Кешбек, або Винагорода викривачам РРО-порушень

Суть процедури

Кешбек (англ. cashback або амер. cash back — «повернення готівки») — це програма миттєвого або відстроченого повернення покупцю частини коштів, витрачених ним на оплату товарів або послуг. Закон № 128 запроваджує таку програму на державному рівні.

Тобто

Тобто законодавець пропонує покупцям контролювати продавців у частині дотримання останніми вимог РРО-законодавства і отримувати винагороду за допомогу у виявленні порушень. За задумом законодавця, покупець, який отримає матеріальну мотивацію повідомляти про порушення законодавства про РРО, буде, так би мовити, «секретним агентом» податкових органів. Саме в такому дусі витримано нову редакцію п.п. 72.1.6 ПКУ. І якщо раніше податківцям самим доводилося проводити так звані контрольні закупки, то тепер за них цю роботу можуть виконувати звичайні громадяни-покупці.

Програма РРО-кешбеку буде діяти починаючи з 01.01.2021 р. (п. 1 розд. ІІ Закону № 128, п. 1 розд. ІІ Закону № 129). Можна довго сперечатися, чи запрацює цей механізм і наскільки він сприятиме детінізації розрахунків. Але ми наразі зосередимося суто на процедурних питаннях. Тобто на тому, яким чином скористатися РРО-кешбеком.

Скарга на РРО-порушення

Повідомляти податківцям про порушення вимог РРО-законодавства покупці повинні у формі скарги. Відповідно до ст. 16¹ Закону про РРО така скарга має містити:

— П. І. Б. покупця, місце його проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, номер засобу зв’язку;

— дату придбання товарів чи послуг, що є предметом скарги;

— найменування та вартість придбаних товарів чи послуг;

— найменування та/або податковий номер продавця;

— адресу господарської одиниці, в якій придбано товари чи послуги, а якщо зазначені реквізити продавця неможливо встановити за отриманими документами, — адресу місця придбання товарів;

— адресу сайту, на якому здійснено замовлення товару чи послуги або наведено інформацію про товар чи про продавця цього товару, — у разі придбання через Інтернет;

— перелік документів, отриманих покупцем від продавця разом з придбаним товаром чи послугою;

— інформацію про отриманий від продавця розрахунковий документ (паперовий чи електронний);

— номер банківського рахунку покупця, на який може бути зарахована компенсація.

У якій формі подавати зазначену скаргу? Із нової редакції ст. 25 Закону про РРО та з п.п. 14.1.278 ПКУ можна зрозуміти, що

Також через цей ресурс покупець зможе в режимі реального часу відстежувати стан розгляду надісланої скарги та інформацію щодо виплати компенсації.

Водночас у ст. 16¹ Закону про РРО прописано, що скарга може подаватися і в інших формах, передбачених законодавством. Тобто, у принципі, ніщо не заважає покупцю подати таку скаргу особисто, передати через уповноваженого представника або ж надіслати рекомендованим листом чи звичайною електронною поштою.

Умови запуску

Одразу зауважимо: кешбек працює тільки для тих РРО-порушень, санкцію за які встановлено п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Серед таких порушень покупець може реально виявити:

— непроведення або неповне проведення розрахункових операцій через РРО, переведений у фіскальний режим роботи;

— невидачу розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті.

Але! Для того аби покупцю повернули гроші в рамках програми РРО-кешбеку, недостатньо просто виявити зазначене порушення і повідомити про нього податківцям. Зі змін, унесених Законом № 129 до п. 73.3 ПКУ, випливає, що скарга від покупця — це лише підстава для податківців звернутися до платника з письмовим запитом. І якщо вже цей запит залишиться без відповіді у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень протягом 15 робочих днів, вступає в дію п.п. 78.1.1 ПКУ.

Тобто

Водночас зі ст. 25 Закону про РРО випливає, що РРО-кешбек можливий лише тоді, коли на підставі скарги покупця податківці проводять перевірку і застосовують фінансові санкції. Тобто прийняття рішення про перевірку замало. Треба, аби перевірка підтвердила факт порушення РРО-законодавства і було податкове повідомлення-рішення, яке свідчить, що до суб’єкта господарювання застосовано санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону про РРО.

Розмір таких санкцій — 100 % вартості проданих із порушеннями товарів за перший раз і 150 % вартості проданих з порушенням товарів за кожен наступний раз.

Компенсація у рамках програми РРО-кешбеку здійснюється, якщо одночасно виконано такі умови:

по-перше, у зверненні покупця зазначено номер його рахунку та банківську установу, в якій такий рахунок відкрито;

по-друге, сума фінансових санкцій за виявлене пильним покупцем РРО-порушення зарахована до держбюджету в повному обсязі. Податківці протягом 5 робочих днів з дня зарахування до бюджету фінансових санкцій, застосованих до платника за РРО-порушення, готують висновок на виплату компенсації та подають його для виконання до казначейського органу. Ще 5 робочих днів знадобиться казначейству, щоб перерахувати компенсацію покупцю (п. 43.5 ПКУ);

по-третє, до скарги додано електронні копії або копії паперових документів, виготовлені шляхом сканування, отриманих покупцем разом із придбаним товаром чи послугою. Крім цих документів, ст. 16¹ Закону про РРО дозволяє додавати до скарги також інші докази замовлення, оплати та отримання товару чи послуги;

по-четверте, вартість товарів чи послуг у межах однієї розрахункової операції, щодо якої подано звернення, становить понад 850 грн на день їх отримання покупцем.

Як бачите, Батьківщина не хоче винагороджувати пильного громадянина зі своєї кишені. Вона просто ділиться з ним грошима, які «здерла» з порушника РРО-законодавства завдяки скарзі покупця. У п. 113.4 ПКУ прямо написано, що покупцю-скаржнику перераховують саме частину суми фінансових санкцій, сплачених за результатами перевірки, проведеної за його скаргою.

Непоганий ґешефт для Батьківщини. Розважте самі: розмір компенсації — 100 % вартості товарів, придбаних покупцем. А при перевірці за скаргою покупця фіскали можуть «нарити» порушень на суму, набагато більшу (100 % вартості товарів, проданих з порушенням, а для повторного порушення — взагалі 150 %). Відповідно «улов» держбюджету набагато перевищить суму виплаченої компенсації. До того ж компенсація виплачується тільки за дотримання скаржником вищеперелічених умов...

Оподаткування кешбеку

Визначення кешбеку для податкових цілей наведено у п.п. 14.1.279 ПКУ. Із прочитаного вище ви вже знаєте, що кешбек можливий, тільки якщо сума здійсненої з порушенням розрахункової операції, про яку повідомив покупець-викривач, становить понад 850 грн (50 нмдг). Така прив’язка вже дала привід подумати, що РРО-порушення на незначну суму податківцям не цікаві, а от на пильності покупця в розрахункових операціях на більшу суму Батьківщина ще й хоче додатково заробити, оподаткувавши таку компенсацію ПДФО та військовим збором.

На щастя, на таке неподобство законодавець не наважився. Завдяки Закону № 129 у ст. 165 ПКУ з’явився новий підпункт, у якому згадується компенсація, отримана покупцем за рахунок фінансових санкцій, застосованих податківцями за результатами перевірки, проведеної на підставі його звернення чи скарги на РРО-порушення.

Номер статті, з усією очевидністю, говорить нам, що компенсація покупцю-викривачу вартості придбаних ним товарів не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Якщо фізособа-викривач подає Декларацію про майновий стан, кешбек потрапить до рядка 11 розділу III. Отже,

Ну, то як? Зв’язуватися з кешбеком чи ні? Вирішувати вам. Ми ж, зі свого боку, можемо припустити, що у вітчизняних реаліях кешбек цілком може перетворитися на механізм недобросовісної конкуренції. Тобто коли конкуруючі суб’єкти господарювання спеціально засилатимуть одне до одного фізосіб-викривачів з метою відшукати РРО-порушення чи принаймні «завалити» податківців скаргами на конкурента з метою «натравити» на нього податкову перевірку ☹.

Як воно буде на практиці — подивимось. У будь-якому разі ми будемо оперативно інформувати вас про те, як програма РРО-кешбеку втілюватиметься в життя. Чекати залишилося не так довго…