Інвалідний норматив: як виконати

Коли варто починати пошук?

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю встановлений ст. 19 Закону № 875*. Його розмір — 4 % від середньої кількості штатних працівників (СКШП) облікового складу за рік. Якщо ж СКШП за рік — від 8 до 25 осіб, інвалідний норматив дорівнює одному робочому місцю. Показники СКШП за рік усіх працівників та окремо осіб з інвалідністю визначають шляхом ділення суми середньооблікової кількості штатних працівників (штатних працівників з інвалідністю) за місяці роботи підприємства у звітному році на 12 (місяців). Ці показники обчислюють у цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округляється у бік збільшення). Отже, якщо ви хочете при розрахунку СКШП отримати округлення у бік збільшення (що, можливо, дозволить виконати інвалідний норматив), необхідно, щоб після коми було число 5 або більше. Так, наприклад,

* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.

Тоді при розрахунку СКШП, яким установлена інвалідність за звітний рік, ви отримаєте 1 (за умови, що працівник пропрацює у вас до кінця року).

Але будьте уважними, якщо вам треба працевлаштувати дві і більше особи з інвалідністю. Пам’ятайте, що для розрахунку використовують показник СКШП з інвалідністю. Тому, наприклад, два працівники з інвалідністю, що відпрацювали по пів року, дадуть не дві одиниці в рахунок інвалідного нормативу, а одну. Осягнути майстерність розрахунку СКШП вам допоможе «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 58, с. 16.

Також зауважте: для того щоб працівник з інвалідністю допоміг вам виконати норматив, він має бути прийнятий за основним місцем роботи. Сумісники на виконання нормативу не включаються.

А ось зайнятість (повний/неповний робочий час) — не важлива. Особу з інвалідністю можна прийняти й на умовах неповного робочого часу. На виконання нормативу такий працівник буде зарахований як повноцінна одиниця.

Вибудовуємо тактику

Працевлаштувати працівника з інвалідністю в рахунок виконання нормативу — це, так би мовити, ідеальний варіант. Але наше завдання інше — убезпечити себе, якщо потрібний працівник так і не з’явиться на підприємстві. ☺

На щастя, тут жодних особливих премудростей немає. Спочатку треба виділити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Причому, оскільки підприємство на цьому етапі поки не знає, які конкретно потрібні будуть додаткові заходи щодо організації праці такої особи, вважаємо, достатньо буде просто позначити вакантні, а за потреби увести до штатного розпису додаткові штатні одиниці, на які планується прийняття таких осіб.

Зверніть увагу: якщо це обумовлено специфікою госпдіяльності роботодавця і відповідає його потребам,

Про це йдеться в постанові Восьмого апеляційного адмінсуду від 05.02.2019 р. у справі № 857/4431/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/79638658).

Для більшої ваги можна зафіксувати в окремому наказі, скільки штатних одиниць виділено для працевлаштування осіб з інвалідністю та найменування посад, на які планується прийняття таких осіб. Далі є два варіанти.

1. Самопошук. Підшукувати відповідного працівника підприємство може самостійно, наприклад, розмістивши відповідне оголошення про наявну вакансію на сайті з підбору персоналу.

2. Шукати особу з інвалідністю через центр зайнятості.

Обидва ці варіанти можна міксувати. Ми рекомендуємо не нехтувати другим варіантом і обов’язково подати до центру зайнятості форму № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». У формі № 3-ПН зробіть позначку про те, що ви хочете працевлаштувати саме особу з інвалідністю. Для цього в п. 2 розділу II «Коментарі до даних про вакансії» форми зробіть позначку в полі «інваліди, які не досягли пенсійного віку...».

При заповненні форми № 3-ПН можна посилити вимоги до кандидата на вакантну посаду. Зокрема, зверніть увагу на вимоги до рівня освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня, стажу роботи за посадою. І не полінуйтеся зазначити увесь спектр додаткових умінь, знань, навичок працівника (уміння працювати на комп’ютері, знання мов, водійське посвідчення тощо).

Чим же важлива для цілей інвалідного нормативу форма № 3-ПН? Якщо підприємство направляло до центру зайнятості інформацію про наявність вакантних місць (форма № 3-ПН), на які можуть бути прийняті особи з інвалідністю, але центр зайнятості не направив необхідної кількості таких осіб для працевлаштування, у тому числі у зв’язку з тим, що в населеному пункті за місцем знаходження підприємства відсутні особи з інвалідністю, охочі працевлаштуватися, або вони є, але відмовляються від запропонованої роботи, то штрафи за невиконання інвалідного нормативу до підприємства застосовуватися не повинні. Такої ж думки дотримуються й суди (постанова ВС від 26.06.2018 р. у справі № 806/1368/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/74992116). Пояснюється це тим, що обов’язок роботодавця щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком здійснювати пошук таких осіб для працевлаштування. Такий обов’язок покладений ст. 18¹ Закону № 875 на державну службу зайнятості. Завдання роботодавця — забезпечувати працевлаштування осіб з інвалідністю (див., наприклад, постанову ВС від 30.01.2018 р. № К/9901/49/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/71911805).

Підкреслимо: якщо роботодавець проінформував центр зайнятості про створені ним робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю (надав форму № 3-ПН, в якій зазначив, що хоче прийняти на роботу осіб з інвалідністю), а центр зайнятості так нікого йому і не направив, то можна говорити, що роботодавець вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця. Розглядаючи справи, суди погоджуються з тим, що адміністративно-господарські санкції (АГС) не можуть застосовуватися до роботодавця, який вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю (тобто виділив робочі місця + надав форму № 3-ПН, в якій зазначив, що хоче прийняти на ці місця осіб з інвалідністю) (див. також постанову Третього апеляційного адмінсуду від 06.02.2019 р. у справі № 804/3940/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/80347059).

Зауважимо, що форму № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії) протягом 3 робочих днів з дати відкриття вакансії. При цьому не треба щомісячно направляти такі звіти до центру зайнятості, якщо на початок місяця місце, виділене для особи з інвалідністю, залишилося незайнятим.

Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій центр зайнятості уточнює сам не рідше ніж двічі на місяць (під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або в інший спосіб).

Ще одна порада: подавайте форму № 3-ПН в тому місяці, в якому СКШП основних працівників досягло 8, а не в останній день звітного року. Це підтвердить суду (якщо справа дійде до нього), що підприємство дійсно прагнуло працевлаштувати особу з інвалідністю.

Пошук — не єдиний вихід

Розміщуємо замовлення. Працевлаштування осіб з інвалідністю — це класичний спосіб виконання нормативу робочих місць осіб з інвалідністю. Але не єдино можливий. Виконати норматив можна й іншими шляхами. Наприклад, шляхом розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об’єднання, створеного відповідно до Закону № 875, або на підприємстві з чисельністю зайнятих осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що становить не менше 50 % СКШП, замовлень на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами. Але має бути виконана умова: сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму АГС, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу.

Хитрощі з чисельністю. Ще один варіант уникнути виконання інвалідного нормативу — взагалі не допустити збільшення СКШП. Що ми маємо на увазі? Річ у тім, що до розрахунку показника СКШП включають основних працівників (тобто прийнятих на роботу з трудовою книжкою).

При цьому не включаються до СКШП, зокрема:

— особи, прийняті на роботу на умовах сумісництва (п.п. 2.6.1 Інструкції № 286**);

** Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.

— особи (несуб’єкти господарювання), залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (п.п. 2.6.2 Інструкції № 286).

Натяк зрозумілий? На створювані нові робочі місця підприємство може приймати сумісників. У результаті кількість працівників збільшуватиметься, а показник СКШП, в розрахунку якого беруть участь основні працівники, зростати не буде.

Але особливо не захоплюйтеся цим варіантом, щоб не накликати перевірку Держпраці.

Про санкції

А чи варта гра свічок? Які санкції можуть загрожувати підприємству, якщо воно не стане морочитися з виконанням інвалідного нормативу?

За загальним правилом за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцеві загрожують АГС, передбачені ст. 20 Закону № 875. Розмір АГС залежить від кількості осіб, які працюють на підприємстві за основним місцем роботи. Так, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею, необхідно сплатити АГС у сумі, що дорівнює: половині середньої річної зарплати штатного працівника, якщо на підприємстві працює від 8 до 15 осіб; середній річній зарплаті штатного працівника, якщо на підприємстві працює 15 і більше осіб. І лише установам, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, і неприбутковим організаціям можна спати спокійно. На них АГС за невиконання нормативу не накладаються.

Як бачимо, заплющити очі на можливість застосування АГС — не ліпший вихід. Краще трохи постаратися та обійти проблему.