Підприємство, яке, окрім власне розфасовки та пакування, не здійснює яку-небудь переробку товару, не є виробником продукції.
Відповідно, задіювати рахунок 23 «Виробництво» для узагальнення витрат на пакування і розфасовку яєць не потрібно.
Тоді як же все-таки обліковувати такі витрати? На нашу думку,
витрати на розфасовку товарів торговим підприємствам треба обліковувати у складі витрат періоду
Такий висновок можна зробити з абзацу шостого п. 19 П(С)БО 16 «Витрати». Нагадаємо, він приписує витрати на передпродажну підготовку товарів відносити до складу витрат на збут.
Чинити аналогічно рекомендує і п. 23 Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Мінекономіки від 22.05.2002 р. № 145. Він відносить витрати на зберігання, сортування, обробку, пакування і передпродажну підготовку товарів (продукції) до витрат на збут. Серед іншого такі витрати включають вартість пакувальних матеріалів та інші витрати на пакування і передпродажну підготовку товарів.
Таким чином, усі витрати торговельного підприємства на розфасовку яєць курячих (вартість лотків, плівки, етикеток, амортизацію обладнання і зарплату працівника, який обслуговує обладнання, тощо) списують в періоді їх здійснення на витрати на збут (Дт 93 — Кт 13, 20, 651, 661).
У податковоприбутковому обліку усі підприємства-прибутківці обліковують «пакувальні» витрати за бухгалтерськими правилами. А це означає, що усі понесені вами витрати зменшать об’єкт оподаткування в періоді їх списання до складу бухвитрат.
А як же вимоги пп. 8 — 9 П(С)БО 9 «Запаси», запитаєте ви. Нагадаємо, тут зазначено, що придбані запаси (у тому числі товари) зараховують на баланс підприємства за їх первісною вартістю. При цьому в первісну вартість, окрім самої плати постачальникові, потрапляють також витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.
На наш погляд, застосовувати ці норми і включати пакувальні і розфасовувальні витрати в первісну вартість товарів некоректно. Річ у тім, що первісну вартість товарів збільшують саме ті витрати, які пов’язані з їх придбанням. А ось витрати, які обумовлені реалізацією товарів, відносяться вже до збутових витрат.
Яскравий приклад — облік витрат на оплату послуг митного брокера. При імпорті товарів вартість послуг митного брокера збільшує їх первісну вартість (оскільки такі витрати безпосередньо пов’язані з придбанням запасів). А ось ті ж послуги митного брокера, але вже при експорті, відносять до складу витрат на збут.
Ще один аргумент проти включення таких витрат в первісну вартість — вона формується у момент зарахування товарів на баланс підприємства і не може змінюватися в подальшому*. А збільшення первісної вартості товарів на пакувальні витрати вже через деякий час після їх оприбутковування порушує цей принцип.
* Ну хіба що в результаті уцінки/дооцінки, які проводять у встановлених П(С)БО випадках.
