Розливний алкоголь і «незайманість»… акцизних марок

У Законі № 481* відсутні чіткі норми, які б регулювали ситуації з акцизними марками при продажах алкоголю на розлив. На жаль, спеціальної статті, яка б чітко прописувала ці моменти, в ПКУ теж немає. Проте є деякі норми, які дозволяють робити цілком логічні нефіскальні висновки (про них — нижче).

* Закон України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР.

«Підстави» та їх «нікчемність»

Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями** (втратили силу 20.12.2019 р. — див. «Податки та бухгалтерський облік», 2019, № 103-104, с. 28), що діяли до кінця минулого року, із цього приводу теж ніяких одкровень не містили, і їх скасування ніяк не зіграло на руку фіскалам у цьому питанні.

** Затверджені постановою КМУ від 30.07.96 р. № 854, а скасовані — постановою від 23.10.2019 р. № 1026.

У своїх роз’ясненнях податківці це питання зазвичай обходять (див. лист ДФСУ від 04.07.2018 р. № 2964/6/99-99-12-01-01-15/ІПК), а ось на практиці…

Нагадаємо, що згідно з п. 228.9 ПКУ відповідальність за недотримання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв (і тютюнових виробів) несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів і їх посадові особи відповідно до закону. А фіскали намагаються в подібних випадках стверджувати, що реалізація алкогольних напоїв на розлив здійснюється без акцизних марок, і часто накладати «на підставі» ст. 17 Закону № 481 зазвичай 17-тисячний штраф!

Адже в ст. 17 Закону № 481, зокрема, передбачений

Раніше фіскали, умисно перекручуючи, посилалися тут на п. 12 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, де говорилося, що реалізація алкоголю дозволяється тільки за наявності марки акцизного податку на пляшці (чи іншій тарі). Але ці Правила, як ви знаєте, вже пішли у небуття…

Крім того, податківці підтягували сюди ще і п. 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1251 (ср. ). У ньому передбачено, що немаркованими вважаються алкогольні напої і тютюнові вироби у випадках, визначених п. 226.9 ПКУ (перераховані там випадки вас не стосуються), а також алкогольні напої з марками, що мають:

— ушкодження, які унеможливлюють установлення таких реквізитів, як індекс регіону, серія, номер, сума акцизу;

— наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив — 4 х 10 мм; горизонтальний — 4 х 20 мм; діагональний — 4 х 18 мм (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проєкція);

— ушкодження, в результаті яких зменшилася довжина марки на 10 або більше мм або ширина марки — на 5 або більше мм;

— відсутність кута марки площею більше 150 кв. мм, довжина меншої сторони якого складає більше 10 мм.

Безумовно, коли відкривається пляшка спиртного, то відкрити її так, щоб не завдати акцизній марці хоча б один із видів згаданих ушкоджень, буде дуже складно. Наявність таких ушкоджень у марок фіскали і розцінюють як підставу для застосування 17-тисячного штрафу. А якщо вартість відкупореного алкоголю перевищує 8500 грн, то застосовують штраф у розмірі 200 % (причому беруть вони для цілей штрафування відпускні, а не закупівельні ціни відкритих алконапоїв).

Такий фіскальний підхід до цього питання абсолютно некоректний.

Спеціальний «марочний» п. 226.1 ПКУ говорить про те, що платники акцизу зобов’язані забезпечити маркування алкогольних напоїв (тютюнових виробів) марками встановленого зразка таким чином, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Так, згідно з п. 226.2 ПКУ наявність на пляшці (упаковці) алкогольного напою акцизної марки є обов’язковою умовою для її продажу (і підтвердженням сплати акцизу). Але ж у цій нормі явно йдеться про продаж цілої пляшки, а не розливним способом (по частинах)!

А дайте відповідь нам, панове фіскали, як можна торгувати алкоголем на розлив, не відкривши пляшку?! І — не пошкодивши при цьому марку? Хіба що марка буде ну дуже погано приклеєна і при відкритті просто відпаде...

Суди за платників

Незаконність і недоладність таких фіскальних претензій розуміють і судді, підтримуючи тих суб’єктів, кого в подібних ситуаціях фіскали оштрафували і хто не полінувався подати на них до суду.

Як приклад позитивних (на користь платників) судових рішень можна навести рішення Київського окружного адмінсуду від 08.10.2018 р. у справі № 810/2797/18 (reyestr.court.gov.ua/Review/76987048), а також постанови ВС від 18.05.2018 р. у справі № 804/4921/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/74135634) і від 18.02.2018 р. у справі № 814/3690/15 (reyestr.court.gov.ua/Review/72505981), що набули чинності.

Судді в таких ситуаціях одностайно підтримують незаконно оштрафованих фіскалами платників (причому у двох останніх справах одностайними у своїх рішеннях були суди усіх трьох інстанцій).

Апелюючи до ПКУ і Закону № 481, судді роблять аналогічні висновки, що законодавча вимога про зберігання і реалізацію алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі поширюється не на відкупорені напої, а на продаж повної (усієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм.

При цьому

Таким чином, законодавство не покладає на платників обов’язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкорковування (розкривання) товару. Адже з метою маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкорковування відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку на пляшці або іншій тарі. І усі ці штрафи були визнані судами протиправними.

Якщо вас усе-таки оштрафують, оскаржте такий штраф в адміністративному та/або судовому порядку. Вважаємо, що шанси відстояти незаконність штрафу в таких ситуаціях дуже великі. Якщо ж ви не хочете сперечатися з фіскалами, то проінструктуйте тих, хто стоїть на розливі, як відкривати пляшки, не ушкоджуючи марки. Способи і технології різні. Але все-таки краще не «прогибаться под изменчивый мир»…