виконуємо вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. Визначимо додаткову базу: 4723 - 2400 = 2323 (грн). Загальна сума ЄСВ становитиме: 2400 х 22 % : 100 % + 2323 х 22 % : 100 % = 1039,06 (грн). Приклад 5. Використовуючи умову прикладу 4, припустимо, що в липні 2020 року працівникові не нараховувалися виплати, які входять до бази нарахування ЄСВ. Оскільки база нарахування ЄСВ дорівнює нулю, вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не виконуємо | |
| Лікарняний | Якщо в місяці, за який нараховані лікарняні, база нарахування ЄСВ менше МЗП, на різницю між цими величинами донараховуємо ЄСВ. Якщо працівникові нараховуються лікарняні за минулий місяць або за декілька місяців (перехідний лікарняний), то: — у місяці початку хвороби працівника ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ; — у місяці отримання листка непрацездатності для цілей порівняння з МЗП лікарняні відносимо до місяців, за які вони нараховані. Якщо після розподілу загальний дохід у місяцях, на які припала хвороба, менше МЗП, дотримуємося вимоги про ЄСВ з МЗП |
| Приклад 6. Працівник хворів з 26.06.2020 р. по 09.07.2020 р. включно. За відпрацьовані дні в червні йому нарахована зарплата в сумі 4250,70 грн. У липні працівникові нараховані такі виплати: зарплата за відпрацьовані дні липня — 3285,57 грн; лікарняні — у загальній сумі 1228,50 грн, у тому числі за дні хвороби в червні, — 438,75 грн; за дні хвороби в липні — 789,75 грн. | |
| Сума зарплати за червень (4250,70 грн) не перевищує МЗП. Проте загальна сума доходу за цей місяць ще не відома. Тому в червні ЄСВ нараховуємо на фактичну зарплату: 4250,70 х 22 % : 100 % = 935,15 (грн). У липні, після нарахування лікарняних, для цілей порівняння з МЗП виплати за дні хвороби відносимо до місяців, за які вони нараховані. База нарахування ЄСВ за: червень: 4250,70 + 438,75 = 4689,45 (грн) — менше МЗП (4723 грн), додаткова база — 33,55 грн; липень: 3285,57 + 789,75 = 4075,32 (грн) — менше МЗП (4723 грн), додаткова база — 647,68 грн. У липні підприємство сплатить ЄСВ з доходів працівника в загальній сумі: 4075,32 х 22 % : 100 % + 647,68 х 22 % : 100 % + 33,55 х 22 % : 100 % = 1046,44 (грн) | |
| Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами | Для цілей нарахування ЄСВ, у тому числі й порівняння з МЗП, суми допомоги відносимо до місяців, за які вони нараховані. Якщо в будь-якому місяці фактична база нарахування ЄСВ виявиться нижча МЗП, на різницю між цими двома величинами донараховуємо ЄСВ |
| Відпустка | Якщо фактична база нарахування ЄСВ за місяць, на який припала оплачувана відпустка, нижче МЗП, на різницю між цими величинами донараховуємо ЄСВ. Важливо! Якщо підприємство в поточному місяці нараховує відпускні наступного місяця, то для цілей порівняння з МЗП відпускні наступного місяця відносимо до місяця, за які вони нараховані. Далі дотримуємося вимоги про сплату ЄСВ з МЗП |
| Важливо! Для нарахування перехідних відпускних є два варіанти дій: 1) усю суму перехідних відпускних ви можете нарахувати в тому місяці, в якому її виплачуєте; 2) відпускні можете нарахувати частинами — окремо за кожним місяцем, на який припадають календарні дні відпустки. Ви можете обрати будь-який із них. Нам до душі другий варіант. З ним менше мороки, у тому числі й із ЄСВ-питанням. Але є роботодавці, які нараховують відпускні наперед. Розглянемо на прикладі 7, як їм у цьому випадку виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. Приклад 7. Працівник йде в щорічну відпустку з 27 липня 2020 року на 24 календарних дні. Усю суму відпускних підприємство нараховує наперед (у тому місяці, в якому працівник йде у відпустку). Сума зарплати за фактично відпрацьовані дні липня — 3756,52 грн. Сума відпускних за період щорічної відпустки становить 3888 грн, у тому числі за 5 календарних днів липня — 810 грн, за 19 календарних днів серпня — 3078 грн. Сума заробітної плати за фактично відпрацьовані дні серпня — 1680 грн. Відпускні відносимо до місяців, за які вони нараховані. Загальна сума липневої зарплати і відпускних, нарахованих за дні відпустки цього місяця (4566,52 грн (3756,52 + 810)), нижче розміру МЗП. Тому за липнем необхідно розрахувати додаткову базу нарахування ЄСВ, щоб виконати вимогу про ЄСВ з МЗП. Її величина дорівнюватиме: 4723 - 4566,52 = 156,48 (грн). Загальна сума ЄСВ до сплати за липень дорівнює: (3756,52 + 3888 + 156,48) х 22 % : 100 % = 1716,22 (грн). Після того як буде нарахована зарплата за серпень, проводимо порівняльні розрахунки за цим місяцем. Загальна сума заробітної плати за серпень і відпускних, що припадають на цей місяць (4758 грн (1680 + 3078)), більше МЗП. Тому ЄСВ цього місяця нарахуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ. Сума ЄСВ до сплати за серпень дорівнюватиме: 1680 х 22 % : 100 % = 369,60 (грн) | |
| Простій не з вини працівника | Якщо база нарахування ЄСВ у місяці простою менше МЗП, ЄСВ нараховуємо з мінзарплати |
| Приклад 8. На підприємстві оголошений простій з оплатою 2/3 окладу. Оклад працівника в липні— 6400 грн. За період простою в липні йому нарахована оплата в сумі 4266,67 грн. Оскільки фактична база ЄСВ (4266,67 грн) менше МЗП (4723 грн), на різницю між цими величинами (456,33 грн) донараховуємо ЄСВ. Загальна сума ЄСВ становитиме: 4266,67 х 22 % : 100 % + 456,33 х 22 % : 100 % = 1039,06 (грн) | |
| Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6, 16, 18) років | Якщо в місяці, на який припадає така відпустка, працівникові не нараховувалися виплати, які входять до бази нарахування ЄСВ (база нарахування ЄСВ дорівнює нулю), вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не застосовуємо. Якщо у звітному місяці, на який припадає початок або закінчення такої відпустки, або в місяці, який не був повністю відпрацьований у зв’язку з відпусткою для догляду за дитиною, працівниці нараховувалися будь-які виплати, з яких стягується ЄСВ, роботодавцеві необхідно буде провести порівняльні розрахунки. І якщо фактична база нарахування ЄСВ виявиться нижча МЗП, на різницю необхідно донараховувати ЄСВ, щоб виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП |
| Звільнення у відпустці без збереження зарплати, відпустці для догляду за дитиною до 3 (6, 16, 18) років | Якщо працівникові в місяці звільнення нараховані доходи, що входять до бази нарахування ЄСВ (наприклад, компенсація за дні невикористаної відпустки), то принцип нарахування ЄСВ буде таким же, як при звичайному звільненні (див. вище). Якщо ж у місяці звільнення працівника база нарахування ЄСВ дорівнює нулю, то вимогу про сплату ЄСВ з МЗП не виконуєте незалежно від того, в який день місяця звільнений працівник |
| Військова служба | Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, необхідно виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП |
| Приклад 9. Працівник проходить військову службу за контрактом. Середній заробіток, нарахований йому за липень 2020 року, становить 4322,50 грн. Оскільки працівник перебував у трудових відносинах повний календарний місяць, то виконуємо вимогу про сплату ЄСВ з МЗП. Фактична база (4322,50 грн) менше МЗП (4723 грн). Додаткова база дорівнює 400,50 грн (4723 грн - 4322,50 грн). Загальна сума ЄСВ становитиме: 4322,50 х 22 % : 100 % + 400,50 х 22 % : 100 % = 1039,06 (грн) | |
| ЦПД на виконання робіт (надання послуг) | Якщо ЦПД на виконання робіт (надання послуг) укладений з основним працівником підприємства, то з розміром МЗП порівнюємо загальну базу нарахування ЄСВ за місяць, у тому числі й суму винагороди за ЦПД, що припадає на цей місяць. Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, на різницю нараховуємо ЄСВ |
| Приклад 10. З працівником, для якого це місце роботи є основним, підприємство уклало договір підряду. У липні працівникові була нарахована зарплата за фактично відпрацьовані дні (з 1 по 15 липня він перебував у відпустці за свій рахунок згідно зі ст. 26 Закону про відпустки) — 2464,17 грн і винагорода за виконану роботу за договором підряду за період з 3 по 31 липня — 10000 грн. Оскільки винагорода за договором підряду нарахована працівникові за його основним місцем роботи, вона увійде до загальної бази нарахування ЄСВ. Її величина становитиме 12464,17 грн (10000 грн винагорода + 2464,17 грн зарплата). Фактична база нарахування ЄСВ (12464,17 грн) вище МЗП (4723), ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування. Сума ЄСВ становитиме: 12464,17 грн х 22 % : 100 % = 2742,12 грн | |
