Теми статей
Обрати теми

Інвалідний норматив: як виконати

Савченко Олена, налоговый эксперт
Податки & бухоблік Березень, 2020/№ 20
Друк
Підприємство планує збільшити кількість працівників, і це може позначитися на виконанні інвалідного нормативу. Але через специфіку роботи або з інших причин не впевнені, що зможете працевлаштувати особу з інвалідністю. Якщо ви зіткнулися з подібною ситуацією, напевно ставили запитання: чи можна щось зробити в цьому напрямі, щоб були і вовки ситі, і вівці цілі? Так, вихід є. Розповідаємо.

Коли варто починати пошук?

Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю встановлений ст. 19 Закону № 875*. Його розмір — 4 % від середньої кількості штатних працівників (СКШП) облікового складу за рік. Якщо ж СКШП за рік — від 8 до 25 осіб, інвалідний норматив дорівнює одному робочому місцю. Показники СКШП за рік усіх працівників та окремо осіб з інвалідністю визначають шляхом ділення суми середньооблікової кількості штатних працівників (штатних працівників з інвалідністю) за місяці роботи підприємства у звітному році на 12 (місяців). Ці показники обчислюють у цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округляється у бік збільшення). Отже, якщо ви хочете при розрахунку СКШП отримати округлення у бік збільшення (що, можливо, дозволить виконати інвалідний норматив), необхідно, щоб після коми було число 5 або більше. Так, наприклад,

* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.

якщо для виконання нормативу підприємству необхідно працевлаштувати одну особу з інвалідністю, бажано зробити це не пізніше початку липня звітного року

Тоді при розрахунку СКШП, яким установлена інвалідність за звітний рік, ви отримаєте 1 (за умови, що працівник пропрацює у вас до кінця року).

Але будьте уважними, якщо вам треба працевлаштувати дві і більше особи з інвалідністю. Пам’ятайте, що для розрахунку використовують показник СКШП з інвалідністю. Тому, наприклад, два працівники з інвалідністю, що відпрацювали по пів року, дадуть не дві одиниці в рахунок інвалідного нормативу, а одну. Осягнути майстерність розрахунку СКШП вам допоможе «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 58, с. 16.

Також зауважте: для того щоб працівник з інвалідністю допоміг вам виконати норматив, він має бути прийнятий за основним місцем роботи. Сумісники на виконання нормативу не включаються.

А ось зайнятість (повний/неповний робочий час) — не важлива. Особу з інвалідністю можна прийняти й на умовах неповного робочого часу. На виконання нормативу такий працівник буде зарахований як повноцінна одиниця.

Вибудовуємо тактику

Працевлаштувати працівника з інвалідністю в рахунок виконання нормативу — це, так би мовити, ідеальний варіант. Але наше завдання інше — убезпечити себе, якщо потрібний працівник так і не з’явиться на підприємстві. ☺

На щастя, тут жодних особливих премудростей немає. Спочатку треба виділити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Причому, оскільки підприємство на цьому етапі поки не знає, які конкретно потрібні будуть додаткові заходи щодо організації праці такої особи, вважаємо, достатньо буде просто позначити вакантні, а за потреби увести до штатного розпису додаткові штатні одиниці, на які планується прийняття таких осіб.

Зверніть увагу: якщо це обумовлено специфікою госпдіяльності роботодавця і відповідає його потребам,

робоче місце для особи з інвалідністю цілком може бути із шкідливими і важкими умовами праці, з особливим характером праці

Про це йдеться в постанові Восьмого апеляційного адмінсуду від 05.02.2019 р. у справі № 857/4431/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/79638658).

Для більшої ваги можна зафіксувати в окремому наказі, скільки штатних одиниць виділено для працевлаштування осіб з інвалідністю та найменування посад, на які планується прийняття таких осіб. Далі є два варіанти.

1. Самопошук. Підшукувати відповідного працівника підприємство може самостійно, наприклад, розмістивши відповідне оголошення про наявну вакансію на сайті з підбору персоналу.

2. Шукати особу з інвалідністю через центр зайнятості.

Обидва ці варіанти можна міксувати. Ми рекомендуємо не нехтувати другим варіантом і обов’язково подати до центру зайнятості форму № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)». У формі № 3-ПН зробіть позначку про те, що ви хочете працевлаштувати саме особу з інвалідністю. Для цього в п. 2 розділу II «Коментарі до даних про вакансії» форми зробіть позначку в полі «інваліди, які не досягли пенсійного віку...».

При заповненні форми № 3-ПН можна посилити вимоги до кандидата на вакантну посаду. Зокрема, зверніть увагу на вимоги до рівня освіти, освітньо-кваліфікаційного рівня, стажу роботи за посадою. І не полінуйтеся зазначити увесь спектр додаткових умінь, знань, навичок працівника (уміння працювати на комп’ютері, знання мов, водійське посвідчення тощо).

Чим же важлива для цілей інвалідного нормативу форма № 3-ПН? Якщо підприємство направляло до центру зайнятості інформацію про наявність вакантних місць (форма № 3-ПН), на які можуть бути прийняті особи з інвалідністю, але центр зайнятості не направив необхідної кількості таких осіб для працевлаштування, у тому числі у зв’язку з тим, що в населеному пункті за місцем знаходження підприємства відсутні особи з інвалідністю, охочі працевлаштуватися, або вони є, але відмовляються від запропонованої роботи, то штрафи за невиконання інвалідного нормативу до підприємства застосовуватися не повинні. Такої ж думки дотримуються й суди (постанова ВС від 26.06.2018 р. у справі № 806/1368/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/74992116). Пояснюється це тим, що обов’язок роботодавця щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов’язком здійснювати пошук таких осіб для працевлаштування. Такий обов’язок покладений ст. 181 Закону № 875 на державну службу зайнятості. Завдання роботодавця — забезпечувати працевлаштування осіб з інвалідністю (див., наприклад, постанову ВС від 30.01.2018 р. № К/9901/49/17 // reyestr.court.gov.ua/Review/71911805).

Підкреслимо: якщо роботодавець проінформував центр зайнятості про створені ним робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю (надав форму № 3-ПН, в якій зазначив, що хоче прийняти на роботу осіб з інвалідністю), а центр зайнятості так нікого йому і не направив, то можна говорити, що роботодавець вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця. Розглядаючи справи, суди погоджуються з тим, що адміністративно-господарські санкції (АГС) не можуть застосовуватися до роботодавця, який вжив усіх залежних від нього заходів щодо працевлаштування осіб з інвалідністю (тобто виділив робочі місця + надав форму № 3-ПН, в якій зазначив, що хоче прийняти на ці місця осіб з інвалідністю) (див. також постанову Третього апеляційного адмінсуду від 06.02.2019 р. у справі № 804/3940/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/80347059).

Зауважимо, що форму № 3-ПН роботодавці подають до центрів зайнятості за наявності попиту на робочу силу (вакансії) протягом 3 робочих днів з дати відкриття вакансії. При цьому не треба щомісячно направляти такі звіти до центру зайнятості, якщо на початок місяця місце, виділене для особи з інвалідністю, залишилося незайнятим.

Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій центр зайнятості уточнює сам не рідше ніж двічі на місяць (під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або в інший спосіб).

Ще одна порада: подавайте форму № 3-ПН в тому місяці, в якому СКШП основних працівників досягло 8, а не в останній день звітного року. Це підтвердить суду (якщо справа дійде до нього), що підприємство дійсно прагнуло працевлаштувати особу з інвалідністю.

Пошук — не єдиний вихід

Розміщуємо замовлення. Працевлаштування осіб з інвалідністю — це класичний спосіб виконання нормативу робочих місць осіб з інвалідністю. Але не єдино можливий. Виконати норматив можна й іншими шляхами. Наприклад, шляхом розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке не входить до складу господарського об’єднання, створеного відповідно до Закону № 875, або на підприємстві з чисельністю зайнятих осіб з інвалідністю за основним місцем роботи, що становить не менше 50 % СКШП, замовлень на придбання товарів (робіт, послуг), які безпосередньо виготовляються такими підприємствами. Але має бути виконана умова: сума річних витрат на оплату праці осіб з інвалідністю на підприємстві, на якому розміщено замовлення, перевищує суму АГС, які підприємство повинне сплатити у разі невиконання нормативу.

Хитрощі з чисельністю. Ще один варіант уникнути виконання інвалідного нормативу — взагалі не допустити збільшення СКШП. Що ми маємо на увазі? Річ у тім, що до розрахунку показника СКШП включають основних працівників (тобто прийнятих на роботу з трудовою книжкою).

При цьому не включаються до СКШП, зокрема:

— особи, прийняті на роботу на умовах сумісництва (п.п. 2.6.1 Інструкції № 286**);

** Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату від 28.09.2005 р. № 286.

— особи (несуб’єкти господарювання), залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (п.п. 2.6.2 Інструкції № 286).

Натяк зрозумілий? На створювані нові робочі місця підприємство може приймати сумісників. У результаті кількість працівників збільшуватиметься, а показник СКШП, в розрахунку якого беруть участь основні працівники, зростати не буде.

Але особливо не захоплюйтеся цим варіантом, щоб не накликати перевірку Держпраці.

Про санкції

А чи варта гра свічок? Які санкції можуть загрожувати підприємству, якщо воно не стане морочитися з виконанням інвалідного нормативу?

За загальним правилом за невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцеві загрожують АГС, передбачені ст. 20 Закону № 875. Розмір АГС залежить від кількості осіб, які працюють на підприємстві за основним місцем роботи. Так, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею, необхідно сплатити АГС у сумі, що дорівнює: половині середньої річної зарплати штатного працівника, якщо на підприємстві працює від 8 до 15 осіб; середній річній зарплаті штатного працівника, якщо на підприємстві працює 15 і більше осіб. І лише установам, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, і неприбутковим організаціям можна спати спокійно. На них АГС за невиконання нормативу не накладаються.

Як бачимо, заплющити очі на можливість застосування АГС — не ліпший вихід. Краще трохи постаратися та обійти проблему.

висновки

  • Якщо ви розумієте, що СКШП за 2020 рік перевищить 8 осіб, займіться пошуком особи з інвалідністю вже зараз.
  • Доказом того, що підприємством були виконані зобов’язання з працевлаштування осіб з інвалідністю, може бути факт надання форми № 3-ПН.
  • Якщо центр зайнятості не направив на підприємство осіб з інвалідністю або направив, але вони відмовилися від запропонованої роботи, вини підприємства в невиконанні нормативу немає.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі