Теми статей
Обрати теми

Виклик до військкомату у період карантину

Огай Олена, експерт з питань оплати праці
Під час карантину працівникові підприємства прийшла повістка з військкомату. Він направлений на проходження військово-лікарської комісії. У зв’язку з карантином працівник не працює, тому з його відкликанням з роботи на період медогляду проблем немає. Але виникло запитання: чи повинно підприємство якось оплачувати йому такий період?

Так, повинно. Розповімо, чому і яким чином.

Проходження медичного обстеження за направленням військкомату підпадає під дію ст. 119 КЗпП (виконання державних і громадських обов’язків). Його проводять у будні дні. Отже, керуючись вказаною нормою КЗпП, роботодавець зобов’язаний у цей період зберегти за працівником місце роботи (посаду) і середній заробіток. Аналогічні вимоги знаходимо в ч. 2 ст. 21 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

Важливо! У загальному випадку повістка з військкомату буде для роботодавця підставою видати наказ про звільнення працівника від роботи на час проходження обстеження.

Зверніть увагу: особі, яка проходить обстеження в лікувально-профілактичних установах за направленням військкоматів, видають довідку довільної форми. Вона має бути завірена підписом завідувача відділення і печаткою такої лікувально-профілактичної установи (п. 2.18 Інструкції, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455). Ця довідка підтвердить факт проходження медогляду.

У запитанні читач вказав, що працівник, який був направлений військкоматом на медкомісію, не працював. Проте причина такої нероботи не названа. Тому розглянемо два можливі варіанти. Перший — на підприємстві оформлений простій, другий — працівник перебував у відпустці без збереження зарплати (ст. 25, 26 Закону про відпустки*).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.

Простій. Якщо працівник заздалегідь повідомив про направлення на медкомісію, то роботодавець перериває для такого працівника простій на період медогляду і видає наказ про звільнення від роботи на час проходження медогляду.

Відпустка. З неоплачуваною відпусткою трохи складніше. У листі Мінсоцполітики від 17.10.2016 р. № 576/13/116-16 була дана однозначна відповідь: відкликання з неоплачуваної відпустки зa свій рахунок законодавством не передбачене.

Тому якщо працівник повідомляє про направлення на медкомісію, то одночасно з повісткою він повинен надати заяву з проханням перервати надану відпустку на час проходження медогляду.

Якщо ж працівник постфактум повідомив роботодавця про проходження медкомісії, то видавати заднім числом накази не треба. На наш погляд, тут буде достатньо пояснювальної записки працівника і доданих до неї корінця повістки і довідки з лікувальної установи. Вони будуть підставою для внесення відповідних відміток у табель обліку робочого часу (буквений код «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством), а також для оплати виходячи із середнього заробітку.

Середній заробіток. Його розраховують відповідно до Порядку № 100** виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, на який припадає початок медобстеження. Також тут слід урахувати вимоги абзацу шостого п. 2 Порядку № 100, а саме:

** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100.

час, протягом якого працівник не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду

Отже, якщо до розрахункового періоду увійшов час простою не з вини працівника і він оплачений виходячи з частини (наприклад, з 2/3) окладу (тарифної ставки), то час простою і заробіток за ці дні не враховуємо при визначенні середньої зарплати (див. листи Мінпраці від 20.12.2007 р. № 929/13/84-07 і від 24.04.2009 р. № 247/13/8409). На цій же підставі з двомісячного періоду виключаємо час відпустки без збереження зарплати, у тому числі і карантинної відпустки за свій рахунок.

Розглянемо порядок розрахунку середньої зарплати на прикладах.

Приклад 1. Працівник проходив медогляд у травні 2020 року. Розрахунковий період: березень — квітень 2020 року. У цьому періоді працівник відпрацював 7 днів. А з 12 березня по 30 квітня він перебував у простої. Зарплата за відпрацьовані дні у березні — 3333,33 грн.

Дні простою не з вини працівника необхідно виключити з розрахункового періоду. Оплату за ці дні не враховуємо при розрахунку середнього заробітку. Середньоденна зарплата для оплати періоду медогляду дорівнює:

3333,33 грн : 7 роб. дн. = 476,19 грн.

Виходячи з розрахованої середньої зарплати оплачуємо дні проходження працівником військово-лікарської комісії.

Приклад 2. Працівник проходив медогляд у травні 2020 року. Розрахунковий період: березень — квітень 2020 року. З 13 по 27 березня він перебував у відпустці без збереження зарплати згідно з ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки, а в дні березня, що залишилися, і увесь квітень — у відпустці без збереження зарплати згідно ч. 3 ст. 26 Закону про відпустки. У березні працівник відпрацював 8 днів. Його зарплата за ці дні складає 2285,71 грн.

Дні неоплачуваної відпустки виключаємо з розрахункового періоду.

Середня зарплата складе:

2285,71 грн : 8 роб. дн. = 285,71 грн.

Тепер розглянемо ситуацію, коли усі два місяці, що передують місяцю, в якому працівника призвали на медогляд, він не працював. У такому разі використовуємо правила, продиктовані абзацом четвертим п. 2 Порядку № 100.

Якщо працівник протягом останніх 2 календарних місяців, що передують місяцю початку медогляду, не працював, то розрахунковим періодом будуть попередні 2 місяці роботи

Приклад 3. Працівник проходив медогляд у травні 2020 року. Протягом двох місяців, що передують місяцю початку медогляду, працівник не відпрацював жодного дня у зв’язку з хворобою і подальшою відпусткою без збереження заробітної плати.

Отже, розрахунковий період: січень — лютий 2020 року. У цьому періоді він відпрацював 41 день (21 — у січні + 20 — у лютому). Зарплата, нарахована в розрахунковому періоді, — 9446 грн.

Середньоденна зарплата складе:

9446 грн : 41 роб. дн. = 230,39 грн.

А якщо працівник протягом останніх 4 місяців не працював із поважних причин?

Тоді розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи із установленого працівникові окладу (тарифної ставки).

При цьому розрахунковий період (останні 2 календарні місяці роботи) використовується для визначення середньомісячного числа робочих днів.

Приклад 4. Працівник проходив медогляд у травні 2020 року. У січні — лютому 2020 року він хворів, у березні перебував в щорічній відпустці, а у квітні — у відпустці без збереження зарплати. Оклад працівника в травні 2020 року складає 8500 грн.

Працівник протягом останніх 4 місяців, що передують місяцю проходження медогляду, не відпрацював жодного дня.

Розрахунок середньоденної зарплати здійснюється виходячи з його окладу і кількості робочих днів в останніх 2 місяцях, що передують місяцю проходження медогляду, за графіком роботи підприємства (індивідуальним графіком працівника).

Середньоденна зарплата дорівнює:

(8500 грн х 2 міс.) : (21 роб. дн. березень + 21 роб. дн. квітень) = 404,76 грн.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі