Позика спливла (із позовною давністю)

Правовий аспект

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦКУ). Натомість сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦКУ).

Загальна позовна давність установлюється тривалістю три роки (ст. 257 ЦКУ). Водночас за домовленістю сторін строк позовної давності можна збільшити або від самого початку встановити на більш тривалий строк (ст. 259 ЦКУ).

Позика — це зобов’язання з визначеним строком виконання. Тому за нею перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦКУ). Наприклад, якщо позичальник мав повернути позику до 20.10.2020 р. (включно), строк позовної давності відраховується починаючи з 21.10.2020 р.

Якщо ж позика повертається частинами, то позовну давність відлічуємо з дати, коли порушено графік платежів*. Наприклад, якщо черговий платіж мав бути внесений до 27.10.2020 р. (включно), строк позовної давності рахуємо починаючи з 28.10.2020 р. Тобто строк позовної давності рахується окремо за кожним платежем (див. постанови ВС від 09.09.2020 р. у справі № 428/12326/17 і від 27.08.2020 р. у справі № 648/938/14-ц**).

* Маємо на увазі ситуацію, коли позичальник порушив графік сплати чергового платежу і більше не платив. Якщо ж позичальник порушив графік, однак згодом вніс оплату, строк позовної давності може перериватися (ч. 1 ст. 264 ЦКУ).

** Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/91554357 і reyestr.court.gov.ua/Review/91260453.

Якщо в угоді не встановлено строк повернення або цей строк визначено моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів з дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ). У цьому випадку Верховний Суд заявляє, що строк позовної давності починає перебіг з моменту закінчення строку дії договору (див. постанову ВС 23.10.22019 р. у справі № 569/2022/17***).

*** Див.: reyestr.court.gov.ua/Review/85443134.

Ну і не слід забувати про «карантинні» особливості: строк позовної давності продовжується на весь період дії карантину (див. п. 12 Заключних і перехідних положень ЦКУ).

Бухгалтерський облік

Позикодавець. Для позикодавця видана позика — це короткострокова (Дт 377) або довгострокова (Дт 183) дебіторська заборгованість. Якщо заборгованість не повернуто у визначений договором строк, існує невпевненість щодо її повернення. Це одна з причин того, що заборгованість стає сумнівною і за нею має нараховуватися РСБ (пп. 4, 7 П(С)БО 10). Нарахування РСБ відображаємо проводкою Дт 944 — Кт 38.

За П(С)БО 10 РСБ створюємо тільки щодо поточної заборгованості. Якщо загальна сума заборгованості складає 150000 грн, а станом на 30.09.2020 р. пропущено строк сплати платежів на суму 20000 грн, сумнівною станом на 30.09.2020 р., з погляду П(С)БО, буде лише заборгованість на суму 20000 грн. Тож лише під цю суму можна поки що створювати РСБ. Станом на 31.12.2020 р. сума сумнівної заборгованості, напевне, збільшиться разом з РСБ*.

* А от якщо позику забезпечено завдатком, заставою, поручительством чи іншим подібним чином, РСБ створювати не потрібно.

Тобто таку, щодо якої існує впевненість у непогашенні (п. 4 П(С)БО 10). Під таку заборгованість РСБ створювати вже пізно: вона не є активом і підлягає списанню з балансу. Списання за рахунок раніше створеного РСБ відображається проводкою Дт 38 — Кт 377. Якщо РСБ не вистачає або ж РСБ узагалі не створювався, робимо проводку Дт 944 — Кт 377.

Іноді читачі запитують: а якщо відбувається списання довгострокової дебіторської заборгованості, яку було продисконтовано і яка відображається на балансі за теперішньою вартістю (п. 9 П(С)БО 11)?

На яку суму списувати заборгованість на витрати? Звичайно, заборгованість списуємо за балансовою вартістю. Однак при списанні заборгованості, за якою минув строк позовної давності, це не має особливого значення. Чому? Та тому, що за такою заборгованістю вже настав строк погашення, визначений договором. Відтак, її теперішня вартість дорівнюватиме вартості погашення (тобто номіналу).

Позичальник. Для позичальника отримана позика — це довгострокова (Дт 501, 505, 55) або короткострокова (Дт 601, 61, 685) кредиторська заборгованість. Якщо цю заборгованість із нього не змогли взяти протягом строку позовної давності, вона перетворюється для позичальника на дохід. Цей дохід від списання кредиторської заборгованості відображається проводкою Дт 601, 61, 685 — Кт 717.

Теперішня вартість списаної у зв’язку із закінченням строку позовної давності кредиторської заборгованості дорівнюватиме вартості погашення, тобто номінальній вартості.

Податок на прибуток

Позикодавець. Для позикодавців-малодохідників — усе за бухобліком (п.п. 134.1.1 ПКУ). Тобто в них бухфінрезультат при списанні простроченої позики зменшить лише та сума, яка пройшла через субрахунок 944. Сума, списана за рахунок РСБ, в них зменшує бухфінрезультат у періоді, коли створювався РСБ.

Високодохідникам складніше. Якщо позичальник не повертає надану йому суму позики, внаслідок чого дебіторська заборгованість списується з балансу позикодавця, цей позикодавець здійснює коригування відповідно до пп. 139.2.1, 139.2.2 ПКУ. Цими підпунктами передбачені коригування, пов’язані зі створенням і використанням РСБ.

Так, згідно з п.п. 139.2.1 ПКУ фінрезультат до оподаткування необхідно збільшити на суму витрат на формування РСБ (у періоді створення РСБ) і на суму витрат від списання дебіторки понад суму РСБ (у періоді списання заборгованості). А от зменшувати фінрезультат високодохідник зможе тільки у періоді списання дебіторки і тільки на ту суму заборгованості, яка відповідає ознакам безнадійної згідно з п.п. 14.1.11 ПКУ**.

** Іще можна зменшити фінрезультат на суму коригування самого РСД, якщо ви будете його зменшувати.

На щастя, заборгованість, за якою минув строк позовної давності, є безнадійною згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ. Це самодостатня умова для визнання заборгованості безнадійною. Минув строк позовної давності — отже, заборгованість безнадійна. Додаткові заходи щодо стягнення такої заборгованості здійснювати не обов’язково (див. лист ГУ ДПС у Херсонській обл. від 17.09.2020 р. № 3879/ІПК/21-22-04-05-07). Тому проблем бути не повинно.

А якщо позикодавець узагалі не формував РСБ? Зрештою, є суб’єкти мікропідприємництва, і вони не зобов’язані його створювати. У такому випадку фінрезультат позикодавця в періоді списання дебіторки збільшується на суму витрат, що пройшли через субрахунок 944, і одночасно зменшується на суму безнадійної заборгованості (тієї, що відповідає п.п. 14.1.11 ПКУ).

Тобто, по суті, для того, аби списана заборгованість зменшила фінрезультат до оподаткування, важливо, щоб ця заборгованість була безнадійною в розумінні ПКУ. Створювався під неї РСБ чи ні — не важливо (БЗ 102.12).

Ну і додамо: якщо позика списана через закінчення строку позовної давності, вона перетворюється на безповоротну фіндопомогу (п.п. 14.1.257 ПКУ). І якщо позичальником виступає юрособа, яка є єдиноподатником або прибутківцем-«нульовиком», позикодавцю-високодохіднику доведеться визначати ще й різницю згідно з п.п. 140.5.10 ПКУ.

Позичальник. У позичальника все простіше. Ким би він не був — мало- чи високодохідником, у нього один орієнтир — бухоблік. Різниць для кредиторки, списаної через закінчення строку позовної давності, ПКУ не передбачає.

Єдиний податок

Позикодавець. Якщо позикодавець — єдиноподатник, списання дебіторської заборгованості на його єдиноподатковому обліку ніяк не позначиться.

Позичальник. У єдиноподатників-позичальників є спецправило (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Отримані процентні позики у доходи не потрапляють, а безпроцентні — потрапляють, якщо їх не повернуто протягом 12 місяців.

А якщо кредиторська заборгованість перед позикодавцем не погашена протягом строку позовної давності? З погляду бухобліку це — дохід. Відповідно до п. 292.3 ПКУ сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, уключається до «єдиноподаткових» доходів у тих єдиноподатників, які є платниками ПДВ.

Тобто лише в них є загроза, що неповернута безпроцентна позика може повторно уключатися до доходів. Але про всяк випадок рекомендуємо тим підприємствам, які сплачують ЄП за ставкою 5 %, підтвердити цей висновок в індивідуальному порядку.

Наприклад, кредиторку, списану у зв’язку з ліквідацією юрособи-єдиноподатника (п.п. «з» п.п. 14.1.11 ПКУ), податківці бачать у доходах будь-якої юрособи на ЄП (БЗ 108.01.02). А чернігівські податківці ще більш фіскальні (див. лист ГУ ДФС у Чернігівській обл. від 22.03.2019 р. № 1194/ІПК/10/25-01-12-03-07).

На наш погляд, повторного відображення тієї самої позики в «єдиноподаткових» доходах після закінчення строку позовної давності бути не повинно. Однак аби підтвердити цей висновок, радимо вам заручитися ІПК. І не виключені нападки у бік цивільних доходів (с. 11).

Приклад. Підприємство «Дуб» надало підприємству «Клен» короткострокову безпроцентну позику на суму 70000 грн. Протягом визначеного строку (9 місяців) позику не було повернуто. Підприємство «Дуб» нарахувало РСБ на суму 50000 грн. Після закінчення позовної давності неповернену позику списано.

Облік позик, за якими сплив строк позовної давності

Ну от, як бачите, нічого складного!