висновок документа
Датою ПЗ з ПДВ є дата списання коштів з банківського рахунку підприємства в оплату послуг, незалежно від фактичної дати отримання коштів нерезидентом
Як ми знаємо, платник ПДВ при отриманні оподатковуваних послуг від нерезидента (з місцем постачання на території України), відповідає за нарахування ПДВ (п. 208.2 ПКУ). Базою ПДВ у такому разі є договірна (контрактна) вартість послуг в іноземній валюті. Її перераховують в гривні за курсом НБУ на дату виникнення ПЗ, яку визначають за загальним правилом першої події (пп. 187.8, 190.2 ПКУ).
І в передоплатному випадку — це дата списання грошових коштів в оплату послуг нерезидента. На вказану дату договірну вартість перераховують у гривні за курсом НБУ. І цією ж датою на перераховану в гривні базу оподаткування зверху нараховують ПДВ.
Правильно визначити дату ПЗ важливо ще й тому, що цією датою платник повинен скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН. Така ПН, зареєстрована в ЄРПН, — підстава для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту (пп. 198.2, 208.2 ПКУ). Помилка в даті ПН однозначно позбавить платника права на податковий кредит (як мінімум до її виправлення). А помилитися тут не дивно.
Зверніть увагу! При перерахуванні авансу нерезиденту в гру вступають правила безготівкових переказів, які регулюють Закон № 2346* і Інструкція № 22**. І якщо дата переказу і дата валютування в платіжці різні, то не зовсім зрозуміло, яку з них вважати датою списання грошових коштів в оплату послуг? Річ у тому, що якщо в платіжці вказана дата валютування пізнішою датою (вона може бути будь-якою у рамках 10 календарних днів з дати складання платіжки), то (пп. 3.2, 3.3 Інструкції № 22):
* Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.
1) на дату платіжки кошти з рахунку платника списуються, але не прямо в оплату послуг нерезидента;
2) вони списуються на спеціальний коррахунок банку, на якому числяться до дати валютування, вказаної в платіжці;
3) і тільки на початок операційного дня дати валютування з коррахунку банку списуються нерезиденту в оплату послуг.
Тож, з одного боку, аргументом за дату списання коштів з валютного рахунку підприємства служить той факт, що гроші в оплату послуг нерезидента, по суті, пішли — коррахунок банку однозначно не рахунок підприємства.
З іншого боку, враховуючи норми ст. 30 Закону № 2346, переказ вважається завершеним лише з моменту зарахування суми переказу на рахунок одержувача. До того ж до дати валютування платник може відкликати кошти, які числяться на коррахунку (п. 3.4 Інструкції № 22). Тож не факт, що до дати валютування їх однозначно можна назвати списаними в оплату послуг нерезидента.
Проте податківці врегулювали ситуацію, зупинившись на тому, що датою ПЗ слід вважати саме дату списання коштів з валютного рахунку платника, тобто незалежно від фактичної дати отримання коштів нерезидентом.
Тому правильно суму валютного авансу за послугу нерезидента перераховувати в гривні за курсом НБУ на дату списання з рахунку підприємства на коррахунок банку. І цією ж датою нарахувати ПЗ з ПДВ і складати ПН.
