Теми статей
Обрати теми

Стільці — звечора, гроші — зранку: як і коли застосовувати РРО?

Хмелевський Ігор, податковий експерт
Для звичайної роздрібної торгівлі така формула — швидше виняток, аніж правило. А от для дистанційних продажів (у тому числі через Інтернет) вона цілком прийнятна. Це насамперед так звана торгівля з післяплатою, коли продавець спочатку відвантажує товар покупцеві (точніше, перевізникові), а вже потім отримує гроші за нього. Коли в такому випадку треба застосовувати РРО і чи треба взагалі?

На жаль, відповідь на це запитання обросла останнім часом фіскальними спекуляціями. Так, податківці стверджують (див., лист ДПСУ від 24.04.2020 р. № 1652/6/99-00-05-04-01-06/ІПК), що у випадку реалізації товарів, кошти за які на момент відвантаження не було отримано, у чеку необхідно зазначати форму оплати «кредит/післяплата/відстрочення платежу».

Цей абсурдний висновок сягає корінням у постанову ВАСУ від 22.07.2010 р. № К-11728/09 (reyestr.court.gov.ua/Review/10773541), де було проголошено, що при продажу товарів у кредит в момент передачі товарів слід застосовувати РРО для цілей обліку кількості реалізованих товарів та роздруковувати розрахункові документи на повну вартість таких товарів.

Як бачимо, такий підхід фіскали сповідують і досі. Ба більше! Наразі вони вигадали ще один абсурд (див. лист ДПСУ від 21.02.2020 р. № 736/6/99-00-05-04-01-06/ІПК): готівкові кошти від покупців за раніше проданий із відстроченням платежу товар уносити до скриньки РРО за допомогою службового внесення. Тобто фактично запропонували ігнорувати реальну розрахункову операцію, яку, взагалі-то, пускати повз РРО категорично заборонено.

Що можна протиставити цій вакханалії?

У пошуках контраргументів прочитаємо навскоси ст. 2 Закону про РРО. Що таке РРО? Пристрій, в якому реалізовані фіскальні функції. Що це за функції? Здатність РРО зберігати у фіскальній пам’яті певну інформацію про обсяг розрахункових операцій. Що таке розрахункова операція? Це ви знаєте із статті «Коли потрібен рро при інтернет-торгівлі» цього номера. Отже, твердо засвоїли, що РРО слід застосовувати, тільки якщо ви здійснюєте розрахункові операції. Які вони бувають? У готівковій та/або безготівковій (із застосуванням платіжних карток*) формі. А от класична безготівка не РРОшиться. Із цим усе зрозуміло. Йдемо далі.

* Про платіжні чеки, жетони тощо, які згадуються в Законі про РРО поряд із платіжними картками, тут не говоритимемо, оскільки для інтернет-торгівлі вони не притаманні.

Пункт 11 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування назви, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості. При цьому кількість товару попередньо програмувати не потрібно. Ви маєте лише забезпечити належний облік кількості реалізованих товарів через РРО, щоб у чеку відображалася кількість проданого товару.

Підсумуємо. До фіскальної пам’яті РРО потрапляють лише дані про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, тобто грошові (а не кількісні) вимірники. Кількість проданих товарів до фіскальної пам’яті узагалі не заноситься. Операція з відвантаження товару без оплати розрахунковою не є, через що обов’язок використовувати РРО за такою операцією не виникає. Це випливає із самого терміна «реєстратор розрахункових (!) операцій».

На жаль, фіскали не сприймають ці аргументи. Однак йти їхнім кривим шляхом ми все одно не рекомендуємо. Бо навіть за наявності ІПК порушувати закон не дозволено нікому!

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі