Відразу скажемо: отримання позики підприємцем-фізособою (ФОП) жодним чином не позначається на її податкових наслідках. Адже позика підлягає поверненню, а отже, підприємець жодного доходу не отримає. Хіба що, якщо така позика так і не буде повернена позикодавцеві або буде прощена останнім.
Оподаткуванню підлягають доходи ФОП, отримані протягом календарного року від здійснення господарської діяльності (п. 177.1 ПКУ). Враховуючи, що отримана підприємцем позика підлягає поверненню у визначений строк, то отримана сума не включається до складу доходу підприємця. Проте, як стверджують фіскали, якщо сума ПФД не повертається в установлений у договорі строк (див. 101.14 БЗ), вона включається до складу доходів і оподатковується на загальних підставах.
Зауважимо: порушення строків повернення позики зовсім не означає, що ФОП не погасить її повністю до закінчення строку позовної давності. Тому вважаємо, що відображати в підприємницьких доходах потрібно все-таки тільки ту заборгованість за договором позики, за якою сплив строк позовної давності або яка була прощена позикодавцем.
Що стосується відсотків, фіскали проти таких витрат. Навіть за умови, що позика буде отримана для здійснення підприємницької діяльності (104.05 БЗ). Аргументують вони тільки тим, що витрати на сплату відсотків не названі в переліку витрат з п. 177.4 ПКУ. Утім, суди стають на бік платника (постанова ВСУ від 12.07.2019 р. у справі № 804/888/16)*.
* Детальніше див. «Податки & бухоблік», 2020, № 82, с. 20.
