На наш погляд, жодних підстав для притягнення суб’єктів підприємництва до будь-якої відповідальності за неоприбуткування готівки на сьогодні немає. І це, до речі, стосується як ФОП, так і юридичних осіб.
До 23.06.2019 р. за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки податківці запросто могли застосувати до ФОП п’ятикратний штраф відповідно до Указу № 436*. Але зі згаданої дати касовий Указ № 436 з його драконівськими штрафами було скасовано**.
* Цікаво, що Велика Палата ВС (див. постанову ВС від 20.05.2020 р. у справі № 1340/3510/18 // reyestr.court.gov.ua/Review/90021610) висловлювалася про неможливість застосування положень Указу № 436 у правовідносинах, що виникли після набрання чинності Законом про РРО (див. «Податки & бухоблік», 2020, № 57, с. 30).
** Указом Президента України від 20.06.2019 р. № 418/2019 (див. «Податки & бухоблік», 2019, № 52, с. 2).
Крім того, не передбачена за подібні порушення й адмінвідповідальність. Бо в жодній з норм КУпАП, які так чи інакше стосуються сфери готівкового обігу (а їх усього три — ст. 16315, 1642 і 1644), такого складу правопорушення, як неоприбуткування або неповне/несвоєчасне оприбуткування готівки, немає.
Наприклад, ст. 1642 КУпАП установлює відповідальність, зокрема за несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів. А ось ст. 1644 КУпАП вимагає покарання за несвоєчасне здавання виручки підприємствами всіх форм власності, які здійснюють реалізацію товарів за готівку.
Тобто
доти, доки законодавці не схаменулися і не ощасливили нас новими санкціями, для притягнення ФОП до відповідальності за неоприбуткування готівки підстав немає
Та де там! Податківці підстави для штрафу знайдуть завжди. І в цьому випадку вони використовують для цього ст. 16315 КУпАП.
Нагадаємо: ст. 16315 КУпАП установлює відповідальність за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання встановлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних засобів.
Розмір штрафу за такі порушення для ФОП становить від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн)
А якщо ФОП протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за подібне порушення, розмір штрафу буде вже від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн).
Як бачите, у переліку правопорушень, за які настає відповідальність за ст. 16315 КУпАП, такий проступок, як неоприбуткування або несвоєчасне оприбутковування готівки, не значиться. Крім того, тут ідеться про відповідальність не (!) за будь-яке порушення касового Положення № 148, а тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги). А це означає, що застосування цього штрафу в ситуації, яка розглядається нами, податківцями притягнуто за вуха. Очевидно ж, що несвоєчасне та/або неповне оприбуткування готівки не можна вважати розрахунками за товари (послуги).
Щоправда, для доказу своєї правоти доведеться звертатися до суду. А суди, на жаль, також не бачать нічого негожого в тому, щоб притягати суб’єктів господарювання до адмінвідповідальності за ст. 16315 КУпАП за порушення правил оприбуткування готівки (див., наприклад, постанову ВСУ від 18.12.2019 р. у справі № 158/286/17*, постанову ВСУ від 19.05.2020 р. у справі № 404/1794/16- а(2-а/404/924/16)**, постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 24.06.2020 р. № 161/1550/20***).
* reyestr.court.gov.ua/Review/86432312
** reyestr.court.gov.ua/Review/89295800
*** reyestr.court.gov.ua/Review/90029568
Головний аргумент у прибічників штрафу на користь правомірності його застосування — найменування розділу II Положення № 148 — «Вимоги до організації готівкових розрахунків», до якого, власне, й уключається п. 11, присвячений правилам оприбутковування готівки. Мовляв, оприбутковування готівки належить до організації готівкових розрахунків, відповідно за неоприбуткування (несвоєчасне/неповне оприбуткування) готівки потрібно застосовувати штраф за порушення порядку проведення готівкових розрахунків зі ст. 16315 КУпАП.
І сперечатися із цим доволі складно. Ситуації, коли склад проступку за КУпАП поєднує в собі відразу декілька правопорушень, непоодинокі. Згадаємо хоча б ст. 1551 КУпАП. Вона передбачає відповідальність тільки за порушення встановленого порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. А адмінштраф за цією статтею можна заробити, наприклад, за:
— непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи;
— проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів/послуг;
— невидачу покупцеві розрахункового документа або видачу документа невстановленої форми;
— невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у Х-звіті РРО;
— неподання РРО-звітності тощо.
Чому? Та з аналогічної причини. Усі ці дії перелічені в ст. 3 розд. ІІ Закону про РРО, який так і називається «Порядок проведення розрахунків».
Тож якщо податківці при перевірці все ж захочуть отримати з ФОП адмінштраф за неоприбуткування (несвоєчасне/неповне оприбуткування) готівки, відбитися від нього в суді буде, на жаль, досить проблематично.
Що радує:
у неоприбуткування готівки короткий строк притягнення до адмінвідповідальності — усього лише два місяці з дня вчинення правопорушення (ст. 38 КУпАП)
Нагадаємо, ст. 38 КУпАП обмежує термін притягнення до адмінвідповідальності двома місяцями з дня вчинення правопорушення. Виняток — триваючі правопорушення, за які можна поплатитися не пізніше, ніж через два місяці з дня їх виявлення (за винятком випадків, коли справа про адмінправопорушення підвідомча суду).
Після закінчення цього строку притягнути ФОП до відповідальності не можна, а якщо притягнули — легко відбити штраф через суд. У цьому випадку суди зазвичай стають на бік суб’єктів господарювання (включаючи підприємців) і визнають порушення, передбачені ст. 16315 КУпАП, разовими, тобто такими, які не мають триваючого характеру (див., наприклад, постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 02.03.2020 р. у справі № 166/1501/19****, постанову ВСУ від 24.01.2019 р. у справі № 203/28/17 (2-а/0203/31/2017)*****).
**** reyestr.court.gov.ua/Review/88081240
***** reyestr.court.gov.ua/Review/79410333
Крім того, до кінця року продовжує діяти «карантинний» мораторій на перевірки. Тому, незважаючи на те що адмінвідповідальність за «касові» порушення в період карантину зберігається, перевірок із цих питань до закінчення карантину можна не побоюватися (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Алла Свіріденко, податковий експерт
