Заборона яка вона є
Постановою від 11.03.2020 р. № 211 (далі — постанова № 211) Кабмін установив з 12 березня до 24 квітня на усій території України карантин. При цьому спочатку було заборонено лише:
— відвідування закладів освіти її здобувачами;
— проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів держвлади та місцевого самоврядування.
При цьому спортивні заходи дозволялося проводити, але без участі глядачів (уболівальників).
Трохи згодом уряд запровадив жорсткіші міри захисту громадян від пандемії коронавірусу. У постанові № 211, оновленій постановою КМУ від 16.03.2020 р. № 215, уведено низку заборон, зокрема з 17 березня до 24 квітня заборонено:
1) проводити всі масові (культурні, розважальні, спортивні, соціальні, релігійні, рекламні та інші) заходи, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів держвлади та органів місцевого самоврядування;
2) роботу певних суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.
Остання заборона є найбільш інтригуючою, тому про неї детально поговоримо далі.
Хто і як працює
Загальні правила. Головним фактором, який змушує суб’єкта господарювання закрити свій бізнес в період карантину, є необхідність приймання відвідувачів при здійсненні своєї діяльності.
Якщо такої необхідності немає (підприємство займається виробництвом будь-якої продукції, зокрема, промислової, харчової, сільськогосподарської, текстильної, поліграфічної тощо), то воно під цю заборону ви не потрапляєте. А тому під час карантину і далі можете працювати у звичному режимі. Звичайно, забезпечивши низку профілактичних та протиепідемічних заходів, наприклад, запровадження віддаленої роботи, доставка працівників до місця роботи тощо.
Якщо ж за характером своєї діяльності ви приймаєте відвідувачів, то в умовах карантину маєте припинити здійснювати таку діяльність
Щоб було зрозуміло, кого стосується ця заборона, у п.п. 3 п. 2 постанови № 211 наведено примірний (невичерпний) перелік суб’єктів господарювання, які точно під час карантину не можуть здійснювати свою діяльність у звичайному режимі (тобто в режимі приймання відвідувачів). Це:
1) заклади громадського харчування (ресторани, кафе тощо);
2) торговельно-розважальні центри;
3) інші заклади розважальної діяльності;
4) фітнес-центри;
5) заклади культури;
6) заклади торговельного і побутового обслуговування населення.
Отже, як бачимо, щоб побороти коронавірус, Кабмін вирішив обмежити місця скупчення фізосіб та їх фізичного контакту.
Винятки із правила. Кабмін дозволив деяким суб’єктам господарювання, в тому числі із забороненого списку, працювати із відвідувачами, тобто в звичайному режимі (п.п. 3 п. 2 постанови № 211). Мова іде про суб’єктів господарювання (як юросіб, так і фізосіб), що реалізують товари і послуги першої необхідності. Це ті, що займаються:
1) торгівлею (оптовою та розрібною) продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветпрепаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв’язку.
У звичайному режимі, тобто з відвідувачами, можна торгувати тільки дозволеними видами товарів
Якщо ж поряд із дозволеними ви торгуєте і будь-якими іншими товарами (наприклад, побутовою хімією, господарськими товарами та іграшками тощо), то слід припинити торгівлю іншими товарами в звичайному режимі, тобто приймаючи відвідувачів.
Хоча, на думку Мінекономрозвитку (sme.gov.ua/covid19-qa/), постанова № 211 не встановлює вимог щодо особливостей роботи закладів торгівлі товарами змішаного асортименту, тобто і дозволеними, і забороненими. А тому вимоги постанови № 211 можна розуміти і не так суворо. Тобто якщо у підприємства є в асортименті і дозволені, і заборонені товари, то воно може торгувати і тими, і іншими товарами під час карантину, приймаючи відвідувачів;
2) банківською та страховою діяльністю, а також медичною, ветеринарною практикою, діяльністю автозаправних комплексів, техобслуговуванням та ремонтом транспортних засобів, технічним обслуговуванням РРО, ремонтом комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку. Цей пункт поширюється і на об’єкти поштового зв’язку.
До відома! Обмінники валют та ломбарди здійснюють діяльність, яка не визнається банківською відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III (ср. ). Отже вони заховатися від карантину під банківську дозволену діяльність не зможуть.
Суб’єкти господарювання, що здійснюють вищезгадані види діяльності, можуть працювати у звичайному режимі (тобто з прийманням клієнтів) тільки в тому випадку, коли вони забезпечать всі заходи щодо запобігання поширенню пандемії, викликаної коронавірусом, зокрема:
— забезпечать персонал засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) та антисептичними засобами тощо;
— обмежать одночасне перебування споживачів не більше однієї особи на 5-10 м2 торговельної площі.
При цьому споживачі мають дотримуватися відстані один від одного біля кас не менше одного метра.
Вихід із ситуації — онлайн. Постанова № 211 забороняє тільки здійснювати певні види діяльності (їх наведено вище) суб’єктам господарювання при фізичному прийманні клієнтів. Водночас, якщо суб’єкти, яким заборонено працювати із відвідувачами, зможуть здійснювати свою діяльність без обов’язкової їх присутності (наприклад, замовлення товарів буде відбуватися через Інтернет), то працювати вони можуть і в період карантину.
Так, наприклад, п.п. 3 п. 2 постанови № 211 прямо дозволяє здійснення торговельної діяльності та діяльності з надання послуг з громадського харчування (тобто заборонені види діяльності) за умови адресної доставки замовлень і забезпечення відповідного персоналу ЗІЗ.
До відома! Мова йде про налагодження саме адресної доставки. Тому, якщо кафе чи ресторан має бажання працювати під час карантину, воно має організувати доставку товарів своїм клієнтам. Торгувати на винос, тобто коли клієнт приходить в кафе чи ресторан і сам забирає приготовані йому страви, постанова № 211 забороняє.
Звичайно, для деяких видів діяльності організувати віддалене надання послуг не вдасться. Так, наприклад, навряд чи вдасться налагодити віддалену роботу фітнес-центрів, квест-кімнат, кінотеатрів, зоопарків тощо. Тому їм нічого не лишається, як припинити свою діяльність до кінця карантину. Тим же, хто зможе перейти в онлайн з доставкою товарів додому, і карти в руки.
Спираючись на все вищезазначене, покажемо схематично на рисунку, як визначити, хто може працювати під час карантину, а хто ні.
Кому можна/не можна працювати під час карантину
Детально розібравшись із тим, хто може за постановою № 211 працювати під час карантину, наведемо конкретні приклади заборонених і дозволених об’єктів для функціонування у цей період (див. таблицю).
Хто працює в карантин
| Вид діяльності | Пояснення |
| АЗС | Працюють у звичайному режимі, оскільки вони здійснюють торгівлю дозволеним товаром — паливом. Це стосується саме роботи АЗС, а от робота кафе, які працюють на АЗС, буде обмежена відповідно до постанови № 211 (див. далі). Водночас торгувати на АЗС продуктами харчування можна, оскільки роздрібна торгівля продуктами харчування потрапляє під діяльність автозаправних комплексів, роботу яких постанова № 211 дозволяє |
| Кафе, ресторан | Працювати з клієнтами заборонено, водночас, якщо налагодити адресну доставку замовлень і забезпечити персонал ЗІЗ, то можна працювати і в період карантину |
| Ремонт взуття | Працювати має повне право і під час карантину, оскільки постановою № 211 дозволено надавати в звичайному режимі послуги з ремонту побутових виробів і предметів особистого вжитку, а взуття, як і одяг, якраз і належить до предметів повсякденного вжитку |
| Ремонт мобільних телефонів | Якщо суб’єкт господарювання здійснює тільки ремонт телефонів, тобто надає лише побутову послугу населенню з ремонту обладнання зв'язку, то він не може працювати під час карантину. Водночас, якщо поряд з ремонтом він буде продавати телефони, тобто торгуватиме дозволеним під час карантину товаром (засобами зв’язку),то він може працювати у звичайному режимі |
| Прокат велосипедів, роликів | Це побутові послуги населенню, які надавати під час карантину заборонено. Водночас можна організувати доставку об’єкту оренди (велосипеда чи роликів) до клієнта і забрати його самостійно, що виключить відвідини пункту прокату клієнтом |
| Кіоски з продажу кави | Навряд чи можна вважати каву, приготовану в кіоску, продуктом харчування, якими дозволено торгувати без обмежень в карантин. На наш погляд, якщо ви готуєте каву з собою, то такий вид діяльності є наданням послуг з громадського харчування, а надавати їх можна тільки із застосуванням адресної доставки. Звичайно, дехто говорить, що коли каву видавати через віконце і не пускати відвідувачів у середину, то проблем немає. Аргументують вони це тим, що постанова № 211 запроваджує заборону саме на відвідування покупцями приміщення кав’ярні. На наш погляд, це дуже сміливий підхід. У постанові немає вимоги, щоб покупці відвідували саме якесь приміщення. Постанова вимагає взагалі уникнути контакту з клієнтами під час надання певних послуг, у тому числі і послуг з громадського харчування |
| Аптека, ветаптека | Аптеки та ветаптеки працюють з відвідувачами, тобто у звичному режимі з дотриманням заходів захисту від поширення захворювання, оскільки вони торгують дозволеними товарами |
| Салони краси, бані, перукарні | Працювати під час карантину їм заборонено, оскільки вони працюють з відвідувачами. Надавати такі побутові послуги, які надають у цих закладах (стрижка, манікюр, масаж тощо), без безпосереднього відвідування клієнтом такого закладу не вдасться |
| СТО | СТО може працювати в період карантину, оскільки постановою № 211 дозволено здійснювати діяльність з техобслуговування та ремонту транспортних засобів |
Звертаємо увагу! При написанні матеріалу ми опиралися на вимоги саме постанови № 211, якою встановлено загальний перелік заборонених і дозволених видів діяльності. Водночас на місцях можуть існувати додаткові вимоги, або послаблення для роботи певних суб’єктів господарювання. Так, наприклад, у місті Києві у протоколах комісії з техногенної безпеки* надано дозвіл під час карантину працювати з відвідувачами господарським магазинам (постанова № 211 дозволяє їм працювати через механізм адресної доставки товарів, оскільки такі товари не віднесено до дозволених, якими можна торгувати з клієнтами). Тому не бачимо проблем, щоб господарськими товарами у м. Києві торгували у звичайному режимі (з відвідувачами) навіть за наявності заборони від Кабміну.
Детально вимоги, що висувають органи місцевого самоврядування до роботи окремих суб’єктів господарювання в період карантину, шукайте на сайтах ваших місцевих органів влади у протоколах засідань постійних комісій з питань техногенно екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Перелік протоколів різних органів місцевого самоврядування можна відшукати також на сайті Мінекономрозвитку (sme.gov.ua/covid19/).
Відповідальність
Якщо суб’єкти господарювання не будуть дотримувати заходів запобігання поширенню інфекційних захворювань, що передбачені в тому числі постановою № 211, то їх можуть притягти до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності.
Так, наприклад, якщо суб’єкт господарювання не припинить свою діяльність, на його посадових осіб можуть накласти адмінштраф за ст. 443 КУпАП у розмірі від 34000 до 170000 грн.
При цьому накладати адмінштрафи будуть суди (ст. 221 КУпАП), а от робити це вони будуть на підставі протоколів, складених працівниками органів Національної поліції, Держпродспоживслужби та органів охорони здоров’я (п. 1 ст. 255 КупАП), а також посадових осіб, уповноважених на те виконавчими комітетами місцевих рад (п. 2 ч. 1 ст. 255 КУпАП).
На сьогодні уже є декілька судових рішень про накладання адмінштрафів за порушення правил карантину. Так, є рішення, в яких на посадову особу наклали адмінштраф у розмірі 17000 грн за торгівлю забороненими товарами (секонд-хенд) із відвідувачами (див. постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської обл. від 20.03.2020 р. у справі № 188/365/20 // reyestr.court.gov.ua/Review/88326216).
Крім того, якщо через недотримання вимог введеного карантину дії певних осіб будуть визнані такими, що спричинили або завідомо могли спричинити поширення інфекційних захворювань, то особу можуть притягти до кримінальної відповідальності у вигляді штрафу від 17000 до 51000 грн або арешту на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 3 років. А якщо такі діяння спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, то особу можуть покарати позбавленням волі на строк від 5 до 8 років (ст. 352 ККУ).
Як бачимо, відповідальність за порушення правил карантину значна, тому радимо не ризикувати і дотримуватися всіх встановлених обмежень.
Будьте здорові!
