За загальним правилом підприємство повинне застосовувати МСФЗ 16 до усіх видів оренди, включаючи оренду активів з права користування у рамках суборенди. Водночас є: (1) операції, звільнені від застосування МСФЗ 16, і (2) операції оренди, щодо яких можна не застосовувати вимоги цього стандарту.
(1) Звільнені від застосування. Стандарт прямо називає операції, які не мають стосунку до МСФЗ 16, а регулюються іншими стандартами (див. табл. 1).
Таблиця 1. Договори, які не входять до сфери впливу МСФЗ 16
| Не потрапляють до сфери впливу МСФЗ 16 договори: | Регулює стандарт |
| а) оренди на розвідку або використання корисних копалин, нафти, природного газу і подібних непоновлюваних ресурсів. Наприклад, пошук та розробка родовищ нафти, газу, вугілля, а також руди і мінералів | |
| б) оренда біологічних активів | |
| в) концесійні угоди. Мається на увазі фінансування з подальшим управлінням об’єктів інфраструктури, таких як дороги, мости, аеропорти, системи водопостачання й енергопостачання | КТМФЗ 12 «Послуги за угодами про концесію» |
| г) ліцензійних договорів щодо інтелектуальної власності, наданої орендодавцем | |
| ґ) прав орендаря за ліцензійними договорами, предметом яких є такі види продукції, як кінофільми, відеозаписи, п’єси, рукописи, патенти й авторські права* | |
| * А ось до оренди інших нематеріальних активів орендар може, але не зобов’язаний застосовувати МСФЗ 16. | |
(2) Можливо не застосовувати. Цей стандарт дозволяє (але не зобов’язує) орендареві прийняти рішення не застосовувати нову модель обліку оренди — тобто не визнавати орендний актив і зобов’язання — щодо деяких операцій оренди (§ 5 МСФЗ 16). Тобто орендні платежі за такими договорами оренди відображатимуться шляхом визнання витрат протягом строку оренди на прямолінійній або іншій систематичній основі. Стандарт пропонує лише два таких випадки. Що це за випадки та які їх характеристики, дізнаємося з табл. 2.
Таблиця 2. Можна не застосовувати нову модель оренди
| Вид оренди | Характеристика |
| а) Короткострокова оренда | Строк дії якої становить не більше 12 місяців. Вибір за короткостроковою орендою приймають за класом базового активу*, з яким пов’язано право на використання |
| * Клас базового активу — це група базових активів, що мають подібну природу і використання в діяльності підприємства. | |
| б) Малоцінна оренда | Оренда, за якою базовий актив є малоцінним (§§ Б3 — Б8) — тобто має низьку вартість (наприклад, ноутбуки, меблі тощо). Причому навіть у тому випадку, коли сумарна величина таких договорів оренди є істотною. Строк оренди тут значення не має. Рішення про застосування цього звільнення може застосовуватися за кожним договором оренди окремо |
| * Стандарт не визначає точну вартість (хоча в «Основах для висновків» і зазначена вартість до $5000). | |
Короткострокова оренда. Це може бути оренда базового активу будь-якої вартості, навіть дуже дорогої. Наприклад, орендували шикарні апартаменти на пів року або вертоліт на кілька місяців.
Важливо! Договір оренди, який містить опціон (право) на придбання, (!) не може бути визнаний короткостроковою орендою.
Як діяти, якщо орендар вирішив застосувати звільнення, пов’язане з визнанням, до короткострокової оренди, а строк оренди змінився (наприклад, орендар скористався можливістю, яка раніше не була врахована при визначенні строку оренди)? У такому разі стандарт приписує (п.п. «б» § 7 МСФЗ 16) відображати цей договір в обліку орендаря як новий договір оренди. Припустимо, згідно з управлінськими судженнями, з урахуванням усіх доречних економічних чинників, у компанії з’явилася упевненість у продовженні договору оренди на триваліший строк, ніж був визначений раніше. Відповідно у компанії є підстави такий договір оренди відобразити в обліку як новий договір.
І не варто намагатися уникнути вимог МСФЗ 16, штучно встановлюючи строк оренди менше року. Такі хитрощі, імовірно, не приведуть до бажаного результату. Адже вирішальне значення відіграє саме намір компанії та її реальні дії в цьому напрямі, а не строки, прописані в договорі формально.
Оренда малоцінного активу. Суттєвий момент полягає в тому, що орендар оцінює вартість орендованого базового активу на підставі його вартості, начебто такий актив був (!) новим, незалежно від віку арендованого активу (§ Б3 МСФЗ 16). Наприклад, оренда автомобілів не відповідає критеріям оренди малоцінних активів, оскільки новий автомобіль, як правило, не є малоцінним. Водночас орендар визначає, що договори оренди (наприклад, офісних меблів і ноутбуків) задовольняють критеріям для застосування до них звільнення, пов’язаного з визнанням, на тій основі, що кожен з базових активів, коли він новий, має низьку вартість.
Не застосовується звільнення, що стосується малоцінних об’єктів, у таких випадках (§ Б5):
— якщо базовий актив значною мірою залежить від інших активів або має з ними тісний взаємозв’язок;
— якщо орендар не може отримувати вигоду від використання самого цього базового активу окремо або разом з іншими легко доступними ресурсами, незалежно від вартості цього активу.
Важливо: якщо орендар здає базовий актив у суборенду або розраховує здати актив в суборенду, то головний договір оренди не відповідає критеріям оренди малоцінного активу (§ Б7).
