Продовження податкових строків давності

Податкові строки давності встановлено ст. 102 ПКУ. За загальним правилом такий строк дорівнює 1095 дням (п. 102.1 ПКУ)*.

* Для контрольованих операцій цей строк складає 2555 днів.

Згідно з п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, зупиняється на період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Податківці роз’яснили:

Тобто строк давності у загальному випадку становитиме не 1095, а 1170 днів (див. інформлист № 7; роз’яснення ОВП ДПС від 13.04.2020 р.** і роз’яснення ГУ ДПС у Луганській обл. від 06.04.2020 р.***).

** Див.: officevp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/415366.html.

*** Див.: lg.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/414316.html.

Зверніть увагу! У вищезазначених роз’ясненнях податківців сказано, що 75 днів додаються до податкового строку давності, перебіг якого закінчується у період з 18 березня по 31 травня 2020 року. Однак, на нашу думку, те ж саме правило працює і в тому випадку, коли строк давності закінчиться після 31.05.2020 р.

На що впливає таке збільшення строків на практиці? Давайте з’ясуємо!

Уточнюючі розрахунки

Строки подання уточнюючих розрахунків (УР) до декларацій визначено п. 50.1 ПКУ. Платник подає УР у разі, якщо він виявив помилки у раніше поданій декларації вже після закінчення граничних строків її подання. При цьому строк подання УР обмежено строками давності, що їх встановлено ст. 102 ПКУ.

Тож у загальному випадку строк подання УР становить 1095 днів після граничного строку подання декларації, яка уточнюється. Податківці у своїх вищезазначених роз’ясненнях прямо визнають, що строки давності, встановлені для подання УР, збільшуються на 75 днів.

Наведемо приклад. Платник хоче уточнити декларацію з ПДВ за березень 2017 року. Граничний строк подання такої декларації — 20.04.2017 р. Відповідно, за загальних умов подати УР до цієї декларації платник мав право до 20.04.2020 р. Однак з урахуванням того, що з 18.03.2020 р. податкові строки давності зупинено, цей строк збільшується на 75 днів. Відповідно, уточнити декларацію за березень 2017 року можна не до 20.04.2020 р., а не пізніше 03.07.2020 р. Тобто до дати 20.04.2020 р. додається ще 75 днів.

Податківці визнають право платника зменшити суму земподатку за березень 2020 року протягом строків давності, визначених ст. 102 ПКУ і з урахуванням їх зупинення відповідно до п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (БЗ 111.05). Чим підтверджують наше припущення, що 1095-денні строки давності збільшуються в усіх випадках, коли їх перебіг мав місце в період карантину, а не лише тоді, коли перебіг закінчується у період з 18.03.2020 по 31.05.2020 р.

Перевірки для донарахування

Податківці у загальному випадку мають право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника не пізніше закінчення 1095 днів. Цей строк відраховується від останнього дня граничного строку подання декларації або сплати грошових зобов’язань (п. 102.1 ПКУ).

У зв’язку із зупиненням цього строку відповідно до п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ

Це логічно, адже той самий п. 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлює мораторій на перевірки на період з 18.03.2020 р. по 31.05.2020 р. Тобто на той самий період, на який зупиняється дія податкових строків давності.

Тож «злити під шумок карантину» строки давності й уникнути таким чином можливого донарахування грошових зобов’язань у платників не вийде. Рекомендуємо також самостійно (наказом по підприємству) подовжити на 75 днів строки зберігання первинних та інших облікових документів, про які говорить ст. 44 ПКУ. Так, у п. 44.3 ПКУ прямо ст. 102 ПКУ не згадується, однак в умовах подовження строків перевірок важливо не «архівувати» раніше, ніж треба, документи щодо тих періодів, які податківці ще можуть перевірити.

Але! Податківці схильні вважати, що 1095 днів — це мінімальний строк зберігання документів. І протягом цього строку, на їх думку, документи треба зберігати лише у випадку, коли перевірка вже пройшла. Якщо ж перевірки протягом 1095 днів не було, документи слід зберігати щонайменше до перевірки (див. БЗ 129.01). Якщо пристати на це, то продовжувати на 75 днів строк зберігання документів має сенс лише тим платникам, кого вже перевіряли. Решта й так повинні зберігати документи понад 1095 днів в очікуванні перевірки.

Наприклад, якщо йдеться про донарахування ПДВ за травень 2017 року (граничний строк подання декларації — 20.06.2017 р.), то за звичайних умов податківці би могли здійснити його до 20.06.2020 р. Однак у зв’язку із зупиненням строків донарахування за травень 2017 року можливі не пізніше 02.09.2020 р.

Штрафні санкції, які застосовуються до платників, теж прив’язані до податкових строків давності (п. 114.1 ПКУ). Отже,

А от строки, протягом яких порушення буде вважатися повторним для цілей пп. 123.1, 127.1 ПКУ, імовірно, збільшено не буде. Адже 1095-денні строки у зазначених нормах прямо ніяк не пов’язані зі ст. 102 ПКУ.

Ще одна приємна новина. Строки на оскарження рішень податківців у судовому порядку теж продовжено. Адже вони теж прив’язані до строків податкової давності (п. 56.18 ПКУ). Однак тут слід мати на увазі: визначальну роль для продовження таких строків матиме не п. 56.18 ПКУ, а п. 3 розд. VI КАСУ, згідно з яким продовження строку на судове оскарження відбувається на період карантину. Тобто не зазначена конкретна дата 31.05.2020 р., тому не можна говорити про збільшення строків саме на 75 днів.

Податковий борг

Якщо грошове зобов’язання нараховане податківцями до закінчення строку давності, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою платника від погашення донарахованого зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення (п. 102.4 ПКУ).

Строк стягнення такого податкового боргу теж продовжено у зв’язку із зупиненням податкових строків давності.

Повернення переплат

Заяви про повернення переплати можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення переплати або отримання права на відшкодування (пп. 102.5, 43.3 ПКУ). Відповідно, строк подання заяви на повернення переплати теж збільшено на 75 днів.