Ви вже знаєте, що п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ звільнено від штрафних санкцій порушення податкового законодавства, вчинені з 01.03.2020 р. по 31.05. 2020 р. Яка ж специфіка застосування цієї норми щодо санкцій за неподання/несвоєчасне подання податкових декларацій/розрахунків тощо? На жаль, податківці у листі № 7 щодо незастосування цього штрафу жодних роз’яснень не надали*, тож давайте розбиратися самі.
* Вони зазначили тільки, що за неподання/несвоєчасне подання декларацій з ПДВ та акцизного податку штрафи застосовуватимуться — і все.
Санкція. Ми вже згадали, що штрафи за такі порушення передбачені в п. 120.1 ПКУ. А саме: неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання/несвоєчасне подання. За ті самі дії, вчинені платником, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, передбачено штраф в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання/несвоєчасне подання.
Мораторій та п. 120.1 ПКУ. Вважаємо, що мораторій щодо п. 120.1 ПКУ поширюється на всі випадки неподання/несвоєчасного подання протягом всієї весни декларацій, розрахунків та іншої звітності, передбаченої ПКУ.
Винятки становлять тільки ПДВ, акцизний податок та рентна плата! А от винятків щодо суб’єктів, які повинні згідно ПКУ подавати звітність, мораторієм не передбачено.
Дата вчинення порушення. Ми вже казали, що тут треба орієнтуватись саме на дату вчинення порушення. Якщо вона припадає на весняний період, то штрафів бути не повинно. І — що датою вчинення порушення в загальних випадках треба вважати дату, коли платник повинен був здійснити певні дії, але їх не здійснив (або здійснив некоректно).
Але щодо подання звітності ситуація доволі своєрідна, і тут,
гадаємо, датою вчинення (виникнення) порушення треба вважати перший календарний день за граничним терміном подання декларації, розрахунку тощо
Пояснимо свою позицію. Хоча в п. 120.1 ПКУ мова йде як про неподання, так і про несвоєчасне подання, але, вважаємо, що вони обидва — різновиди такого виду порушення, як неподання декларації в межах визначених ПКУ строків. А розписане воно в нормі на два випадки — тільки щодо моменту виявлення цього порушення контролерами. І якщо звітність протягом встановленого строку не подано, то порушення вже здійснено. А як його будуть надалі кваліфікувати — чи то як неподання, чи то як несвоєчасне подання — залежатиме від конкретних обставин на дату його виявлення. Однаковий розмір санкції також непрямо підтверджує наші висновки.
Виходячи з цього ми й вважаємо, що дата вчинення (виникнення) порушення для обох випадків, згаданих в п. 120.1 ПКУ, однакова — наступний день за граничним терміном! Аналогічно міркуємо й щодо санкцій за неподання/несвоєчасне подання форми № 1-ДФ за п. 119.2 ПКУ. А от щодо подання цього звіту неповного або з помилками, то тут датою порушення буде саме дата подання!
Орієнтуватись тут, наприклад, на дату подання декларації з простроченням, вважаємо, некоректним — але невже до цієї дати порушення ПКУ не було й за нього не можна було штрафувати за цим пунктом?.. Але податківці, можливо, вважатимуть, що датою порушення тут буде граничний термін (дата) для подання конкретного виду звітності (на кшталт того, як вони висловились щодо порушення реєстрації ПН/АН та РК, див. «ПН/АН-реєстрація без штрафів у деталях»)*. Наприклад, щодо декларацій за 1 квартал вони, схоже, вважатимуть датою вчинення порушення 12 травня (останній день строку). Ми з таким не згодні, адже в цей останній день звітність ще можна подати і порушення ще не відбулося. А виникне воно саме з наступного календарного дня, у цьому прикладі — 13 травня...
* Але тут для багатьох випадків (коли встановлені стандартні строки подання звітності) це не буде критичним, адже за будь-якого підходу дати порушень будуть припадати на той же самий місяць. Винятки становитимуть хіба що випадки з припиненням реєстрації СПД, платником конкретного податку тощо — тобто ті, для яких встановлені нестандартні строки подання звітності.
Мораторій і види звітності. Розглянемо, порушення строків за якими конкретно податками та деклараціями підпадають під мораторій — з урахуванням визначених п. 49.18 ПКУ основних** строків подання декларації (20, 40 та 60 календарних днів за останнім днем звітного місяця, кварталу, року відповідно). Вважаємо, що під мораторій потрапляють такі порушення при поданні передбаченої ПКУ звітності.
** Строки далі наводимо вибірково: тільки ті, що можуть припасти на час штрафного мораторію.
З місячним звітним періодом — за лютий, березень і квітень — хіба що декларація з плати за землю, хто подає її щомісячно (місячні декларації з ПДВ та акцизу — винятки).
З квартальним — тільки декларації/розрахунки за 1 квартал цього року, оскільки граничний термін їх подання — 12 травня (це, наприклад, — декларація з податку на прибуток, єдиного податку (гр. 3), екологічного податку, туристичного, паркувального зборів…).
З річним періодом — звітність за 2019 рік, оскільки граничний термін подання — 2 березня, а це вже період дії мораторію. До речі, сюди потрапляють за 2019 рік, зокрема: декларації з податку на прибуток (!), розрахунки прибутку постійних представництв нерезидентів, звіти неприбуткових організацій, а також податкові декларації єдинників 1 та 2 груп!
Отже, за порушення строків подання згаданої звітності фіскали не мають права штрафувати
Окрім того, нагадаємо: до 1 травня платники ПДФО — фізичні та самозайняті особи — повинні були подати декларації про доходи за 2019 рік. Але Законом № 533 це подання відтермінували до 1 липня 2020 року, а це вже — за межами штрафного мораторію.
Ще декілька нюансів.
1. Чи застосують санкцію після закінчення мораторію? Якщо ви встигнете подати прострочену звітність до 1 червня, вважаємо, точно ні. На нашу думку, тут податківці не повинні штрафувати взагалі, адже порушення відбулося в період дії мораторію, а саме подання декларації не є порушенням (як формально хтось вважає). Хоча що тут вигадають податківці — поки що невідомо…
2. Постає питання щодо неподання або подання в період дії мораторію із запізненням звітності за ще більш ранні періоди. Тут порушення вже відбулося до мораторію, тобто вчинене до 1 березня, тому ми вважаємо, що тут фіскали формально мають право штрафувати.
3. Санкція 1020 грн застосовується, якщо протягом року до платника вже застосовували штраф. Але якщо перше порушення відбудеться в період мораторію (тобто не штрафуватиметься), то за друге порушення буде штраф 170 грн (а не 1020 грн). Якщо вас за таке порушення протягом року вже раз (чи більше) за п. 120.1 ПКУ штрафували, то за таке ж порушення, вчинене в період дії мораторію, до вас все одно не мають права застосовувати штраф за п. 120.1 ПКУ (який би був уже 1020 грн).
