Теми статей
Обрати теми

Борг і заборгованість: розбираємося в поняттях

Адамович Наталія, податковий експерт, Вороная Наталія, експерт з кадрових і податкових питань, Чернишова Наталія, експерт з кадрових і податкових питань
«Борг» — слово малоприємне. Проте для підприємств і підприємців борги — звичайна річ. При цьому господарюючі суб’єкти можуть виступати в ролі як кредиторів, так і боржників. У тонкощах «боргових» питань будемо розбиратися в цьому спецвипуску. Зокрема, ми розповімо, чим борг відрізняється від заборгованості, згадаємо, як створювати резерв сумнівних боргів і дисконтувати заборгованість, а також пояснимо, як облікувати списання прощених і безнадійних боргів. Також поговоримо про строки позовної давності, податковий борг і нюанси обліку товарного кредиту. Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная, податкові експерти Наталія Адамович і Наталія Чернишова.

На перший погляд, «борг» і «заборгованість» — це два однакові поняття. Адже і там, і там підприємство може виступати боржником перед своїм кредитором. Тим не менш, відсутність у підприємства заборгованості у бухгалтерському обліку — далеко не гарантія того, що підприємство не є боржником у правовому сенсі. Давайте розберемо правові й облікові поняття боргу та заборгованості як із боку боржника (дебітора), так і з боку кредитора.

1.1. Борг vs заборгованість

Борг

Під боргом зазвичай розуміють зобов’язання, за яким одна сторона (боржник) зобов’язується виконати (утриматися від виконання) тієї чи іншої дії. Це може бути передача певного товару, перерахування певної суми грошових коштів тощо.

Борг може виникати:

1) на підставі договору. Нагадаємо: двосторонні договори можуть укладати між собою фізичні та юридичні особи. Це можуть бути кредити, позики, договір поставки товарів або надання послуг;

2) на підставі закону (наприклад, штрафи, податки, податковий борг).

Таким чином, у розумінні норм ЦКУ борг може виникати вже тоді, коли з’являється обов’язок здійснити на користь іншої особи певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти) або утриматися від певної дії. Тому навіть наявність тільки укладеного договору — домовленості двох чи більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ), — може породжувати зобов’язання сторін, а отже, виникнення боргу.

Заборгованість

Заборгованість — це певна сума грошей (чи інші активи), яку слід сплатити в рахунок наявного боргу. Головна причина виникнення заборгованості — різні дати виконання своїх зобов’язань сторонами договору.

Наприклад, постачальник уже відвантажив продукцію, а покупець ще не перерахував гроші.

Заборгованість (на відміну від боргу в правовому розумінні) виникає тільки на підставі здійснення певної господарської операції, яка підлягає відображенню в обліку.

Проілюструємо сказане на прикладі.

Приклад 1.1. Підприємство 01.04.2020 р. укладає договір поставки товару, що передбачає зобов’язання постачальника поставити до 14.04.2020 р. товари на загальну суму 64 тис. грн. Фактично до зазначеної дати був поставлений товар на суму 48 тис. грн.

Відповідно постачальник станом на 14.04.2020 р. у правовому сенсі має борг у сумі 16 тис. грн (64 тис. грн - 48 тис. грн), тобто обов’язок поставити товар на зазначену суму. А ось у бухгалтерському обліку присутня дебіторська заборгованість (тобто актив підприємства) у сумі 48 тис. грн.

Ось і виходить, що боржник у розумінні ЦКУ не зовсім те ж саме, що боржник у бухобліку. Тобто він не обов’язково має в бухгалтерському обліку кредиторську заборгованість.

Звісно, бухгалтера більше цікавить заборгованість, що відображається в бухобліку, яка, як відомо, поділяється на два види: кредиторська і дебіторська. Розглянемо кожну з них.

1.2. Дебіторська заборгованість і її класифікація

Визначення

Дебіторська заборгованість — це сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

Методологічні принципи формування в бухобліку інформації про дебіторську заборгованість і її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 10. При цьому повинні враховуватися особливості оцінки та розкриття інформації про дебіторську заборгованість, установлені іншими П(С)БО.

Зверніть увагу! Дебіторами можуть бути (1) юридичні та (2) фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквіваленти або інші активи. Тобто дебіторська заборгованість є зобов’язанням контрагента погасити борг перед підприємством, що виник у результаті минулих подій.

У бухгалтерському обліку така заборгованість визнається активом підприємства, якщо існує ймовірність отримання ним майбутніх економічних вигод і її сума може бути достовірно визначена (п. 5 П(С)БО 10).

Дебіторську заборгованість класифікують за певними критеріями:

— за встановленим строком погашення (зв’язку з нормальним операційним циклом);

— за способом погашення;

— за своєчасністю погашення.

Дебіторка за встановленим строком погашення

Залежно від строку погашення (до 12 місяців чи більше) і зв’язку з нормальним операційним циклом дебіторська заборгованість буває довгостроковою і поточною (короткостроковою).

Поточна дебіторська заборгованість — сума дебіторської заборгованості, яка виникає в ході нормального операційного циклу* або буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу.

* Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для провадження діяльності і отриманням грошей та їх еквівалентів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг (п. 3 НП(С)БО 1).

Для обліку поточної дебіторської заборгованості переважно використовують такі субрахунки рахунків класу 3, передбачені Інструкцією № 291 (див. табл. 1.1):

Таблиця 1.1. Субрахунки, які застосовуються для обліку поточної дебіторки

Номер субрахунку

Найменування субрахунку

361

Розрахунки з вітчизняними покупцями

362

Розрахунки з іноземними покупцями

341

Короткострокові векселі, одержані в національній валюті

342

Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті

371

Розрахунки за виданими авансами

373

Розрахунки за нарахованими доходами

374

Розрахунки за претензіями

377

Розрахунки з іншими дебіторами

Зверніть увагу: для того, щоб правильно класифікувати дебіторську заборгованість, потрібно чітко знати, коли саме заборгованість буде погашена. Для цього необхідно проаналізувати умови відповідного договору.

Так, якщо в договорі чітко зазначено строк виконання зобов’язання (на певну дату після відвантаження товару, перерахування передоплати, отримання позики тощо), тоді при розрахунку строку погашення дебіторської заборгованості орієнтуємося на цю дату. При цьому для відліку 12-місячного строку спираємося не на дату відображення дебіторської заборгованості в обліку, а на найближчу дату балансу.

Якщо в договорі не зазначений строк виконання зобов’язання або визначений моментом пред’явлення вимоги, то кредитор має право пред’явити вимогу в будь-який момент (ст. 530 ЦКУ). У свою чергу, боржник повинен виконати таке зобов’язання протягом 7 днів від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства. Хоча зазначимо: щодо деяких зобов’язань строк виконання може бути іншим. Так, наприклад, за договором позики позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (п. 1 ст. 1049 ЦКУ).

Увага! За такими договорами заборгованість зазвичай не класифікують як довгострокову, адже пред’явити вимогу про погашення можна в будь-який момент до закінчення 12 місяців з дати балансу.

Таким чином, заборгованість з невизначеним строком погашення класифікується в обліку як поточна.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг і оцінюється за первісною вартістю (п. 6 П(С)БО 10).

У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) в періоді її нарахування.

При цьому згідно з п. 7 П(С)БО 10 поточну грошову дебіторську заборгованість, що є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), відображають у балансі за чистою реалізаційною вартістю*. Для її визначення на дату балансу розраховують резерв сумнівних боргів (далі — РСБ). Детально про цей резерв див. у розділі 3 на с. 23. А ось дисконтуванню поточна (короткострокова) дебіторська заборгованість не підлягає.

* Чиста реалізаційна вартість — сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів (п. 4 П(С)БО 10).

Довгострокова дебіторська заборгованість — це сума дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена після 12 місяців з дати балансу.

Які субрахунки рахунків класу 1 передбачено Інструкцією № 291 для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, ви можете дізнатися з табл. 1.2 (див. с. 6).

Таблиця 1.2. Субрахунки обліку довгострокової дебіторки

Номер субрахунку

Найменування субрахунку

181

Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду

182

Довгострокові векселі одержані

183

Інша дебіторська заборгованість

Довгострокову дебіторську заборгованість відображають у балансі за її теперішньою вартістю. Водночас визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

При цьому зауважте! Частина довгострокової дебіторської заборгованості, що підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, відображається на ту саму дату у складі поточної дебіторської заборгованості (п. 12 П(С)БО 10).

Дебіторка за способом погашення

За способом погашення дебіторську заборгованість поділяють на грошову і товарну.

Грошова. Такою називають дебіторську заборгованість, якщо її погашення очікується грошовими коштами (у гривні або інвалюті) чи їх еквівалентами. Зокрема, це заборгованість за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги, за які підприємству повинні заплатити гроші. За своєю природою така дебіторська заборгованість є не чим іншим, як фінансовим активом, для якого передбачений спеціальний порядок обліку (детальніше про це див. у розділі 3 на с. 23).

Нагадаємо, що фінансовими активами є (п. 4 П(С)БО 13):

а) грошові кошти та їх еквіваленти;

б) контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив;

в) контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах;

г) інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Таким чином, грошовою дебіторською заборгованістю слід вважати: грошові заборгованості при постачаннях товарів з наступною оплатою (з відстроченням/розстроченням платежу), видані позики, одержані векселі, придбані облігації тощо.

Товарна. Якщо ж очікується, що дебіторська заборгованість буде погашена товарами, роботами, послугами, а не грошима, то вона іменується товарною. Як приклад тут можна навести перерахування підприємством, що виступає в статусі покупця, авансу, в рахунок якого постачальник (підрядник, виконавець) повинен поставити товари (виконати роботи або надати послуги).

Дебіторка за своєчасністю погашення

Залежно від своєчасності оплати дебіторську заборгованість поділяють на звичайну, сумнівну та безнадійну.

Звичайна дебіторська заборгованість є дебіторською заборгованістю, строк сплати якої за договором ще не настав. Таку заборгованість ще називають нормальною. Тобто якщо підприємство перерахувало грошові кошти (поставило товар) і контрагент ще не виконав своїх зобов’язань, то

до моменту порушення строків виконання договірних зобов’язань дебіторська заборгованість вважається звичайною

У такій ситуації контрагент ще нічого не порушив і в кредитора немає жодних підстав сумніватися в погашенні заборгованості. Тому звичайну дебіторську заборгованість обліковують у загальному порядку: її виникнення відображають за дебетом, а погашення (списання) — за кредитом відповідного субрахунку.

Звичайною може бути як довгострокова дебіторська заборгованість, так і поточна.

А ось наступні два різновиди дебіторської заборгованості стосуються тільки поточної дебіторської заборгованості.

Сумнівна дебіторська заборгованість є поточною дебіторською заборгованістю, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником (п. 4 П(С)БО 10).

Зазначимо, що до складу сумнівної може потрапити будь-яка поточна дебіторка, у тому числі й довгострокова дебіторська заборгованість, яка стала поточною з огляду на те, що до її погашення залишилося менше 12 місяців.

Зазвичай поточна дебіторка стає сумнівною в момент, коли контрагент не виконав своїх зобов’язань у строк і не надав жодних гарантій щодо їх виконання. Нагадаємо: ч. 1 ст. 612 ЦКУ визначено, що боржника вважають таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Водночас це не завжди та заборгованість, яка вже прострочена за строком виконання. Перевести звичайну дебіторку в розряд сумнівної підприємство може ще до фактичного її прострочення — як тільки засумнівається в її погашенні.

За роз’ясненнями Мінфіну (див. лист від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021),

віднесення дебіторської заборгованості до сумнівної залежить від обставин і підтверджується професійним судженням

Наприклад, як сумнівна може бути визнана заборгованість боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство. Зазвичай підстави, за яких дебіторську заборгованість уже класифікують як сумнівну, підприємство прописує в наказі про облікову політику.

Важливо! З дати, на яку грошова дебіторська заборгованість відповідає визначенню сумнівною, підприємство повинно відображати її згідно з п. 7 П(С)БО 10, тобто за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення такої вартості на дату балансу обчислюють величину РСБ (див. с. 24).

Безнадійна дебіторська заборгованість. Такою слід вважати поточну дебіторську заборгованість, щодо якої (1) існує впевненість про її неповернення боржником або (2) за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10).

Увага! На безнадійну поточна дебіторка перетворюється при виконанні хоча б однієї із зазначених вище умов.

Упевненість у неповерненні дебіторської заборгованості ґрунтується на обставинах, з яких однозначно (тобто на 100 %) можна говорити про те, що вона не буде повернена боржником (погашена). Наприклад, підприємство-боржник було ліквідоване без правонаступника або судом винесено остаточне рішення на користь боржника.

Закінчення строку позовної давності не залежить від дати виникнення дебіторської заборгованості. Відповідно до ст. 261 і 530 ЦКУ перебіг позовної давності слід рахувати виходячи із зазначених у договорі строків виконання зобов’язань. Якщо в зобов’язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦКУ). Якщо в договорі строк виконання зобов’язань не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, перебіг позовної давність зазвичай починається з 8-го дня після направлення кредитором вимоги про виконання зобов’язання (див. с. 58).

Коли поточну дебіторську заборгованість визнають безнадійною, її слід списати, оскільки вона не відповідає критеріям визнання активом, тобто з’явилася впевненість у неотриманні підприємством майбутніх економічних вигод (п. 5 П(С)БО 10).

Списують безнадійну дебіторську заборгованість (п. 11 П(С)БО 10):

— під яку створений РСБ, — за рахунок суми такого створеного РСБ;

— під яку РСБ не створюється (або суми РСБ не вистачає), — до складу інших операційних витрат.

Зверніть увагу! У податковоприбуткових цілях існують свої критерії для віднесення дебіторської заборгованості до безнадійної.

Для податкового обліку безнадійною дебіторською заборгованістю є заборгованість, яка відповідає хоча б одній з ознак, перелічених у п.п. 14.1.11 ПКУ. Так, наприклад, однією з ознак для визнання заборгованості безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ є закінчення строку позовної давності за зобов’язаннями незалежно від того, звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні. Детальніше про податкові критерії безнадійності див. у підрозділі 4.1 на с. 36.

Зазначимо, що податкові критерії безнадійності важливі для високодохідників і малодохідників-добровольців. А ось малодохідникам порівнювати бухоблікове і податкове визначення безнадійної заборгованості не потрібно.

1.3. Кредиторська заборгованість і її види

Визначення

Сам термін «кредиторська заборгованість» бухгалтерською нормативкою не визначений. Але, по суті, кредиторська заборгованість є зобов’язанням підприємства поставити товар (надати послуги, виконати роботи) або перерахувати грошові кошти контрагенту.

Кредиторська заборгованість — не що інше, як зобов’язання підприємства перед іншими юридичними та фізичними особами

Так, згідно з п. 3 НП(С)БО 1 зобов’язання — це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Методологічні принципи формування в бухобліку інформації про зобов’язання (кредиторську заборгованість) і її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11. Причому, крім цього стандарту, слід враховувати також особливості оцінки та розкриття інформації про зобов’язання, встановлені іншими П(С)БО.

У п. 5 П(С)БО 11 прописано такі умови визнання зобов’язання в обліку:

— достовірність оцінки;

— імовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його суму включають до складу доходів звітного періоду.

Кредиторську заборгованість класифікують за певними критеріями:

— за встановленим строком погашення (зв’язком з нормальним операційним циклом);

— за способом погашення;

— за своєчасністю погашення.

Поговоримо про ці критерії детальніше.

Кредиторка за встановленим строком погашення

Відповідно до п. 6 П(С)БО 11 кредиторську заборгованість (зобов’язання) поділяють за строком погашення на довгострокову та поточну.

Поточні зобов’язання — ті, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців з дати балансу.

Причому зауважте! Згідно з п. 10 П(С)БО 11 до поточних зобов’язань належать і довгострокові зобов’язання, що підлягають погашенню протягом 12 місяців з дати балансу.

Поточні (короткострокові) зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення (п. 11 П(С)БО 11). У свою чергу, сума погашення — це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язань у процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 П(С)БО 11).

Для обліку поточних зобов’язань найчастіше використовують такі субрахунки рахунків класу 6 «Поточні зобов’язання», передбачені Інструкцією № 291 (див. табл. 1.3):

Таблиця 1.3. Субрахунки, які застосовуються для обліку поточної кредиторки

Номер субрахунку

Найменування субрахунку

601

Короткострокові кредити банків у національній валюті

602

Короткострокові кредити банків в іноземній валюті

621

Короткострокові векселі, видані в національній валюті

622

Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті

631

Розрахунки з вітчизняними постачальниками

632

Розрахунки з іноземними постачальниками

681

Розрахунки за авансами одержаними

684

Розрахунки за нарахованими відсотками

685

Розрахунки з іншими кредиторами

611

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті

612

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті

Довгостроковими зобов’язаннями вважаються всі зобов’язання, які не є поточними. Тобто ті зобов’язання, які не очікуються до погашення протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців з дати балансу.

Окремо слід сказати про облік довгострокових зобов’язань за кредитною угодою, якою передбачено погашення зобов’язань на вимогу кредитора при порушенні певних умов, пов’язаних з фінансовим станом позикодавця. У загальному випадку зобов’язання, строк погашення яких визначений моментом пред’явлення вимоги, є поточними, оскільки вони можуть очікуватися до погашення в будь-який момент. Проте для цієї ситуації встановлені винятки. Так, у разі порушення умов такої угоди зобов’язання вважаються довгостроковими, якщо (п. 8 П(С)БО 11):

— позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов’язання внаслідок порушення;

— не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом 12 місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов’язання відображають у балансі за їх теперішньою вартістю (п. 9 П(С)БО 11). У свою чергу, теперішня вартість — це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 П(С)БО 11). Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання.

Для обліку довгострокових зобов’язань зазвичай використовують такі рахунки (субрахунки) класу 5 «Довгострокові зобов’язання», передбачені Інструкцією № 291 (див. табл. 1.4):

Таблиця 1.4. Рахунки (субрахунки), які застосовуються для обліку довгострокової кредиторки

Номер рахунка (субрахунку)

Найменування рахунка (субрахунку)

501

Довгострокові кредити банків у національній валюті

502

Довгострокові кредити банків в іноземній валюті

505

Інші довгострокові позики в національній валюті

506

Інші довгострокові позики в іноземній валюті

511

Довгострокові векселі, видані в національній валюті

512

Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті

53

Довгострокові зобов’язання з оренди

55

Інші довгострокові зобов’язання

Кредиторка за способом погашення

За способом погашення кредиторську заборгованість (зобов’язання) поділяють на грошову і товарну.

Грошова. Це кредиторська заборгованість (зобов’язання), яка буде погашена грошовими коштами (у гривні або інвалюті) чи їх еквівалентами.

За своєю природою грошова кредиторська заборгованість є не чим іншим, як фінансовим зобов’язанням. Нагадаємо: під фінансовими зобов’язаннями, зокрема, розуміють зобов’язання передати грошові кошти або інші фінансові активи іншому підприємству (п. 4 П(С)БО 13).

Таким чином, грошовою кредиторською заборгованістю (зобов’язанням) слід вважати заборгованість за отримані товари, роботи, послуги з наступною оплатою грошовими коштами (з відстроченням/розстроченням платежу); отримані позики; видані векселі; кредити в банках.

Товарна. Якщо кредиторська заборгованість (зобов’язання) має бути погашена товарами (роботами, послугами), а не грошима, то вона іменується товарною. До неї, зокрема, належить аванс, отриманий підприємством-продавцем у рахунок наступного постачання продукції, товарів, робіт або послуг (фіксують за кредитом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними»).

Кредиторка за своєчасністю погашення

За своєчасністю погашення кредиторська заборгованість (зобов’язання) в обліку може бути виділена у звичайну, прострочену і таку, що підлягає списанню (назвемо її безнадійною).

Звичайною вважається кредиторка (зобов’язання), строк сплати якої за договором ще не настав. Тобто до моменту порушення строків виконання договірних зобов’язань кредиторська заборгованість вважається звичайною. Причому звичайними можуть бути як довгострокові зобов’язання, так і поточні.

Простроченими вважаються зобов’язання, які підприємство не почало виконувати або не виконало у строк, установлений договором.

Зверніть увагу!

Визнання кредитором боргу сумнівним не позначається на обліку кредиторської заборгованості підприємства-боржника

Простроченими можуть бути тільки поточні зобов’язання.

Безнадійним (таким, яке підлягає списанню) вважається зобов’язання, якщо на дату балансу воно не підлягає погашенню. У такому разі сума кредиторської заборгованості включається до складу доходу звітного періоду (п. 5 П(С)БО 11). Зокрема, можна говорити, що кредиторка безнадійна (не підлягає погашенню), якщо сплив строк позовної давності або кредитор ліквідований без правонаступника.

Щоправда, закінчення строку позовної давності не завжди означає, що заборгованість не буде погашена (ч. 3 ст. 267 ЦКУ). Скажімо, підприємство може мати намір погасити свій борг, незважаючи на строки. А тому списувати в такому разі кредиторку нелогічно. Але якщо підприємство має намір повернути контрагенту борг, то бажано це рішення задокументувати. Це допоможе при перевірках податківців пояснити невключення кредиторки після закінчення строку позовної давності до доходів.

У разі ліквідації кредитора (припинені юрособи) логічно, що повертати борг уже нікому. А отже, потрібно списати кредиторку — визнати її безнадійною.

Проте майте на увазі: дата винесення судом рішення про визнання підприємства банкрутом не є датою його припинення (ліквідації) або датою припинення всіх господарських зобов’язань.

Що стосується податкового обліку безнадійної кредиторської заборгованості, то під час її списання жодних різниць ПКУ не передбачає. Тобто сума списаної кредиторської заборгованості збільшує фінрезультат для цілей оподаткування в тому звітному періоді, в якому таку заборгованість включають до складу бухгалтерських доходів. Причому незалежно від того, є підприємство малодохідником чи високодохідником. Підтверджують цей підхід і податківці (див. листи ДФСУ від 03.05.2018 р. № 1982/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і від 30.07.2019 р. № 3563/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

висновки

  • Заборгованість (на відміну від боргу в правовому розумінні) виникає тільки на підставі здійснення певної господарської операції, яка підлягає відображенню в обліку.
  • Кредиторська заборгованість у бухобліку — це зобов’язання підприємства перед іншими юридичними і фізичними особами.
  • Кредиторську і дебіторську заборгованості для облікових цілей можна поділити на види: за встановленим строком погашення, за способом погашення, за своєчасністю погашення.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі